Сердолік: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 17:
Сердолік - [[мінерал]] класу [[силікати|силікатів]]. Напівдорогоцінний камінь. Зустрічається в природі у вигляді наповнень тріщин і мигдалин в основних і середніх ефузивах; при їх руйнуванні нагромаджується у вигляді гальки в корах вивітрювання і [[розсип]]ах. Гол. пром. тип родовищ – алювіальні і елювіальні [[розсипи]]. Найбільш відомі родовища С. розташовані в Індії, Бразилії і Уругваї. На території України є в Кримських горах, на масиві [[Карадаг]]. Сердолік згадується в «Ізборнику Святослава» (1073 р.).
'''Застосування:''' Найдавніші знаряддя праці (палеоліт, 800-60 тис. р. до н. е.), ювелірні прикраси, амулети, талісмани, культові предмети (з раннього неоліту, 18 тис. р. до н. е.). Сердолік був популярним у давній Греції, Месопотамії, на Близькому Сході, в Київській Русі, седедньовічній Європі. У IV ст.. н.е. сердолік займав 5-е місце за цінністю каменів у ряду: алмаз, перли, смарагд, благородний опал, сердолік, червоні карбункули (шпінель, рубін, ґранат) а потім – золото, срібло, сапфір і топаз. З нього виготовляли каблучки, ювелірні прикраси, печатки, камеї, інтальо, статуетки, кубки, хрести. У історію увійшли підвіски та улюблені тіні для вій цариці Клеопатри (69-30 рр. до н.е.), пряжка для пояса Тамерлана, печатка Гетьмана України Кирила
==Див. також==
| |||