Вікіпедія

Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/24 травня: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м невільні матеріали можуть використовуватися тільки в основному просторі назв (ВП:КДВ, п.9)
191 результат(ів)
Рядок 1:
[[Користувач:Alex Blokha/РокиДні згадані в Вікіпедії/Україна/13 лютого | 100 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/РокиДні згадані в Вікіпедії/Україна/4 квітня | 50 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/РокиДні згадані в Вікіпедії/Україна/14 травня | 10 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/РокиДні згадані в Вікіпедії/Україна/23 травня | Попередня]] - [[Користувач:Alex Blokha/Події, згадані у Вікіпедії/ | Про проект]] - [[Користувач:Alex Blokha/РокиДні згадані в Вікіпедії/Україна/25 травня | Наступна]] - [[Користувач:Alex Blokha/РокиДні згадані в Вікіпедії/Україна/3 червня | 10 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/РокиДні згадані в Вікіпедії/Україна/13 липня | 50 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/РокиДні згадані в Вікіпедії/Україна/1 вересня | 100 вперед]]
-----
Назва:[[Лижичко Руслана Степанівна]]
[[Файл:Ruslana.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Русла́на Степа́нівна Лижи́чко ''' (сценічне ім'я — '''Руслана'''; {{н|1}} [[24 травня]] [[1973]], [[Львів]])  — [[Україна|українська]] [[співачка]], [[піаністка]], [[диригент]], танцюристка, [[продюсер]], екс-[[депутат]], громадський діяч.
<br>
 
<br>Зобр:16шт2шт.
----
Назва:[[БенцальМиклухо-Маклай Микола ГнатовичМиколайович]]
[[Файл:Stamp of USSR 1632g.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[12 травня]], по дорозі до Сіднея, вчений прибув до Мельбурна, в якому планував залишитися протягом декількох днів, а потім повернутися в Європу. Ціль перебування&nbsp;— спостереження за публікацією декількох томів, що містили розповіді про візит до Нової Гвінеї та на острови Південних морів і Полінезії. Праці планувалось друкувати російською та англійською мовами<ref name="Arg_18870513"/>. [[24 травня]] відплив назад у супроводі дружини та двох синів<ref name="Ql_18880428">[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/19932050?<br>
 
<br>Зобр:37шт.
-Знайдено: + '''Мико́ла Гна́тович Бенца́ль''' (*&nbsp;[[24 травня]] [[1891]], село [[Курівці]], нині [[Зборівський район|Зборівського району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]]&nbsp;— †&nbsp;[[9 вересня]] [[1938]], [[Коломия]], нині [[Івано-Франківська область|Івано-Францівської області]])&nbsp;— український [[актор]], [[режисер]], театральний діяч. Батько [[Бенцаль-Євшан Ярослав Миколайович|Ярослава Бенцаля-Євшана]]. Чоловік [[Бенцалева Теодозія Іванівна|Теодозії Бенцалевої]], згодом - [[Бенцаль-Карп'як Олена Олександрівна|Олени Бенцаль-Карп'як]]. Учень [[Йосип Стадник|Й. Стадника]], [[Лесь Курбач|Леся Курбаса]].
----
Назва:[[Київський метрополітен]]
[[Файл:Метро Дарниця.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Починаючи з осені [[2000]] року розпочалось спорудження 3,3 кілометрової ділянки [[Святошинсько-Броварська лінія|Святошинсько-Броварської лінії]] в західному напрямку. Будувались паралельно дві станції&nbsp;— «[[Житомирська (станція метро)|Житомирська]]» і «[[Академмістечко (станція метро)|Академмістечко]]», але з зупинками через нерегулярне фінансування. Для будівництва з [[14 січня]] [[2001]] року до [[25 грудня]] [[2002]] року була перекрита частина [[проспект Перемоги (Київ)|проспекту Перемоги]] під якою пройшла ділянка лінії. [[24 травня]] [[2003]] року ця ділянка з двома новими станціями була введена в експлуатацію. Це останні наразі побудовані станції на найстарішій лінії Київського метрополітену, після відкриття яких довжина гілки становить 22,7 км, на яких розміщується 18 станцій, з них 12 підземних<ref>[http://www.metro.kiev.ua/?</ref><br>
-Знайдено: + |[[24 травня]] [[2003]]
<br>
-Знайдено: + |[[24 травня]] [[2003]]
<br>
 
<br>Зобр:43шт.
----
Назва:[[БогомолецьБенцаль ОлександрМикола ОлександровичГнатович]]
 
-Знайдено: + '''Мико́ла Гна́тович Бенца́ль''' (*&nbsp;[[24 травня]] [[1891]], село [[Курівці]], нині [[Зборівський район|Зборівського району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]]&nbsp;— †&nbsp;[[9 вересня]] [[1938]], [[Коломия]], нині [[Івано-Франківська область|Івано-Францівської області]])&nbsp;— український [[актор]], [[режисер]], театральний діяч. Батько [[Бенцаль-Євшан Ярослав Миколайович|Ярослава Бенцаля-Євшана]]. Чоловік [[Бенцалева Теодозія Іванівна|Теодозії Бенцалевої]], згодом - [[Бенцаль-Карп'як Олена Олександрівна|Олени Бенцаль-Карп'як]]. Учень [[Йосип Стадник|Й. Стадника]], [[Лесь Курбач|Леся Курбаса]].
-Знайдено: + | дата народження = [[24 травня]] [[1881]]
<br>
-Знайдено: + '''Олекса́ндр Олекса́ндрович Богомо́лець ''' (* [[24 травня]] [[1881]], [[Київ]]&nbsp;— † [[19 липня]] [[1946]], Київ)&nbsp;— український [[патофізіологія|патофізіолог]], основоположник наукової школи, організатор української науки.
<br>
 
Рядок 29 ⟶ 38:
Назва:[[Горбачевський Іван Якович]]
[[Файл:Горбачевський Іван Якович (Тернопіль).jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Іва́н (Ян) Я́кович Горбаче́вський''' (*[[5 травня]] [[1854]], [[Зарубинці (Збаразький район)]]&nbsp;— †[[24 травня]] [[1942]], [[Прага]])&nbsp;— український [[хімік]], біохімік, гігієніст та епідеміолог, термінограф, громадсько-політичний, освітній діяч. Академік [[АН УРСР|ВУАН]] (1925 р.), дійсний член НТШ. Брат [[Горбачевський Антін|Горбачевського Антіна Яковича]].
-Знайдено: + | дата смерті = [[24 травня]] [[1942]]
<br>
-Знайдено: + '''Іва́н (Ян) Я́кович Горбаче́вський''' (*[[5 травня]] [[1854]], [[Зарубинці (Збаразький район)]]&nbsp;— †[[24 травня]] [[1942]], [[Прага]])&nbsp;— український [[хімік]], біохімік, гігієніст та епідеміолог, громадсько-політичний діяч. Академік [[АН УРСР]].
<br>
-Знайдено: + Помер [[24 травня]] [[1942]] року.
<br>
 
<br>Зобр:2шт3шт.
----
Назва:[[Лаврівський Іван Андрійович]]
 
-Знайдено: + '''Іва́н Андрі́йович Лаврі́вський ''' (* [[10 вересня]] [[1823]]&nbsp;— † [[24 травня]] [[1873]])&nbsp;— український [[композитор]], [[диригент]], [[священик]].
<br>
 
----
Назва:[[Попович Оксана Зенонівна]]
 
-Знайдено: + Останніми роками Оксана Попович тяжко хворіла. Жила самотньо на мізерну пенсію. Доглядали її сестра Марія Скрипник та племінниця Наталя. Відійшла в інший світ [[22 травня]] [[2004]] року. Похована [[24 травня]] на Алеї Героїв у Івано-Франківську.
<br>
 
----
Назва:[[Пилип Орлик]]
[[Файл:moneta_orlyk.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | дата_смерті = [[24 травня]] [[1742]]
<br>
-Знайдено: + print ''Тарас Чухліб''. Білоруське коріння гетьмана Пилипа Орлика // Дзеркало тижня, №&nbsp;41, 28.10.2006]</ref>, [[Косута]], [[Ошмяни|Ошмянський]] [[повіт]], [[Віленське воєводство ВКЛ|Віленське воєводство]], тепер [[Вілейський район]], [[Мінська область]], [[Білорусь]]&nbsp;— † [[24 травня]] [[1742]], [[Ясси]], [[Молдавське князівство]], нині [[Румунія]])&nbsp;— [[українці|український]] політичний, державний і військовий діяч, [[Гетьман Війська Запорозького]] у вигнанні ([[1710]]–[[1742]]), поет, публіцист. Представник [[шляхта|шляхетського]] роду [[Орлики|Орликів]] ([[чехи|чеського]] походження). Один із упорядників [[Конституція Пилипа Орлика|«Договорів і постанов»]]&nbsp;— конституційного акту, який іноді називають «першою в світі Конституцією», фактично&nbsp;— [[козак|козацького]] [[суспільний договір|суспільного договору]].
<br>
-Знайдено: + Надалі жив у [[Хотин]]і, [[Серез]]і, по тому&nbsp;— в [[Чернівці|Чернівцях]], [[Каушани|Каушанах]] і [[Бухарест]]і. Згодом переїхав до [[Яси (місто)|Ясс]], де помер [[24 травня]] [[1742]] року.
<br>
 
<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Коломия]]
Рядок 43 ⟶ 73:
<br>
 
<br>Зобр:5шт6шт.
----
Назва:[[ЯрмаченкоСтарий Микола ДмитровичСамбір]]
[[Файл:Staryj Sambir-8.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | день міста = [[24 травня]]
<br>
-Знайдено: + ''День міста''&nbsp;— [[24 травня]] (де-факто відзначається у 4-й вікенд травня).
<br>
 
<br>Зобр:8шт.
-Знайдено: + '''Мико́ла Ярмаче́нко ''' ([[6 вересня]] [[1928]] - [[24 травня]] [[2010]]), педагог родом з с. [[Черемошна]] на Київщині. Закінчив Київ. пед. інститут (1951), де й працював до 1973 (з 1971 проф.). З 1973 дир. н.-д. інституту педагогіки УРСР. Гол. Пед. товариства УРСР, з 1982 чл. Акад. Пед. Наук СССР. Праці з проблем [[теорія педагогіки|теорії]] і [[історія педагогіки|історії педагогіки]] та [[сурдопедагогіка|сурдопедагогіки]].
----
Назва:[[Чортківська офензива]]
 
-Знайдено: + Безрезультатно завершилася і місія генерала [[Бота Луїс|Л. Боти]], яка виїхала у зону конфлікту в середині травня 1919. Саме у цей час поляки, всупереч зобов'язанням перед [[Антанта|Антантою]], кинули проти УГА [[Армія Галлера|шість добре озброєних дивізій ген. Ю.Галлера]] і [[15 травня]] 1919 розпочали наступ по всьому фронту. Під натиском переважаючих сил ворога частини УГА були змушені відступати на схід. На додаток, [[24 травня]] 1919 румунське військо спільно з дивізією польського генерала Л.Желіговського вдарило з тилу і окупувало [[Покуття]] разом з [[Коломия|Коломиєю]] і [[Снятин]]ом.
<br>
 
-Знайдено: + Помер 24 травня 2010&nbsp;р. після тяжкої хвороби
----
Назва:[[Шабленко Антін Якович]]
 
-Знайдено: + '''Анті́н Шабле́нко ''' (*[[29 січня]] [[1872]], м. [[Суми]] — †[[24 травня]] [[1930]]) — український [[письменник]], [[поет]] та [[журналіст]]. Поетичні твори у фольклорному дусі. Популярний в Україні у часи Російської імперії.
<br>
 
----
Назва:[[Ярмаченко Микола Дмитрович]]
 
-Знайдено: + '''Мико́ла Дмитрович Ярмаче́нко ''' ([[6 вересня]] [[1928]], с. [[Черемошна]] на Київщині&nbsp;— [[24 травня]] [[2010]])&nbsp;— український педагог.
<br>
 
Рядок 55 ⟶ 104:
Назва:[[Український конгресовий комітет Америки]]
[[Файл:Марка_укка.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Заснована на І-му Конгресі Американських Українців у [[Вашингтон]]і [[24 травня]] [[1940]]&nbsp;р. зза участюучасті понад 800 делеґатів від 188 місцевостей.
<br>
 
Рядок 61 ⟶ 110:
----
Назва:[[Рада національної безпеки і оборони України]]
[[Файл:ФірмовийKiev блок Ради національної безпеки і оборони України11.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |[[24 травня]] по[[2006]]&nbsp;— [[10 жовтня]] [[2006]]
<br>
 
<br>Зобр:1шт2шт.
----
Назва:[[Хмелько Михайло Іванович]]
 
[[Файл:0Hmelko Naveki.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Творчість ==<br>
Знайдено: + Автор багатофігурних композицій пропагандивного характеру: «Тост за великий російський народ» (1947), «Тріумф Батьківщини-переможниці» (1949, про [[Парад Перемоги]]), «Навіки з Москвою» (1951, про [[Переяславська рада|Переяславську раду]]), «Шахтарське весілля», «На вірність партії» тощо. За картину «Тост за великий російський народ» був удостоєний [[Сталінська премія|Сталінської премії]] II ступеня 1948 року, а сама картина про тост, піднятий [[24 травня]] [[1945]] року [[Йосип Сталін|Йосипом Сталіном]] на зустрічі з генералітетом Червоної армії, часто прикрашала зали адміністративних будівель, клубів, бібліотек тощо<ref name="dt"/>. За картину «Тріумф Батьківщини-переможниці» Михайло Іванович отримав [[Сталінська премія|Сталінську премію]] I ступеня 1950 року.
<br>
 
----
<br>Зобр:1шт.
Назва:[[Стельмах Михайло Панасович]]
[[Файл:Михайло Стельмах.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився 11 ([[24 травня]]) [[1912]] року в селі [[Дяківці (Літинський район)|Дяківцях]] (тепер [[Літинський район|Літинського району]] [[Вінницька область|Вінницької області]]) у родині [[селянин]]а, ветерана [[російсько-японська війна|російсько-японської війни]] Панаса Стельмаха. [[Мати]]&nbsp;— [[білоруси|білоруска]]. У [[1933]] році закінчив літературний факультет [[Вінницький педагогічний інститут|Вінницького педагогічного інституту]] (першим у селі отримав вищу освіту) і до [[1939]] вчителював у селах Київщини; [[1939]] року мобілізований до [[Червона армія|Червоної армії]], учасник [[німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]]. Як солдат-артилерист воював у [[Білорусь|Білорусі]], був двічі поранений. З [[1944]] працював у редакції газети [[Перший Український фронт|1-го Українського фронту]] «За честь Родины». Під час війни у [[Воронеж]]і та [[Уфа|Уфі]] вийшли під редакцією [[Максим Рильський|М. Рильського]] дві збірки фронтових віршів Михайла Стельмаха: «Провесінь», «За ясні зорі» ([[1942]]); в [[1943]] році&nbsp;— в Уфі надрукована книжка оповідань «Березовий сік» під редакцією [[Яновський Юрій|Юрія Яновського]].
<br>
 
<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Стеценко Кирило Григорович]]
[[Файл:Stamp of Ukraine ua171cvs.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Кири́ло Григо́рович Стеце́нко ''' (*12 травня ([[24 травня]] за новим стилем) [[1882]], [[Квітки]] — †[[29 квітня]] [[1922]]) — [[Україна|український]] [[композитор]], [[хор]]овий [[диригент]] і музично-громадський діяч.
<br>
 
Рядок 86 ⟶ 142:
-Знайдено: + [[24 травня]] [[1999]] року постановою [[Кабінет міністрів України|Кабінету міністрів України]] [[Кременецьке медичне училище імені Арсена Річинського|Кременецькому медичному училищу]] присвоєно ім'я Арсена Річинського<ref>[http://zakon.nau.ua/doc/?</ref><br>
 
<br>Зобр:10шт11шт.
----
Назва:[[Самуїл Миславський]]
 
-Знайдено: + '''Митрополит Самуїл''' (світське ім'я '''Семен Григо́рович Миславський'''; [[24 травня]] [[1731]], с.[[Полошки]]&nbsp;— [[5 січня]] [[1796]], Київ)&nbsp;— церковний діяч, вчений і проповідник, родом з [[Глухівський район|Глухівщини]]. Митрополит Київський (1783-96)
<br>
 
----
Назва:[[Чорнобильська атомна електростанція]]
[[Файл:CNPP-III unfin 5 and 6 in 2008.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[24 травня]] [[1978]] року перший енергоблок було виведено на потужність 1 000 МВт.
<br>
 
<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Суркіс Григорій Михайлович]]
 
-Знайдено: + '''Григо́рій Михайлович (Рахмі́льович) Су́ркіс''' (*[[4 вересня]] [[1949]], [[Одеса]])&nbsp;— український футбольний функціонер, підприємець і політик. Президент [[Федерація футболу України|Федерації футболу України]] з [[2000]] до [[2012]] року, з 24 травня 2013 року - віце-президент [[УЄФА]].
<br>
Підзаголовок:== Футбол ==<br>
Знайдено: + [[24 травня]] [[2013]] року на XXXVII Конгресі УЄФА Григорій Сурків був призначений віце-президентом організації на 2013-2015 роки<ref >{{cite web|publisher=www.prosport.tsn.ua|url=http://prosport.tsn.ua/sport/grigoriy-surkis-priznacheniy-vice-prezidentom-uyefa-295616.html|title=Григорій Суркіс призначений віце-президентом УЄФА|accessdate=2013-05-24|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HaPslPl7|archivedate=2013-06-23}}</ref>.
<br>
 
----
Назва:[[Піскун Святослав Михайлович]]
Рядок 93 ⟶ 171:
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + 26 квітня [[2007]]&nbsp;р. відновлений на посаді Генерального прокурора. 24 травня 2007 року указом 469/2007 звільнений з посади Генерального прокурора [[Віктор Ющенко|президентом Віктором Ющенком]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Рядок 104 ⟶ 182:
----
Назва:[[Радивилів]]
[[Файл:СвешниковKozlanuk.pngjpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | перша згадка = [[24 травня]] [[1564]]
<br>
Рядок 115 ⟶ 193:
<br>
 
<br>Зобр:19шт18шт.
----
Назва:[[Конституційний Суд України]]
 
-Знайдено: + 14 суддів Конституційного Суду склали присягу [[4 серпня]] [[2006]] року, саме з цього дня Конституційний Суд є дієздатним. Після Указів Президента України від 30 квітня та 1 травня (№&nbsp;369-370/2007) відповідно до пункту 22 частини першої статті 106, пункту 5 частини п'ятої статті 126 та статті 149 Конституції України звільнено суддів КСУ Пшеничного В.Г та Станік С.Р. у зв'язку з порушенням присяги, але [[Кам'янобрідський районний суд міста Луганська]] відновив їх на посаді. Пізніше Донецький апеляційний суд відмінив дане рішення. [[24 травня]] [[2007]] року звільнений [[Стецюк Петро Богданович]]. [[26 червня]] Конституційний суд відмовив у відкритті справи за поданням народних депутатів щодо конституційності цих указів Президента.
<br>
 
----
Назва:[[Скрипка Олег Юрійович]]
[[Файл:Oleh_Skrypka_Jazz_in_Vitebsk.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | Народження = [[24 травня]] [[1964]]
<br>
-Знайдено: + '''Оле́г Ю́рійович Скри́пка''' (* [[24 травня]] [[1964]])&nbsp;— український музикант, вокаліст, композитор, лідер гурту «[[Воплі Відоплясова (гурт)|Воплі Відоплясова]]».
<br>
Рядок 133 ⟶ 203:
----
Назва:[[Динамо (Київ)]]
[[Файл:Gold_medal_iconGold medal icon.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[1936]] року в [[СРСР]] було вирішено створити [[Чемпіонат СРСР з футболу|єдиний командний чемпіонат]] замість великої кількості різноманітних різнорівневих турнірів. Представником від України стала найсильніша на той час команда УРСР&nbsp;— «Динамо» (Київ). Дебют у чемпіонаті відбувся у Києві [[24 травня]] [[1936]] року, коли [[Динамо (Москва)|московське «Динамо»]] розгромило господарів з рахунком 5:1. Єдиний гол нападника [[Махиня Микола Борисович|Миколи Махині]] став для українського клубу першим голом в чемпіонатах Радянського Союзу. Після цього як «Динамо» (Київ) не намагалося наздогнати москвичів, їм це не вдалося. Єдина українська команда [[Чемпіонат СРСР з футболу 1936 (весна)|одноколового дебютного чемпіонату СРСР]] завершила на другому місці. Місцеві уболівальники сприйняли такий виступ як безумовний успіх.
<br>
 
<br>Зобр:40шт34шт.
----
Назва:[[Орден князя Ярослава Мудрого]]
[[Файл:Flag of NATO.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |align="center"|[[24 травня]] [[2006]]
<br>
-Знайдено: + |align="center"|[[24 травня]] [[2007]]
<br>
 
<br>Зобр:11шт.
----
Назва:[[Каганович Лазар Мойсейович]]
[[Файл:Виступ Лазаря Кагановича. Харків, 1927.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | початок_терміну6 = [[24 травня]] [[1955]]
<br>
 
<br>Зобр:19шт.
----
Назва:[[Кузеля Зенон Францискович]]
 
-Знайдено: + '''Кузеля Зенон Францискович''' (*{{н}} [[23 червня]] [[1882]], с. [[Поручин]] [[Бережанський район|Бережанського району]] — {{†}} [[24 травня]] [[1952]] [[Париж]]) - видатний український [[мовознавець]], [[бібліограф]], фольклорист, [[історик]], [[журналіст]], [[етнограф]], редактор, видавець, [[громадський діяч]].
<br>
 
Рядок 147 ⟶ 233:
Назва:[[Горбулін Володимир Павлович]]
 
-Знайдено: + | початок_терміну2 = [[24 травня]] [[2006]]
<br>
-Знайдено: + З [[24 травня]]<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/431/2006 Указ Президента України № 431/2006&nbsp;р від 24 травня 2006 року «Про покладення виконання обов'язків»]</ref> по [[10 жовтня]] [[2006]] року<ref>[http://zakon.&nbsp;rada.gov.ua/laws/show/864/2006 Указ Президента України № 864/2006 від 10 жовтня 2006 року «Про звільнення В. Горбуліна від тимчасового виконання обов'язків Секретаря Ради національної безпеки і оборони України»]</ref> — тимчасово виконуючий обов'язки Секретаря [[РНБО|Ради національної безпеки і оборони України]].
<br>
 
----
Назва:[[Шахтар (Донецьк)]]
[[Файл:Емблема ФК Шахтар Донецьк (1997-2007).pnggif|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | рік заснування = [[24 травня]] [[1936]]
<br>
-Знайдено: + [[24 травня]] [[1936]] &nbsp;р. «Вугільники» стартували у чемпіонаті СРСР матчем у місті [[Казань]] проти місцевого «Динамо» &nbsp;— поразка 1:4. Головними кольорами команди тоді були червоний і блакитний &nbsp;— поєдинок у Казані гості провели у червоних футболках. В перших іграх колектив було заявлено під назвою «Вугільники» ({{lang-ru|«Угольщики»}}), яку згодом змінили на ''«Стахановець»''. [[Чемпіонат СРСР з футболу 1936 (весна, група «А»)|Весняний чемпіонат 1936 року]] клуб провів невдало, фінішувавши на 7-му місці серед 8 команд. В [[Чемпіонат СРСР з футболу 1936 (осінь, група «А»)|осінній першості]] «гірники» піднялись на одну сходинку, зайнявши 6-те місце. Перед [[Чемпіонат СРСР з футболу 1937 (група «А»)|сезоном 1937]] команда пілсилилась &nbsp;— прийшли талановиті виконавці: воротар [[Костянтин Скрипченко]], оборонці [[Микола Кузнєцов]], [[Георгій Бікезін]] і [[Георгій Мазанов]] та нападник [[Григорій Балаба]], які стали основою «Стахановця» у 1938—1940 1938–1940&nbsp;рр.
<br>
 
<br>Зобр:8шт6шт.
----
Назва:[[Чорноморець (Одеса)]]
[[Файл:Leonid Klimov.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + До участі в першому радянському чемпіонаті було допущено 28&nbsp;футбольних колективів з 13&nbsp;міст. Команди були попередньо поділені на чотири групи (ліги). Динамівці потрапили до групи «В» (Друга ліга). Перший офіційний матч чемпіонату «Динамо» зіграло [[24 травня]] [[1936]]&nbsp;року на полі стадіону ім.&nbsp;Станіслава Косіора (нині [[Чорноморець (стадіон)|ЦС «Чорноморець»]]) проти [[Спартак (Харків)|«Спартака» з Харкова]] та поступилося з рахунком 0:1. У другому матчі першості одесити забили свій перший гол&nbsp;— його автором став [[Михайло Малхасов]]. А перша перемога була здобута у третьому поєдинку&nbsp;— в гостях над київським «Локомотивом». За підсумками чемпіонату «Динамо» посіло третє місце в турнірній таблиці групи «В» після [[Динамо (Ростов-на-Дону)|динамівців з Ростова-на-Дону]] та [[Будівельник (Баку)|бакінського «Будівельника»]]. Одесит [[Орехов Леонід Еммануїлович|Леонід Орехов]] забивав у шести іграх поспіль, а всього забив вісім голів у шести матчах і не тільки став найкращим бомбардиром групи «В», але й перевершив показники бомбардирів інших груп.
<br>
 
<br>Зобр:45шт13шт.
----
Назва:[[Корсунська битва]]
[[Файл:POL COAHerb Kalinowa mały.svgPNG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + 14 ([[24 травня|24]]) травня 1648 року Хмельницький вислав наперед полк [[Кривоніс|Кривоноса]] та, частину татар із наказом затримати противника до підходу основних сил козацько-татарського війська. Увечері цей полк розпочав дії за Россю, у тилу Потоцького. Під [[Стеблів|Стеблевом]], за [[миля|милю]] на захід від Корсуня, козаки Кривоноса загатили [[ріка|ріку]] [[Рось]], щоб полегшити доступ до польського табору.
<br>
 
<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Буковинський курінь]]
[[Файл:Пам'ятник Героям Буковинського куреня Чернівці.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[23 травня]] [[1919]] Румунія, уклавши таємну угоду з Польщею, вислала ультиматум урядові ЗУНР, в якому вимагала відступити їй південно-східну частину Галичини по лінію Дністер&nbsp;— Нижнів&nbsp;— Ворохта, а [[24 травня]] румунські війська під проводом ґенерала Задіка перейшли кордон у Кутах і Снятині і вдарили в запілля українській армії. Цей несподіваний удар румунів у спину УГА, яка вела в цей час боротьбу проти польської армії Ґаллера, спричинив не лише велику моральну шкоду нашій державі. Трагічно відбилося на боєздатності УГА й те, що в руки ворога потрапили стратегічні запаси озброєння та амуніції, вивезти які не було змоги.
<br>
-Знайдено: + В цей час Микола Топущак отримує депешу від ґенерала Сальського про те, що Армія УНР готується до наступу на [[Кам'янець-Подільський]]. Курінь вирушив з Городенки [[24 травня]] і через тиждень прибув до Скали, де приєднався до військових частин УНР. Напередодні наступу група військ полковника [[Удовиченко Олександр|О.Удовиченка]] мала такий склад:
<br>
 
<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського]]
[[Файл:Peresopnytske Gospel 04.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[24 травня]] [[1964]] року у відділі '''Бібліотеки'''бібліотеки, де зберігалися видання і матеріали періоду української державності ([[1917]]—–[[1920]]), спалахнула [[Справа Погружальського|пожежа]], що тривала кілька днів. Кола українських дисидентів приписували цю дію шовіністові Погружальському, що свідомо виконав цей злочин при мовчазній згоді органів безпеки<ref>{{ЕУ}}</ref>.
<br>
 
<br>Зобр:2шт4шт.
----
Назва:[[Старий замок (Тернопіль)]]
[[Файл:187!--Orda ~81.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Про Тернопільський замок складено вірші тернопільської поетеси <ref>[http://zhnyborody.te.ua/tern/tpoerizne008.htm «Тернопільський замок»], опубліковано у поетичні збірці «Росин намисто зоряне», Т., 2002</ref> та ''Олега Германа'' «Тернопільський замок»<ref>[http://zhnyborody.te.ua/tern/tpoerizne007.htm «Тернопільський замок»]</ref>, а також пісню ''І. Шокало'' «Старий замок Тернополя»<ref>[http://zhnyborody.te.ua/tern/tpoerizne009.htm «Старий замок Тернополя»], опубліковано у газеті «[[Вільне життя]]», №&nbsp;52 від [[24 травня]] [[2003]]</ref>.
<br>
 
<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Список академіків НАН України]]
Назва:[[Вроцлавсько-Ґданська єпархія УГКЦ]]
[[Файл:Dobrokhotov Nikolai Nikolaevich 1932.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:=== Б ===<br>
Знайдено: + | [[24 травня]] [[1881]]
<br>
Підзаголовок:=== Г ===<br>
Знайдено: + |[[24 травня]] [[1942]]
<br>
 
<br>Зобр:39шт.
Підзаголовок:== Єпископи ==<br>
----
Знайдено: + * [[Майкович Теодор|Теодор Майкович]] (24 травня 1996&nbsp;р.&nbsp;— [[9 травня]] [[1998]]&nbsp;р. помер)
Назва:[[Цушко Василь Петрович]]
 
-Знайдено: + [[24 травня]] 2007 року Ющенко видав Указ Президента України №469/2007 від 24 травня 2007 року про скасування Указу Президента України №357/2007 від 26 квітня 2007 року про поновлення Піскуна С.М. на посаді Генерального прокурора України. Указом Президента України №470/2007 від 24 травня 2007 року Ющенко призначив Шемчука В.В. тимчасово виконуючим обов'язки Генерального прокурора України. Обидва укази не були оприлюднені, але, згідно з п. 7 Указу Президента України “Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності”, який діяв на той час, формально набули чинності з моменту їх прийняття.
<br>
-Знайдено: + 24 травня до будівлі [[Генеральна прокуратура України|Генеральної прокуратури України]] (ГПУ), де в цей час відбувалося засідання колегії ГПУ, прибули Секретар Ради Національної безпеки і оборони України Іван Плющ та щойно призначений начальник Управління державної охорони України Валерій Гелетей. Їх супроводжували невідомі особи у цивільному, які одразу зайняли приміщення Генпрокуратури, в тому числі кабінет Генпрокурора Святослава Піскуна. Плющ і Гелетей повідомили Піскуну про його звільнення з посади. Після цього Плющ сів до службового авто і поїхав.
<br>
-Знайдено: + О 12.56 на службовий мобільний телефон Міністра внутрішніх справ України Василя Цушка надійшов дзвінок його заступника Василя Боднара, який повідомив, що невідомі особи у цивільному одязі захопили будівлю Генеральної прокуратури, і що з Міністром хоче поговорити помічник Генерального прокурора України Геннадій Крисько<ref>[http://infoporn.org.ua/materials/articles/Para_sliv_do_yuvileyu/43903 Тетяна Монтян. "Пара слів до ювілею" // Інфопорн, 24 травня 2009]</ref>. Після цього Боднар передав трубку Криську, який сказав, що Генеральний прокурор України Піскун десь заблокований невідомими особами і просить, щоб Цушко терміново прибув до Генпрокуратури.
<br>
-Знайдено: + Ввечері 24 травня 2007 р. бійці спецпідрозділу МВС «Титан» взяли будівлю Генеральної прокуратури України під охорону, згідно з договором про охорону, що був підписаний МВС та ГПУ 24 травня.
<br>
-Знайдено: + 30 травня 2007 була оприлюднена інформація про те, що Цушко був госпіталізований з діагнозом “інфаркт міокарда” і перебуває у Центральному шпиталі МВС. Публікувалася інформація про те, інфаркт міг бути викликаний отруєнням, однак політичні опоненти Цушка заявили, що хвороба міністра є симуляцію з метою уникнути відповідальності за протиправні дії в ГПУ 24 травня 2007 року.
<br>
 
----
Назва:[[Прокуратура України]]
[[Файл:Viktor Pshonka.jpg|thumb |150px|right]]
 
-Знайдено: + |[[26 квітня]] [[2007]] &nbsp;— [[24 травня]] [[2007]]
<br>
-Знайдено: + |[[24 травня]] [[2007]] &nbsp;— [[1 червня]] [[2007]]
<br>
 
<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Боровиковський Левко Іванович]]
[[Файл:B&P.png|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Творчість ==<br>
Знайдено: + [[Тарас Шевченко]] читав твори Боровиковського в альманасі «Ластівка», зокрема й ті, які вилучив [[цензор]] (останні читав у [[рукопис]]у), можливо, і в «Отечественных записках» та «Вестнике Европы». Особисто Шевченко і Боровиковський не були знайомі. В останнього є лише згадка в листі до І. Срезневського [[24 травня]] [[1840]] про перший «Кобзар»: „Особливо«Особливо хвалять [[журнал]]и «Кобзар»„Кобзар“, що недавно вийшов&nbsp;— не знаю чий“чий». Мотиви трагічного кохання, тема народного співця, характерні для деяких творів Боровиковського («Молодиця», «Бандурист»), простежуються і в ранніх творах Шевченка («[[Причинна (балада)|Причинна]]», «Перебендя»).
<br>
 
<br>Зобр:4шт3шт.
----
Назва:[[Дебогорій-Мокрієвич Володимир Карпович]]
Рядок 224 ⟶ 338:
-Знайдено: + * '''[[Гомель]]'''. Пам'ятник Тарасові Шевченку було урочисто відкрито в рік 190-ї річниці від народження великого українця&nbsp;— [[24 травня]] [[2004]] року. Скульптуру Кобзаря гомельській міській владі передала українська сторона, роботи з упорядкування скверу Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка здійснено коштом гомельчан<ref>[http://gomel-region.gov.by/ru/bottom_menu/news/archive?</ref><br>
 
<br>Зобр:48шт134шт.
----
Назва:[[1991 у кіно]]
[[Файл:{{Прапор UKR}}|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:==== Травень ====<br>
Знайдено: + * [[24 травня]]&nbsp;— [[Пузирьов Юрій Миколайович]]&nbsp;— російський актор.
<br>
 
<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Український фронт РККА]]
Рядок 232 ⟶ 354:
 
----
Назва:[[ІгроСервіс (футбольний клуб)Дичків]]
[[Файл:ЕмблемаДичків ФКз Динамо-ІгроСервіспівденного сходу.svgjpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * [[Охримович Василь]] ([[24 травня]] [[1914]] — [[19 травня]] [[1954]]) — український [[військовий]] і по­літичний діяч. Член [[УГВР]] та ЗП УГВР. Майор-політвиховник [[УПА]].
Підзаголовок:== Склад ==<br>
<br>
Знайдено: + | [[24 травня]] [[1976]]
 
<br>Зобр:9шт.
----
Назва:[[Бухарестський мирний договір (1812)]]
 
-Знайдено: + [[23 травня|23 (11) травня]] Кутузов доповів імператору про узгодження спірних питань, [[24 травня|наступного дня]] було [[Парафування|парафовано]] попередні (прелімінарні) умови, а [[28 травня|28 (16) травня]] [[1812|1812 року]] - підписано текст російсько-турецького мирного договору.
<br>
 
----
Назва:[[Мильне]]
 
Підзаголовок:== Персоналії ==<br>
Знайдено: + * [[Охримович Василь]] ([[24 травня]] [[1914]] — [[19 травня]] [[1954]]) — український [[військовий]] і по­літичний діяч. Член [[УГВР]] та ЗП УГВР. Майор-політвиховник [[УПА]].
<br>
 
<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Вінницька трагедія]]
 
-Знайдено: + Зокрема, коли [[24 травня]] [[1943]] року один з місцевих жителівмешканців ненароком натрапив на захороненняпоховання в парку імені Горького ій повідомив владу, німецька адміністрація скористалася нагодою ій почала розкопки. Іншим фактором, який спонукав німців надо розслідування трагедії, були подібні розкопки, які вже почалися на місці розстрілу НКВС полонених [[поляки|поляків]] ву [[Катинь|Катині]] тількиза місяць до цьоготого, і які вже стали засобом антирадянської пропаганди.<ref name="Zustrich">[http://zustrich.quebec-ukraine.com/lib/peklo.htm «Розкрилася земля і показалося пекло»] «Злочин Москви у Вінниці» А.Драган</ref>.
<br>
 
Рядок 253 ⟶ 387:
----
Назва:[[Вілкул Олександр Юрійович]]
[[Файл:Ледовая арена днепр 2.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Олекса́ндр Ю́рійович Ві́лкул''' (* [[24 травня]] [[1974]], [[Кривий Ріг]])&nbsp;— український політик, Віце-прем'єр-міністр України в другому уряді Миколи Азарова, Голова Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Син [[Вілкул Юрій Григорович|Вілкула Юрія Григоровича]] міського голови Кривого Рогу Дніпропетровської області.
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився '''24 травня 1974 року''' в м. Кривий Ріг.
<br>
 
<br>Зобр:30шт.
-Знайдено: + '''Олекса́ндр Ю́рійович Ві́лкул''' (* [[24 травня]] [[1974]], [[Кривий Ріг]])&nbsp;— український політик, член [[Партія регіонів|Партії регіонів]] (ПР). Син [[Вілкул Юрій Григорович|Вілкула Юрія Григоровича]] міського голови Кривого Рогу Дніпропетровської області.
----
Назва:[[25-а повітряно-десантна бригада (Україна)]]
[[Файл:25abrange.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * з [[24 травня]] по [[25 серпня]] [[1988]] року&nbsp;— [[Єреван]];
<br>
-Знайдено: + Продовжував формування частини призначений [[24 травня]] [[1993]] на посаду командира бригади&nbsp;— [[підполковник]] Алещенко Іван Володимирович, перший командир 25-ої повітряно-десантної бригади.
<br>
 
<br>Зобр:23шт.
----
Назва:[[Копійчана]]
Рядок 262 ⟶ 409:
Підзаголовок:==Персоналії==<br>
Знайдено: + В селищі народився [[Мірошніченко Сергій Олесійович]] (* [[12 жовтня]] [[1912]] — † [[24 травня]] [[1957]]) — [[Герой Радянського Союзу]]<ref>[http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?</ref><br>
 
----
Назва:[[Колесніченко Вадим Васильович]]
 
Підзаголовок:== Скандали ==<br>
Знайдено: + [[24 травня]] [[2012]] року після засідання Верховної Ради України В. Колесніченка було побито у сесійній залі Верховної Ради. При виході з будівлі Верховної Ради хтось з мітингувальників поцілив політикові кросівком у голову. Приводом агресії став [[Проект Закону «Про засади державної мовної політики»]], який за оцінками багатьох експертів є антиукраїнським і по своїй суті є підґрунтям для введення другої державної мови.
<br>
 
----
Назва:[[Шемчук Віктор Вікторович]]
 
-Знайдено: + | початок_термінупочаток_терміну2 = [[24 травня]] [[2007]]
<br>
-Знайдено: + | початок_терміну =* [[24 травня]]&nbsp;— [[1 червня]] [[2007]]&nbsp;— в.о. Генерального прокурора України.
<br>
-Знайдено: + *24 травня -01 червня 2007&nbsp;— в.о. Ген. прокурора України.
<br>
 
----
Назва:[[Літературна дискусія 1925-1928]]
 
-Знайдено: + Активну участь у дискусії взяли літературні організації «[[Гарт (літературна організація)|Гарт]]», «[[Плуг (літературна організація)|Плуг]]», [[МАРС|«Ланка»-МАРС]], пізніше [[ВАПЛІТЕ]] і [[ВУСПП]], письменники і громадські діячі [[Микола Хвильовий]], [[Микола Зеров]], [[Хвиля Андрій Ананійович|Андрій Хвиля]], [[Пилипенко Сергій Володимирович|Сергій Пилипенко]], [[Дорошкевич Олександр|Олександр Дорошкевич]], [[Щупак Самійло Борисович|Самійло Щупак]], [[Скрипник Микола Олексійович|Микола Скрипник]] та ін. У ході дискусії було опубліковано понад 1000 статей. Найбільш резонансними були памфлети Миколи Хвильового «Апологети писаризму», «Україна чи Малоросія», «Думки проти течії», Миколи Зерова «До джерел». Величезні аудиторії зібрали диспути у Всенародній бібліотеці України в [[Київ|Києві]] [[24 травня]] [[1926]]&nbsp;р. та в Будинку ім. [[Василь Еллан-Блакитний|Василя Еллана-Блакитного]] в [[Харків|Харкові]] [[21 лютого]] [[1928]]&nbsp;р.
<br>
 
Рядок 282 ⟶ 434:
Назва:[[Бялик Микола Іванович]]
 
-Знайдено: + Народився'''Бялик Микола Іванович''' ({{н}} [[24 травня]] [[1952]], (с.[[Осламів]], [[Віньковецький район]], [[Хмельницька область]])&nbsp;— укр.;{{†}} батько[[8 Іванчервня]] Миколайович[[2013]]<ref>[http://nikvesti.com/news/public/42870 (1928-2004);Умер матиглава Антонінаправления ВасилівнаЗАО (1930-1973);«Радсад» дружинаНиколай ОленаБялик Макарівна// (1952НикВести]{{ref-ru}}</ref>)&nbsp;— -голова економістправління ВАТ "«Радсад"; син Андрій» (1975)з - заст03. голови правл. ВАТ "Радсад"1996); синдепутат ПавлоМиколаївської (1987)обласної - студент Київ. нац. університету ім. Т.Шевченкаради.
<br>
 
----
Назва:[[Кацир Ефраїм]]
 
-Знайдено: + | початок_терміну = [[24 травня]] [[1973]]
<br>
-Знайдено: + | кінець_терміну = [[24 травня]] [[1978]]
<br>
 
----
Назва:[[Кругель]]
[[Файл:Krugel tserkva.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Кру́гель''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], [[Ковельський район|Ковельському районі]] [[Волинська область|Волинської області]]. Населення становить 240 осіб. Перша писемна згадка від [[24 травня]] [[1595]] року.
<br>
 
<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Клевецьк]]
 
-Знайдено: + У [[1583]] році, [[24 квітня]], князь Курбський у своїм заповіті віддає дружині у пожиттєве володіння містечко [[Миляновичі]] зі всіма селами, що входили до нього, в тім числі і село Клевецьк. [[24 травня]] [[возний|возним]] [[Владимржський повіт|Володимирського повіту]] Жданом Цирським було видано донесення Володимирській міській владі про введення княгині Олександри Петрівни Курбської в володіння маєтками, які зостались після смерті чоловіка, в числі яких числиться "волость до двора Миляновичеського, якій належать села Паридуби, Селище, Годовичі, Зілов, Туровичі, Клевецькоє"<ref>Курбський, том 1. Стор.247</ref>.
<br>
 
----
Назва:[[Бабляк Віталій Петрович]]
 
-Знайдено: + '''Віта́лій Петро́вич Бабля́к''' (*&nbsp;[[21 серпня]] [[1951]], село [[Миньківці (Дунаєвецький район)|Миньківці]], нині [[Дунаєвецький район|Дунаєвецького району]] [[Хмельницька область|Хмельницької області]]&nbsp;— [[24 травня]] [[2011]], [[Кам'янець-Подільський]])&nbsp;— український [[журналіст]], [[краєзнавець]]. Член [[Національна спілка журналістів України|Національної спілки журналістів України]] (1986).
<br>
 
Рядок 288 ⟶ 467:
Назва:[[Бродський Йосип Олександрович]]
[[Файл:Anna Ahmatova's grave.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Йосип Олександрович Бродський''' ({{lang-ru|Ио́сиф Алекса́ндрович Бро́дский}} *[[24 травня]] [[1940]], [[Ленінград]], [[СРСР]] — †[[28 січня]] [[1996]], [[Нью-Йорк]], [[США]]) — російський [[поет]], перекладач, есеїст [[20 століття|XX століття]], лауреат [[Нобелівська премія з літератури|Нобелівської премії]] ([[1987]] рік). Після опублікованого [[1994|1994 року]] вірша «На незалежність України» став відомим своїми [[Українофобія|українофобськими]] поглядами.
-Знайдено: + | Дата народження = [[24 травня]] [[1940]]
<br>
-Знайдено: + '''Йосип Олександрович Бродський''' ({{lang-ru|Ио́сиф Алекса́ндрович Бро́дский}} *[[24 травня]] [[1940]], [[Ленінград]], [[СРСР]] — †[[28 січня]] [[1996]], [[Нью-Йорк]], [[США]]) — російський [[поет]], перекладач, есеїст [[20 століття|XX століття]], лауреат [[Нобелівська премія з літератури|Нобелівської премії]] ([[1987]] рік).
<br>
-Знайдено: + <center>(24 травня 1980 р.)</center>
<br>
 
<br>Зобр:2шт1шт.
----
Назва:[[День слов'янської писемності і культури]]
Рядок 309 ⟶ 486:
Назва:[[Савлохов Борис Сосланович]]
 
-Знайдено: + | дата_смерті =[[24 травня]] [[2004]]
<br>
-Знайдено: + '''Савлохов Борис Сосланович''' (* [[1952]], [[село]] [[Асхар]] [[Коста-Хетагурівський район|Коста-Хетагурівського району]] [[Північна Осетія|Північної Осетії]]&nbsp;— † [[24 травня]] [[2004]], ВТК №&nbsp;76, [[Сокиряни]] [[Чернівецька область|Чернівецької області]])&nbsp;— [[спортсмен]], [[заслужений тренер СРСР]] по [[вільна боротьба|вільній боротьбі]], [[заслужений тренер України]], [[заслужений тренер Росії]], [[Київ|київський]] [[кримінальний авторитет]], відомий під кличкою '''«Солоха»'''.
<br>
Рядок 354 ⟶ 529:
Назва:[[Нехода Іван Іванович]]
[[Файл:Іван Нехода.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Народився 11 ([[24 травня]]) [[1910]] року в селі [[Олексіївка (Краснокутський район)|Олексіївка]] [[Коломацький повіт|Коломацького повіту]] [[Харківська губернія|Харківської губернії]] (тепер [[Краснокутський район|Краснокутського району]] [[Харківська область|Харківської області]]) у [[селяни|селянській]] родині. [[Батько]] — [[юрист]], Нехода Іван Сергійович, помер молодим. Мати-вдова, Марія Павлівна Сотник, самотужки виховувала чотирьох дітей. З 9 років Ваня вже наймитував [[пастух]]ом. Родовід Івана Неходи з села Диканька, що на Полтавщині, з давнього козацького роду Сотників. Козацьке прізвище Нехода, той що «не ходив», був завжди на коні.
-Знайдено: + '''Іва́н Іва́нович Нехо́да''' (*[[24 травня]] [[1910]] — †[[17 жовтня]] [[1963]]) — український радянський [[поет]] і [[письменник]], [[журналіст]], учасник [[Велика Вітчизняна війна|Великої Вітчизняної війни]], нагороджений орденами [[Орден Вітчизняної війни|Вітчизняної війни]] 2-го ступеню, [[Орден Червоної Зірки|Червоної зірки]], медалями.
<br>
 
-Знайдено: + Народився '''Іван Нехода''' [[24 травня]] [[1910]] року в селі [[Олексіївка (Краснокутський район)|Олексіївка]], тоді&nbsp;— [[Коломацький повіт|Коломацького повіту]] [[Харківська губернія|Харківської губернії]], у бідній селянській [[найманий працівник|наймитській]] родині. Батько помер молодим, мати-вдова самотужки виховувала чотирьох дітей. З 9 років Ваня вже наймитував [[пастух]]ом.
<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Зарицький Соломон Мойсейович]]
 
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[15 травня]] [[1889]]&nbsp;р. в Києві в родині закрійника. Помер [[24 травня]] [[1975]]&nbsp;р. Закінчив Київське художнє училище ([[1910]], майстерня Пімоненка, Світославського, Дядченка, Селезньова). Викладав малювання у школах, працював у майстернях Реввоєнради 12-ої армії, готуючи агітаційні плакати.
<br>
 
<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Леончук Георгій Ігорович]]
Рядок 368 ⟶ 548:
----
Назва:[[Степанець Олександр Іванович]]
[[Файл:Step=mogila.jpg|thumb |150px|right]]
 
-Знайдено: + '''Степане́ць Олекса́ндр Іва́нович''' ({{н}}[[24 травня]] [[1942]], с. [[Комарівка (Борзнянський район)|Комарівка]], [[Борзнянський район|Борзнянського району]], [[Чернігівської області]]&nbsp;— {{†}}[[13 жовтня]] [[2007]], м. [[Київ]])&nbsp;— український [[математик]], [[член-кореспондент]] [[НАН України]] (1997), лауреат [[Державна премія України в галузі науки і техніки|Державної премії України в галузі науки і техніки]] ([[2013]]).
-Знайдено: + | дата народження = [[24 травня]] [[1942]]
<br>
-Знайдено: + '''Степане́ць Олекса́ндр Іва́нович''' (*[[24 травня]] [[1942]]&nbsp;— †[[13 жовтня]] [[2007]])&nbsp;— український [[математик]], член-кореспондент [[НАН України]].
<br>
 
<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Лур'є Олександр Юдимович]]
[[Файл:Лур'є.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Олекса́ндр Юди́мович Лур'є́''' (*[[{{ДН|12 жовтня]] [[|10|1897]]|30|9}}, [[Климовичі]]&nbsp;— †&nbsp;[[24 травня]] [[1958]], [[Київ]])&nbsp;— український акушер-гінеколог., [[професор]] (з [[1932]] року), [[Членчлен-кореспондент]] [[АН УРСР]] (обранообраний [[22 лютого]] [[1939]] року). [[Заслужений діяч науки УРСР]] (з [[1958]] року).
<br>
-Знайдено: + Помер [[24 травня]] [[1958]] року. Похований в Києві на [[Лук'янівський цвинтар|Лук'янівському цвинтарі]] (ділянка №13№&nbsp;13-1, ряд 2, місце 7). Надгробок роботи [[скульптор]]ів [[Коцюбинський Флоріан Абрамович|Ф. Коцюбинського]] і [[КузнєцовКузнецов Ксанфій Андрійович|К. КузнєцоваКузнецова]]<ref>Пантеон зодчих Лук'янівського некрополю. Біографічний довідник. &nbsp;— Київ: «З-Медіа», 2008. &nbsp;— С. 104. ISBN 96696966-25496254-2-4. стор. 98</ref> встановлено 1959 року.
<br>
 
<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Карп (тип підводного човна)]]
[[Користувач:Alex Blokha/Роки згадані в Вікіпедії/Україна/13 лютого | 100 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Роки згадані в Вікіпедії/Україна/4 квітня | 50 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Роки згадані в Вікіпедії/Україна/14 травня | 10 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Роки згадані в Вікіпедії/Україна/23 травня | Попередня]] - [[Користувач:Alex Blokha/Події, згадані у Вікіпедії/ | Про проект]] - [[Користувач:Alex Blokha/Роки згадані в Вікіпедії/Україна/25 травня | Наступна]] - [[Користувач:Alex Blokha/Роки згадані в Вікіпедії/Україна/3 червня | 10 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Роки згадані в Вікіпедії/Україна/13 липня | 50 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Роки згадані в Вікіпедії/Україна/1 вересня | 100 вперед]]
[[Файл:Russian submarine Karp.png|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + [[24 травня]] [[1904]] року російський урядом з представником німецької фірми «Ф. Круппа» К. Вахтером було підписано контракт на будівництво трьох субмарин типу «Е».
<br>
 
<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Селезньов Євген Олександрович]]
[[Файл:Yevhen Seleznyov5.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У складі [[молодіжна збірна України з футболу|молодіжної збірної України]] провів 1 гру. У головній національній збірній дебютував [[24 травня]] [[2008]] року проти [[Збірна Нідерландів з футболу|збірної Нідерландів]]. Свій перший гол за збірну України забив у товариській грі проти [[Збірна Норвегії з футболу|збірної Норвегії]] [[19 листопада]] [[2008]] року з [[пенальті]].
<br>
 
<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Ніка (стадіон)]]
[[Файл:КСК Ніка (Олександрія) 1.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Матчі ==<br>
Знайдено: + | [[24 травня]] 2003
<br>
 
<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Тукач Сергій Михайлович]]
 
-Знайдено: + [[24 травня]] [[2009]] року на 78-й хвилині матчу «ІгроСервіса» проти [[Олександрія (професіональний футбольний клуб)|ПФК «Олександрії»]] Тукач вийшов на заміну замість [[Горбатко Віктор Вікторович|Віктора Горбатка]] в якості польового гравця. Усього таких ігор в сезоні було 2.
<br>
 
----
Назва:[[Ільків Ігор Богданович]]
[[Файл:Ihor Ilkiv1.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Дебютував у професіональних змаганнях [[24 травня]] [[2001]]&nbsp;року у матчі між [[Техно-Центр|«Техно-Центром»]] та [[Галичина (Дрогобич)|«Галичиною»]], вийшовши на заміну на 90-ій хвилині<ref>[http://ukranianfootball.narod.ru/2001/2000_01_vtarez.html Протоколи матчів другої ліги 2000/01] {{ref-ru}}</ref>. Перший гол забив [[22 травня]] [[2006]] року в матчі [[Прикарпаття (футбольно-спортивний клуб)|«Факел»]]&nbsp;— «[[Карпати-2]]»<ref>[http://ukranianfootball.narod.ru/2006/2005_06_vtarez.html Протоколи матчів другої ліги 2005/06] {{ref-ru}}</ref>.
<br>
 
<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Даніель Бовуа]]
 
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Закінчив ліцей у [[Бетюн]]і (департамент [[Па-де-Кале]], [[Франція]]). Студіював славістику у [[Лілльський університет|Лілльському університеті]] та [[Сорбонна|Сорбонні]]. [[1977]] захистив докторську дисертацію про Вільнюський шкільний округ [[1803]]—[[1832]]. У [[1969]]—[[1972]] — директор Французького центру [[Варшавський університет|Варшавського університету]]; [[1973]]—[[1978]] — дослідник з історії в Національному центрі наукових досліджень ([[Париж]]); [[1978]]—[[1979]] — професор [[Університет Нансі|Університету Нансі]], [[1979]]—[[1993]] — професор Лілльського університету, від [[1993]] — професор [[Університет Париж I Пантеон-Сорбонна|Університету Париж I (Пантеон—Сорбонна)]], директор Центру історії слов’ян і президент Французьких асоціацій українознавчих студій. [[1986]] організував у [[Франція|Франції]] міжнародну наукову конференцію, присвячену літературним та історичним міфам [[Білорусь|Білорусі]], [[Україна|України]] та [[Литва|Литви]]. Учасник колоквіуму українських та польських істориків ([[24 травня|24]]—[[25 травня]] [[1991]], [[Київ]]), 2-го Міжнародного конгресу україністів ([[22|22 серпня]]—[[28 серпня]] [[1993]], [[Львів]]), на якому виступив із доповідю «З проблем соціальної і культурної історії Правобережної України 19 — початку 20 століття». Дослідник політичних, культурних та соціальних відносин між [[Україна|Україною]], [[Польща|Польщею]] та [[Росія|Росією]] [[18 століття|18]] — початку [[20 століття]].
<br>
 
----
Назва:[[Амет-Хан Султан]]
[[Файл:Амет-Хан Султан Багерово.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + 17 травня 2013 року на прем'єру фільму «Хайтарма» [[Консульство (дипломатія)|Генеральне консульство]] [[Російська Федерація|Росії]] в Сімферополі не пустило радянських льотчиків&nbsp;— учнів Амет-Хана Султана, які приїхали в Сімферополь з Росії. Російський консул Володимир Андреєв «настійно не рекомендував» їм участь в прем'єрі фільму тому, що він, на думку консула, не відображає всієї правди про колабораціонізм кримських татар і делегація від Росії не може бути присутньою на фільмі, що викривляє правду про [[Велика Вітчизняна війна|Велику Вітчизняну війну]]<ref>[http://crimea.comments.ua/news/2013/05/17/184957.html Российский генконсул сорвал визит советских летчиков на премьеру «Хайтармы»] Комментарии: Крым. 17.05.2013. {{ref-ru}}</ref>. Пізніше в прямому ефірі [[ATR (телеканал)|телеканалу ATR]], пояснюючи свій вчинок, Андреєв заявив, що він вважає очевидним фактом «масову зраду кримських татар в роки Великої Вітчизняної війни» і його погляди відповідають офіційній позиції Росії<ref>[http://www.nr2.ru/crimea/440335.html Генконсул РФ, напомнивший крымским татарам о массовом предательстве в Отечественной войне, уходит в отставку] РИА Новый Регион&nbsp;— Крым. 24.05.2013 {{ref-ru}}</ref>. Заяви російського [[дипломат]]а отримали різку негативну реакцію з боку спільноти кримських татар, які зажадали відкликати консула, та МЗС України<ref>[http://www.radiosvoboda.org/content/article/24994317.html В МЗС висловили занепокоєння заявами генконсула Росії у Криму про «зраду» кримських татар] [[Радіо Свобода|Українська редакція «Радіо Свобода»]]. 24.05.2013.</ref>. [[24 травня]] МЗС Росії визнало заяви свого генконсула недоречними<ref>[http://podrobnosti.ua/power/2013/05/24/906751.html Генконсул РФ: МИД России опозорился. Я ухожу] [[Подробности]]. 24.05.2013. {{ref-ru}}</ref>.
<br>
 
<br>Зобр:8шт.
----
Назва:[[Пам'ятники Одеси]]
 
-Знайдено: + |'''Святим рівноапостольним Кирилу і Мефодію братам''' || [[2007]] || біля гуманітарного корпусу [[Одеський національний університет імені І.І. Мечникова|Одеського національного університету імені І.І. Мечникова]] на Французькому бульварі ||[[Файл:Cyril and methodius in Odessa.JPG|120px]] || Пам'ятник просвітителям слов'ян [[Кирило і Мефодій|святим рівноапостольним братам Кирилу і Мефодію]] урочисто відкрито [[24 травня]] [[2007]] року ([[День слов'янської писемності і культури]]). Місце&nbsp;— перед гуманітарним корпусом [[Одеський національний університет імені І.І. Мечникова|ОНУ ім. І.І. Мечникова]] обрано тому, що в цьому виші єдиному в місті вивчається [[болгарська мова]]<ref>[http://www.odessaglobe.com/novosti/2496/ Кирило і Мефодій на Французькому бульварі] на [http://www.odessaglobe.com/ ''www.odessaglobe.com'' («Глобус Одеси»)]</ref>.
<br>
 
<br>Зобр:78шт.
----
Назва:[[Донбас (хокейний клуб)]]
[[Файл:Injury icon 2.svg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Арена ==<br>
Знайдено: + Спочатку споруда замислювалася як база для розвитку хокею у регіоні. Але після зупинки холодильного устаткування у травні [[1991]] року, арена стала активно використовуватися представниками інших видів спорту. Довгий час «Дружба» був домашнім майданчиком для баскетбольного клубу [[Донецьк (баскетбольний клуб)|«Донецьк»]] і міні-футбольного клубу [[Шахтар (міні-футбольний клуб)|«Шахтар»]]. Щорік на базі ПС «Дружба» проводяться престижні міжнародні змагання зі стрибків із жердиною «Зірки жердини», на яких неодноразово встановлювалися світові рекорди для закритих приміщень. [[24 травня]] [[2009]] року у Палаці спорту «Дружба» вперше в історії України відбувся чемпіонат Європи з карате кіокушинкай<ref name="арена"/>.
<br>
 
<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Герб Івано-Франківська]]
[[Файл:POL Stanisławów COA.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Третій проект ухвалили на засіданні міської Ради Станиславова [[10 березня]] [[1938]]. Міністерство внутрішніх справ остаточно затвердило його 16 травня того ж року. Правової чинності новий герб набув після опублікування його в часописі «Монітор польський» [[24 травня]] 1938р.<ref>Федунків З. Герби Івано-Франківська (Станиславова) / Зеновій Федунків. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2008. — С. 51</ref>
<br>
 
<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Костишин Руслан Володимирович]]
[[Файл:Ruslan Kostyshyn.jpeg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | пк-поновлення = [[24 травня]] [[2012]]
<br>
 
<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Єфремов Борис Олексійович]]
 
-Знайдено: + '''Єфремов Борис Олексійович''' ([[24 травня]] [[1954]], смт [[Товсте (Заліщицький район)|Товсте]] [[Заліщицький район|Заліщицького району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]])&nbsp;— український [[артист]] розмовного жанру, діяч культури. [[Заслужений артист України]] ([[1989]]). Ла­уреат XII Всесвітнього фестивалю молоді та студентів у Москві ([[1980]]), всеукраїнських конкур­сів і фестивалів.
<br>
 
----
Назва:[[Список міністрів охорони здоров'я України]]
[[Файл:Raisa Bogatyrova.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |[[24 травня]] [[2011]]<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/596/2011 Указ Президента України №&nbsp;596/2011 від 24 травня 2011 року «Про призначення О. Аніщенка Міністром охорони здоров'я України»]</ref>&nbsp;— [[14 лютого]] [[2012]]<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/14472.html Указ Президента України №&nbsp;86/2012 від 14 лютого 2012 року «Про звільнення О.Аніщенка з посади Міністра охорони здоров'я України»]</ref>
<br>
 
<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Бабаєв Володимир Миколайович]]
[[Файл:Ukraine-zaslug1.png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[24 травня]] [[2009]] нагороджений ювілейним орденом на честь 1020-річчя Хрещення Русі<ref>[http://www.kharkivoda.gov.ua/news.php?</ref><br>
 
<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Перший уряд Миколи Азарова]]
[[Файл:Уряд2010.png|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:=== Міністри ===<br>
Знайдено: + | з [[21 грудня]] [[2010]] року<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/12681.html Указ Президента України № 1153/2010 від 21 грудня 2010 року «Про призначення І.Ємця Міністром охорони здоров'я України»]</ref> по [[24 травня]] [[2011]] року <ref>[http://www.president.gov.ua/documents/13593.html Указ Президента України № 596/2011 від 24.05.11]</ref>
<br>
Підзаголовок:=== Міністри ===<br>
Знайдено: + | з [[24 травня]] [[2011]] року <ref>[http://www.president.gov.ua/documents/12681.html Указ Президента України № 1153/2010 від 21 грудня 2010 року «Про призначення І.Ємця Міністром охорони здоров'я України»]</ref> по [[14 лютого]] [[2012]] року <ref>[http://www.president.gov.ua/documents/14472.html Указ Президента України № 86/2012 від 14.02.12]</ref>
<br>
-Знайдено: + 17 травня 2011 президент звільнив міністра охорони здоров'я Іллю Ємця. Він назвав Ємця хорошим фахівцем, який не зміг налагодити роботу міністерства.<ref>[http://5.ua/newsline/242/0/77018/ Президент звільнив Ємця]</ref> 24 травня 2011 президент призначив міністром охорони здоров'я [[Аніщенко Олександр Володимирович|Олександра Аніщенка]]<ref>[http://www.president.gov.ua/news/20156.html Президент призначив Міністром охорони здоров’я Олександра Аніщенка]</ref>
<br>
 
<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Лутак Іван Кіндратович]]
[[Файл:Лутак І.К.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Указом [[Президія Верховної Ради Автономної Республіки Крим|Президії Верховної Ради Автономної Республіки Крим]] від [[24 травня]] [[1999]] року за значний внесок у соціально-економічний розвиток [[АРК|Криму]] Лутаку Іван Кіндратович присвоєно звання «[[Почесний кримчанин]]».
<br>
 
<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Павло (Лебідь)]]
 
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + У [[1984]] році вступив до [[Московська духовна семінарія|Московської духовної семінарії]], яку закінчив [[1988]] року. [[24 травня]] [[1987]] року архієпископом Дмитрівським [[Олександр (Тимофеєв)|Олександр]] висвячений на [[диякон]]а.
<br>
 
----
Назва:[[Єпископат Українського екзархату]]
 
Підзаголовок:=== О ===<br>
Знайдено: + '''[[Олександр (Петровський)]]'''&nbsp;— [[30 жовтня]] [[1932]] хіротонісаний у єпископа Уманського, вікарія Київської єпархії; з [[25 серпня]] [[1933]] єпископ Вінницький; з [[20 травня]] [[1937]] архієпископ Харківський; з [[1938]]&nbsp; єпархією не керував; † [[24 травня]] [[1940]] у в'язниці.
<br>
 
----
Назва:[[Савко Назар Остапович]]
 
-Знайдено: + '''Наза́р Савко́''' ([[24 травня]] [[1979]], [[Львів]]) &nbsp;— львівський співак-виконавець і композитор. Автор аранжувань, записів музичних виконавців. Брат [[Тарас Чубай|Тараса Чубая]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Назар Савко народився [[24 травня]] [[1979]] у [[Львів|Львові]]. Він випускник львівської державної музичної академії ім. М. В. Лисенка.Фіналіст популярного шоу на 1+1 "ГОЛОС КРАЇНИ". Керував музичною студією «Джерело» ЦТДЮГ. Був лауреатом другої премії Першого всеукраїнського фестивалю ім. Назарія Яремчука, а також фестивалів «Молода Галичина — 1995», «Веселад — 1994, 1995», «Червона рута — 2001», «Фольклорама» (Канада). Також лауреат 2-ої премії міжнародного фестивалю «Море друзів Ялта — 2003» та дипломант міжнародного фестивалю ім. Володимира Івасюка, півфіналіст вибіркового туру «Євробачення — 2005».
<br>
 
----
Назва:[[Генеральні прокурори України]]
[[Файл:Viktor Pshonka.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |[[26 квітня]] [[2007]]&nbsp;— [[24 травня]] [[2007]]
<br>
-Знайдено: + |[[24 травня]] [[2007]]&nbsp;— [[1 червня]] [[2007]]
<br>
 
<br>Зобр:15шт.
----
Назва:[[Денис]]
 
Підзаголовок:== Іменини ==<br>
Знайдено: + [[3 березня]], [[23 березня]], [[25 березня]], [[28 березня]], [[4 травня]], [[19 травня]], [[21 травня]], [[24 травня]], [[25 травня]], [[31 травня]], [[6 червня]], [[16 червня]], [[3 липня]], [[9 липня]], [[31 серпня]] і [[16 жовтня]].
<br>
 
----
Назва:[[Нейко Євген Михайлович]]
 
-Знайдено: + '''Євге́н Миха́йлович Нейко́''' (*[[7 жовтня]] [[1932]], [[Смотрич (смт)|Смотрич]] [[Дунаєвецький район|Дунаєвецького району]]&nbsp;— †[[24 травня]] [[2010]], [[Івано-Франківськ]])&nbsp;— фундатор прикарпатської школи терапевтів, академік [[Академія медичних наук України|Академії медичних наук України]] ([[1997]]), лауреат [[Державна премія України в галузі науки і техніки|Державної премії України в галузі науки і техніки]] ([[1992]]), [[заслужений працівник вищої школи України]] ([[1988]]).
<br>
 
----
Назва:[[Прадід Юрій Федорович]]
 
-Знайдено: + '''Прадід Юрій Федорович''' ([[24 травня]] [[1956]], с. [[Либохора (Сколівський район)|Либохора]], тепер [[Сколівський район|Сколівського району]] [[Львівська область|Львівської області]])&nbsp;— український [[мовознавець]], [[доктор наук|доктор філологічних наук]] з [[1997]], професор з [[2001]], [[академік]] [[НАН України]] з [[2002]].
<br>
 
----
Назва:[[Шишко Костянтин Михайлович]]
 
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Кость Шишко народився 24 травня 1940 року.
<br>
 
----
Назва:[[Пам'ятники Новомиргорода]]
 
-Знайдено: + |'''[[Єгоров Олександр Ілліч|Єгорову Олександру]], [[Будьонний Семен Михайлович|Будьонному Семену]] та [[Ворошилов Климент Охрімович|Ворошилову Клименту]]''' || || На будівлі [[Новомиргород (станція)|залізничного вокзалу]] ||[[Файл:Меморіальна дошка на вокзалі в Новомиргороді.jpg|200px]] || Меморіальна дошка сповіщає про те, що [[24 травня]] [[1920]] року в ході [[Польсько-радянська війна 1920|радянсько-польської війни]] на станції Новомиргород відбулася зустріч і нарада командувача [[Південно-Західний фронт (Громадянська війна в Росії)|Південно-Західного фронту]] [[Єгоров Олександр Ілліч|Олександра Єгорова]] з командувачем [[Перша кінна армія|Першої кінної армії]] [[Будьонний Семен Михайлович|Семеном Будьонним]] та членом Реввійськради [[Червона Армія|РСЧА]] [[Ворошилов Климент Єфремович|Климентом Ворошиловим]], на якій було ухвалено наступати проти польсько-українських частин на [[Поділля]].
<br>
 
<br>Зобр:31шт.
----
Назва:[[Нордманн Олександр Давидович]]
 
-Знайдено: + '''Нордманн Олександр Давидович''' ({{lang-fi|Alexander von Nordmann}}, [[24 травня]] [[1803]], [[Котка]] − [[25 червня]] [[1866]], [[Турку]]) — [[фінляндія|фінський]] [[натураліст]], [[зоолог]], [[палеонтолог]].
<br>
 
----
Назва:[[Hasta la Vista]]
 
-Знайдено: + '''«Hasta la Vista»''' ({{lang-es|«До побаченя»}})&nbsp;— пісня українського співака [[Пономарьов Олександр Валерійович|Олександра Понамарьова]], з якою він виступив [[24 травня]] [[2003]] року, на пісенному конкурсі [[Євробачення]] у столиці [[Латвія|Латвії]]. Він став першим представником України, який брав участь у цьому конкурсі.
<br>
 
----
Назва:[[Займіться ділом, а не язиком!]]
 
-Знайдено: + * [[22 травня]] стає відомо, що законопроект таки винесено на голосування у [[Верховна Рада України|Верховній Раді]] [[24 травня]]. Цього ж дня активісти кампанії оголошують про те, що «День „X“ настав» (день, коли мають голосувати відповідний законопроект, «яким знищується українська мова»)&nbsp;— [[24 травня]].<ref>[http://www.soli.com.ua/2012/05/22/tvoji-dity-rozmovlyatymut-rosijskoyu%E2%80%A6-yakscho-ty-ne-vyjdesh-na-vulytsyu/ Твої діти розмовлятимуть російською… якщо ти не вийдеш на вулицю!</ref><br>
-Знайдено: + * Увечері [[23 травня]] Голова [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]] [[Володимир Литвин]] зробив заяву, якою спробував зняти з себе відповідальність за заплановане на [[24 травня]] прийняття [[Проект Закону «Про засади державної мовної політики»|законопроекту №&nbsp;9073]] та назвав організаторів протестів з цього приводу циніками та провокаторами.<ref>[http://portal.rada.gov.ua/rada/control/uk/publish/article/news_left?</ref><br>
-Знайдено: + art_id=309209&cat_id=37486 Заява Голови Верховної Ради України В.&nbsp;М.&nbsp;Литвина]&nbsp;— Верховна Рада України</ref> Учасники кампанії зранку [[24 травня]] дали відповідь з порадами на це звернення, де, зокрема, аргументували міру участі та відповідальності [[Володимир Литвин|Володимира Литвина]] та його фракції у парламенті за попередні та ймовірні подальші дії.<ref>[http://maidan.org.ua/2012/05/u-vidpovid-na-isteryku-lytvyna-predstavnyky-hromadyanskoho-suspilstvo-spokijno-rozpovily-scho-vin-maje-robyty/ У відповідь на істерику Литвина представники громадянського суспільства спокійно розповіли, що він має робити]&nbsp;— Сайт «Майдан»</ref>
<br>
-Знайдено: + [[Файл:Mova.jpg|thumb|ліворуч|250px|Акція протесту проти прийняття законопроекту «Про засади державної мовної політики» №&nbsp;9073 24 травня 2012 року]]
<br>
-Знайдено: + * [[24 травня]], у день прогнозованого голосування [[Проект Закону «Про засади державної мовної політики»|законопроекту №&nbsp;9073]], під стінами Комітетів [[Верховна Рада України|Верховної Ради]] відбувається акція протесту, організована учасниками кампанії<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2012/05/24/6965199/ Активісти з дудками та барабанами «окупували» Верховну раду]&nbsp;— Українська Правда</ref>. Активісти обрали футбольну тематику як таку, що привертає увагу, особливо напередодні [[Чемпіонат Європи з футболу 2012|чемпіонату Європи з футболу 2012]]. На акції були присутні близько 1000 людей<ref>[http://maidan.org.ua/2012/05/pid-stinamy-rady-zibralysya-blyzko-tysyachi-zahysnykiv-ukrajinskoji-movy-video/ Під стінами Ради зібралися близько тисячі захисників української мови (відео)]&nbsp;— Сайт «Майдан»</ref>. Окрім зазначеного, також у порядок денний на цей день були включені ще 2 законопроекти, пов'язані із регулюванням мов, а саме №&nbsp;9714 та 9714-1<ref>[http://static.rada.gov.ua/zakon/new/AWT/DR240512.htm Зсідання Верховної Ради України (десята сесія шостого скликання) 24 травня 2012 року]&nbsp;— Верховна Рада України</ref>, проти голосування яких також виступали протестувальники. Позицію мітингувальників підтримали журналісти, які вивісили зранку з журналістського балкону у [[Верховна Рада України|Верховній Раді]] банер «Займіться ділом, а не язиком!<br>
 
<br>Зобр:11шт.
----
Назва:[[Смоляков Леонід Якович]]
 
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + З 14 лютого 1992 по 24 травня 1996&nbsp;— перший Надзвичайний та Повноважний Посол [[Росія|Російської Федерації]] в [[Україна|Україні]].
<br>
Підзаголовок:== Посилання ==<br>
Знайдено: + {{succession|office=Посол Росії в Україні<br /> <br /> [[14 лютого]][[1992]] - [[24 травня]][[1996]]|preceded=[[-]] | succeeded=[[Дубінін Юрій Володимирович]]}}
<br>
 
----
Назва:[[Історія Коломиї]]
 
-Знайдено: + [[1 листопада]] [[1918]]&nbsp;р. проголошено [[ЗУНР|Західно-Українську Народну Республіку]]: у ніч на [[1 листопада]] український військовий комітет перебрав владу і в Коломиї. [[15 грудня]] [[1918]]&nbsp;р. місто урочисто провело на польський фронт 3-й Коломийський [[курінь]]. Сотні коломиян пішли добровольцями в [[УГА]]. [[15 травня]] [[1919]]&nbsp;р. понад 100-тисячна польська армія прорвала український фронт, а [[24 травня]] Коломию зайняло [[Румунія|румунське]] військо. У місті встановилася польська влада.
<br>
 
----
Назва:[[Пам'ятники Переяслава-Хмельницького]]
 
-Знайдено: + | '''Пам'ятний знак на честь 300-річчя Переяславської Ради''', ''обеліск'' || [[24 травня]] [[1954]] || Площа Переяславської Ради || [[Файл:Пам'ятний знак 300-річчя Переяславської Ради.jpg|120px]] || архітектор [[Кавалерідзе Іван Петрович]]
<br>
 
<br>Зобр:25шт.
----
Назва:[[Старе Шарне]]
 
-Знайдено: + Знаходиться в [[Народицький район|Народицькому районі]] [[Житомирська область|Житомирської області]]. Підпорядковувалось Народицькій селищній раді. Село потрапило в зону [[радіоактивне забруднення |радіоактивного забруднення]] внаслідок [[аварія на ЧАЕС|аварії на ЧАЕС]]. Населення в [[1981]] році&nbsp;— 570 осіб. Село розташоване на березі річки [[Уж (притока Прип'яті)|Уж]], неподалік від [[Народичі]]в. Зняте з обліку [[24 травня]] [[2007]] року [[Житомирська обласна рада|Житомирською обласною радою]].
<br>
 
----
Назва:[[Звєрєв Георгій Юхимович]]
[[Файл:Могила Георгія Звєрєва.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + З [[29 травня]] [[1943]] року по [[24 травня]] [[1944]] року&nbsp;— командир 232-го гвардійського стрілецького полку 80-ї гвардійської стрілецької дивізії.
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + З [[24 травня]] по [[13 листопада]] 1944 року Г.&nbsp;Ю.&nbsp;Звєрєв&nbsp;— командир 217-го гвардійського стрілецького полку 80-ї гвардійської стрілецької дивізії. Полк брав участь у [[Яссько-Кишинівська операція|Яссько-Кишинівській наступальної операції]], особливо відзначився в боях при прориві оборони противника на [[південь]] від [[Бендери|Бендер]] і при оволодінні столицею Молдавії&nbsp;— містом [[Кишинів|Кишиневом]]. Наказом Верховного Головнокомандувача полку було присвоєно почесне найменування «Кишинівський».
<br>
 
<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Данько Микола Михайлович]]
[[Файл:Данько.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Микола Михайлович Данько''' (* [[24 травня]] [[1926]], с. [[Славгород (Краснопільський район)|Славгород]], [[Краснопільський район]], [[Сумська область]]&nbsp;— † [[14 лютого]] [[1993]], [[Суми]]) &nbsp;— український [[поет]], [[письменник]], [[журналіст]], бібліофіл. Перекладач [[Культура Удмуртії|удмуртської літератури]]. Один із лідерів українського руху опору в Сумах 1970-1980-тих років.
<br>
 
<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Герб Коропа]]
 
-Знайдено: + |дата_затвердження = [[24 травня]] [[2001]]
<br>
-Знайдено: + Сучасний герб Коропа затверджений [[24 травня]] [[2001]] Рішенням сесії селищної ради:
<br>
 
----
Назва:[[Прапор Коропа]]
 
-Знайдено: + |затверджений = [[24 травня]] [[2001]]
<br>
-Знайдено: + '''Пра́пор Ко́ропа'''&nbsp;— квадратне полотнище, на синьому фоні якого білий короп, над яким жовта корона; по периметру прапор має [[Лиштва|лиштву]] (завширшки в 1/10 сторони) із білих і жовтих квадратів. [[Хоругва]] затверджена [[24 травня]] [[2001]] року рішенням XIV сесії селищної ради XXIII скликання.
<br>
 
----
Назва:[[Іван (Мартиняк)]]
 
-Знайдено: + ''Митрополи́т'' '''Іва́н Мартиня́к''' (* [[20 червня]] [[1939]], [[Спас (Старосамбірський район)|Спас]]) — єпископ [[Українська греко-католицька церква|Української греко-католицької церкви]]; з [[24 травня]] [[1996]] — митрополит [[Перемишльсько-Варшавська митрополія УГКЦ|Перемишльсько-Варшавський]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[24 травня]] [[1996]]&nbsp;р. Іван Павло II підніс Перемишльську єпархію до гідності Перемишльсько-Варшавської Митрополії, а її єпарха іменував Архиєпископом і Митрополитом Перемишльсько-Варшавським.
<br>
 
----
Назва:[[Самборський Володимир Сергійович]]
 
-Знайдено: + | збірна-поновлення = [[24 травня]] [[2011]]
<br>
 
----
Назва:[[Даріян Матич]]
[[Файл:Darijan Matič 2009.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | пк-поновлення = [[24 травня]] [[2011]]
<br>
-Знайдено: + | збірна-поновлення = [[24 травня]] [[2011]]
<br>
 
<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Мічел Бабатунде]]
 
-Знайдено: + | збірна-поновлення = [[24 травня]] [[2011]]
<br>
 
----
Назва:[[Стефан (Хміляр)]]
 
-Знайдено: + '''Стефа́н Ві́ктор Хмі́ляр''' ([[24 травня]] [[1945]], [[Ламонт]])&nbsp;— [[єпископ]] [[Торонтська єпархія УГКЦ|Торонтський]] [[Українська греко-католицька церква|Української Греко-Католицької Церкви]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[24 травня]] [[1945]] року в м. [[Ламонт]] ([[Альберта]], [[Канада]]). Навчався в [[Оттавський університет|Оттавському університеті]] ([[1966]]—[[1968]]), захистивши [[бакалавр]]ат з [[філософія|філософії]]. Відтак захистив бакалаврат з [[богослов'я]] при [[Університет святого Павла (Оттава)|Університеті святого Павла]] в [[Оттава|Оттаві]] (1968—[[1972]]).
<br>
 
----
Назва:[[Новоженець Ростислав]]
 
-Знайдено: + '''Ростисла́в Новоже́нець''' ([[24 травня]] [[1956]], [[Львів]])&nbsp;— український політик і громадський діяч. Президент [[Благодійний фонд «Україна-Русь»|Благодійного фонду «Україна-Русь»]], заступник голови Української республіканської партії.
<br>
 
----
Назва:[[Домбровський Августин Антонович]]
 
-Знайдено: + '''Августин Антонович Домбровський''' (* [[1880]]&nbsp;— [[24 травня]] [[1979]], [[Львів]])&nbsp;— український [[громадський діяч]] [[Галичина|Галичини]], [[педагог]]. Чоловік [[поетеса|поетеси]] [[Марійка Підгірянка|Марійки Підгірянки]], батько [[Українська діаспора Австралії|українського громадського діяча в Австралії]], [[інженер]]а-електрика [[Маркіян Домбровський|Маркіяна Домбровського]].
<br>
-Знайдено: + Помер у Львові 24 травня 1979 року на 98 році життя.
<br>
 
----
Назва:[[Аніщенко Олександр Володимирович]]
 
-Знайдено: + [[24 травня]] [[2011]] призначено міністром охорони здоров'я<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/13593.html Указ Президента України № 596/2011 від 24.05.11]</ref>
<br>
 
----
Назва:[[Єнакієвський трамвай]]
 
-Знайдено: + | дата відкриття = [[24 травня]] [[1932]]
<br>
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Рух першою трамвайною лінією було відкрито 24 травня 1932 року. Лінія пролягала від Палацу культури до мосту через р. Булавинку. Рух відкривав 1 вагон типу «Х», було збудоване невелике депо на 1 вагон. 22 жовтня 1932&nbsp;р. лііню подовжили на північ від мосту&nbsp;— до Красного Городка.
<br>
 
----
Назва:[[Сезон ФК «Карпати» (Львів) 1969]]
[[Файл:Soccer.Field Transparant.png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | [[24 травня]] [[1944]]
<br>
 
<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Фреліх Віктор]]
 
-Знайдено: + '''Фре́ліх Віктор''' (*[[1949]] р. — † [[24 травня]] [[1995]] р., м. [[Чернівці]]) — відомий український [[еколог]], громадський діяч, [[журналіст]]. Загинув при виконанні журналістських обов’язків.
<br>
-Знайдено: + В.Фреліх помер [[24 травня]] [[1995]] р. у віці 46-ти років в реанімації лікарні в м. [[Чернівці]]. За кілька місяців до загибелі йому телефонували невідомі й погрожували фізичною розправою, якщо він не припинить розслідувати причини епідемії алопеції. На переконання родичів і колег Фреліха, він помер від отруєння, яке сталося під час поїздки в [[Київ]] напередодні [[16 квітня]]. Після повернення в Чернівці В.Фреліх потрапив до лікарні, де провів понад місяць. Лікарі не змогли врятувати йому життя: отруєння вразило нирки і печінку.
<br>
 
----
Назва:[[Гебель Герман Федорович]]
 
-Знайдено: + '''Гебель Герман Федорович''' ({{lang-de|Herman Goebel}}) ([[24 травня]] [[1844]]&nbsp;р., [[Латвія ]]&nbsp;— †[[24 липня]] [[1910]]&nbsp;р., [[Санкт-Петербург]])&nbsp;— за фахом [[лісничий]], відомий [[орнітологія|орнітолог]], перший на теренах [[Російська імперія|Російської імперії]] [[оологія|оолог]].
<br>
 
----
Назва:[[Сезон ФК «Карпати» (Львів) 1970]]
 
-Знайдено: + | [[24 травня]] [[1944]]
<br>
 
----
Назва:[[Сезон ФК «Карпати» (Львів) 1971]]
 
-Знайдено: + | [[24 травня]] [[1944]]
<br>
 
----
Назва:[[Сезон ФК «Карпати» (Львів) 1972]]
 
-Знайдено: + | [[24 травня]] [[1944]]
<br>
 
----
Назва:[[Сезон ФК «Карпати» (Львів) 1973]]
 
-Знайдено: + | [[24 травня]] [[1944]]
<br>
 
----
Назва:[[Сезон ФК «Карпати» (Львів) 1974]]
 
-Знайдено: + | [[24 травня]] [[1944]]
<br>
 
----
Назва:[[Хорішко Анатолій Ілліч]]
 
-Знайдено: + '''Анатолій Ілліч Хорішко''' ([[24 травня]] [[1954]], [[Дніпропетровська область]])&nbsp;— український державний і політичний діяч.
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[24 травня]] [[1954]] року в селі [[Миколаївка (Новомосковський район)|Миколаївка]], [[Новомосковський район|Новомосковського району]] на [[Дніпропетровська область|Дніпропетровщині]]. У 1977 році закінчив Дніпропетровський сільськогосподарський інститут.
<br>
 
----
Назва:[[Супер Вуйки]]
 
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Навесні [[1979]] року часті міліцейські облави у [[Республіка Святого Саду|Святому Саду]] змусили «Вуйків» на певний час виїхати зі Львова. «Святий» запропонував поїхати на три місяці до [[Гурзуф|Гурзуфа]], де в минулі роки виступала «[[Машина Времени]]». [[24 травня]] музиканти вирушили до Криму. У зв'язку з початком екзаменаційної сесії не зміг поїхати [[«Джубокс»]] і замість нього взяли нового басиста «Джеґера» (Михайло Саврук). Виступи в Гурзуфі проходили успішно, у дирекції міського танцмайданчика не було ніяких претензій. Щоб послухати «Вуйків», до Гурзуфа в кінці липня почали масово з'їжджатися [[хіппі]] зі всього Союзу. Проте у той же час генсек Леонід Брежнєв збирався відвідати піонерський табір [[«Артек»]] і працівники «органів» наказали очистити навколишню територію від «ідейно ворожих елементів». [[8 серпня]] музикантів відпровадили на поїзд до Львова.
<br>
 
----
Назва:[[Денисенко Григорій Іванович]]
[[Файл:Могила Григорія Денисенка.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Григорій Іванович Денисенко''' ([[29 квітня]] [[1919]], [[Ходорів (Миронівський район)|Ходорів]] — [[24 травня]] [[1998]], [[Київ]]) — [[Україна|український]] науковець, кандидат технічних наук (з [[1956]] року), доктор технічних наук (з [[1963]] року), [[професор]] (з [[1964]] року), [[член-кореспондент]] [[НАН України]] (з 1969 року), радник дирекції [[Інститут електродинаміки НАН України|Інституту електродинаміки НАНУ]] (з [[1989]] року).
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Жив у Києві. Помер [[24 травня]] [[1998]] у Києві. Похований на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]].
<br>
 
<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Модест (Стрільбицький)]]
[[Файл:Модест (Стрельбицкий).jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[24 травня]] [[1854]] року розподілений [[Священний Синод Російської православної церкви|Священним Синодом]] спостерігачем до [[Слуцьк|Слуцького духовного училища]] та 24 липня зарахований до числа братії Слуцького Свято-Троїцького монастира. В квітні 1855 року назначений вчителем Слуцького духовного училища.
<br>
 
<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Олександр (Петровський)]]
[[Файл:svaleksandrkhark.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | періодкінець = [[24 травня]] [[1940]]
<br>
-Знайдено: + | дата смерті = [[24 травня]] [[1940]]
<br>
-Знайдено: + [[17 червня]] [[1939]] засуджений до 10 років тюремного ув'язнення. Після суду перебував у в'язниці; [[5 січня]] 1940 вирок скасовано і справу було повернуто на дорозслідування&nbsp;— проте звільнений не був, незважаючи на похилий вік. Перебував у корпусі для невиліковно хворих. Помер 24 травня 1940 в лікарні у в'язниці №&nbsp;1 Харкова на 89-му році життя.
<br>
 
<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Сергій Церковний]]
 
-Знайдено: + '''Сергій Церковний''' ([[24 травня]], [[1981]] [[Україна]]) - гравець національної збірної України з [[регбі]], захисник.
<br>
 
----
Назва:[[Рибачук Микола]]
[[Файл:Obolon-A UNR-1-2.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Життєпис ==<br>
Знайдено: + З [[1928]]&nbsp;р. служив контрактовим офіцером [[Військо Польське|польської армії]]&nbsp;— у складі 41-го піхотного полку у [[Сувалки|Сувалках]]. На чолі батальйону 3-го Гродненського полку брав участь у [[Польська кампанія (1939)|Німецько-польській війні]] та обороні польськими військами Львова від німців у вересні 1939&nbsp;р. Останнє звання у [[Військо Польське|польській армії]]&nbsp;— [[майор]]. У [[1941]]–[[1944]]&nbsp;рр. працював в [[Український центральний комітет|Українському центральному комітеті]] у [[Краків|Кракові]] та [[Люблін]]і. З [[1944]]&nbsp;р.&nbsp;— на еміграції у [[Західна Німеччина|Західній Німеччині]], з [[1950]]&nbsp;р.&nbsp;— у [[США]]. З [[24 травня]] [[1964]]&nbsp;р. прийняв священицький сан, був настоятелем церкви Пресвятої Богородиці [[Українська православна церква США|УПЦ]] у Кліфтоні (штат [[Нью-Джерсі]]). Похований на [[Саут-Баунд-Брук|Баунд-Бруці]].
<br>
 
<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Кримінальні справи щодо Юлії Тимошенко з 2010 року]]
[[Файл:EPP Summit March 2011 (67).jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Восени 2011 року прокуратура відновила кримінальну справу проти Геннадія Тимошенко щодо ЄЕСУ (1997 рік), хоча справа вже була закрита в 2005 році. Геннадій Тимошенко помер 24 травня 2012 року, у віці 75 років. Юлію Тимошенко не допустили на його поховання.<ref>[http://glavred.info/archive/2012/05/24/102134-6.html Помер свекор Юлії Тимошенко. 24.5.2012.]</ref>
<br>
-Знайдено: + * [[24 травня]] Тимошенко затримано в приміщенні генпрокуратури України, коли Тимошенко прийшла на допит (затримана згідно з санкцією від першого заступника генпрокурора Ріната Кузьміна). Прокуратура планувала доправити Тимошенко до [[Печерський районний суд міста Києва|Печерського районного суду м. Києва]] для отримання згоди на арешт.<ref>[http://ua.for-ua.com/politics/2011/05/28/100535.html Пшонка: Затримання Тимошенко санкціонував Кузьмін]</ref>. Але втрутилися посли великої сімки та Євросоюзу&nbsp;— усього на зустріч до генпрокурора Пшонки з'їхалося десять послів; і, в результаті, як написала Тимошенко : „в якийсь момент, «нечвоглоди» (Нечвоглод це фамілія слідчого) розплавились, як морозиво на батареї, та сором'язливо пред'явили мені постанову про звільнення. Далі вони дали спецназівцям в масках замість команди «ФАС» команду «ФУ» і випустили нас із [[Власенко Сергій Володимирович|Сергієм Власенком]] на волю“.<ref>[http://www.bukinfo.com.ua/show/news?<br>
 
<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Патріс Мак-Магон]]
[[Файл:Statue de Patrice de Mac-Mahon.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[24 травня]] [[1873]] Мак-Магон був обраний президентом Франції. Перебуваючи на посаді, він сприяв політиці [[Монархісти|монархістів]] по встановленню [[Монархія|монархії]]; був противником [[Республіка|республіканської]] [[Конституція Франції|Конституції]] [[1875]] року. На виборах [[5 січня]] [[1879]] року Мак-Магон не отримав парламентської підтримки і [[30 січня]] пішов у відставку. У [[1891]] році видав книгу ''«L'armee de Versailles, rapport officiel»'' ''({{lang-fr|Армія Версаля: офіційний звіт}})''.
<br>
 
<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Шмуель Даян]]
 
-Знайдено: + | кінець_терміну = [[24 травня]] [[1978]]
<br>
 
----
Назва:[[Добро — дітям (монета)]]
 
-Знайдено: + Монету введено в обіг [[24 травня]] [[2001]] року. Вона належить до серії «[[Інші монети (серія монет)|Інші монети]]».
<br>
 
----
Назва:[[Україна на пісенному конкурсі Євробачення 2012]]
[[Файл:Flag of Switzerland.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Гайтана буде виступати у другому півфіналі пісенного конкурсу Євробачення 2012, що відбудеться [[24 травня]] [[2012]] року.
<br>
 
<br>Зобр:7шт.
----
Назва:[[П'ядик Юрій Васильович]]
 
-Знайдено: + '''Ю́рій Васи́льович П'я́дик''' ({{н}}&nbsp;[[4 червня]] [[1908]], [[Київ]]&nbsp;— {{†}}&nbsp;[[24 травня]] [[2007]], [[Київ]])&nbsp;— український [[літературознавець]], [[мистецтвознавець]], [[бібліограф]].
<br>
 
----
Назва:[[Чемпіонат Європи з баскетболу 2015]]
[[Файл:Kharkiv arena.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + З [[21 травня|21]] по [[24 травня]] [[2012]]&nbsp;р. відбувався прийом заявок комітетом ФБУ з Євробаскету 2015 на участь в конкурсі на будівництво спортивних споруд у містах-претендентах. Кожен учасник конкурсу повинен був зробити заявочний внесок у розмірі 4&nbsp;млн. [[гривня|₴]]. Цей внесок буде повернений переможцю в разі подальшого виконання ним взятих на себе зобов'язань не пізніше [[1 липня]] [[2015]]&nbsp;р. Іншим учасникам конкурсу внесок мали повернути протягом десяти робочих днів після оголошення результатів конкурсу. Також претендентам потрібно було укласти угоду про співпрацю хоча б з одним місцевим клубом [[Українська баскетбольна суперліга|Суперліги]].
<br>
 
<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Боржавська вузькоколійна залізниця]]
[[Файл:Schedule-Borzhava-Railway.png|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:=== Будівництво ===<br>
Знайдено: + Проект будівництва вузькоколійної залізниці був направлений на розгляд у міністерство торгівлі Угорщини. Відіславши необхідні документи, організаційний комітет АТ продовжує активно цікавитися перебігом розгляду питання. Про цей факт свідчить, зокрема, лист нового наджупана [[Береґ|Березької жупи]] Ондраша Потаі від [[24 травня]] [[1905]] року, відісланий на ім'я міністра торгівлі Угорщини, в якому він додатково мотивував доцільність будівництва з економічної точки зору. Зокрема там сказано, що населення жупи давно цікавить питання будівництва залізниці, бо це дасть можливість розширити торгові зв'язки багатих на сільськогосподарську продукцію низинних районів з гірськими районами, багатими на ліс, вугілля, руду, і завдяки цьому підвищити добробут жителів цих районів. Для досягнення цієї мети керівництво жупи і представники зацікавлених населених пунктів готові виділити із місцевих бюджетів відповідні грошові суми. Останній факт має документальне підтвердження. Так, наприклад, законодавча комісія комітату рішенням за №&nbsp;83695/904 проголосувала про виділення 159&nbsp;000 крон на побудову залізниці. Крім того, ще було гарантовано внесок 60&nbsp;000 крон. Наскільки питання побудови залізниці було важливим для комітату свідчить той факт, що розширення резиденції комітату, будівництво квартири для керівника ({{lang-hu|foszolgabiro}}) та службових приміщень, прокладання телефонної мережі відкладались на пізніший термін. У документі №&nbsp;8201/1905 говориться: «…питання залізниці поставити на передній план настільки, щоб на інші справи лише у тому випадку і лише у такій мірі буде робитися пожертвування, наскільки це дозволить спорудження залізниці».
<br>
 
<br>Зобр:12шт.
----
Назва:[[Герб Глинська]]
 
-Знайдено: + '''Герб Гли́нська''' затверджений [[24 травня]] [[2006]]&nbsp;р. рішенням II сесії Глинської сільської ради V скликання.
<br>
 
----
Назва:[[Прапор Глинська]]
 
-Знайдено: + |затверджений = [[24 травня]] [[2006]]
<br>
-Знайдено: + '''Пра́пор Гли́нська''' затверджений [[24 травня]] [[2006]] р. рішенням II сесії Глинської сільської ради V скликання.
<br>
 
----
Назва:[[Білінчук Дмитро Дмитрович]]
[[Файл:OUN-r Flag 1941.svg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[24 травня]] [[1952|1952 року]] через зраду потрапив до полону. [[8 квітня]] [[1953|1953 року]] був розстріляний [[НКВС]] у [[Лук'янівська тюрма|Лук'янівській тюрмі]] у [[Києв]]і разом із повстанцями М. Харуком («Вихором») і [[Матвіїв Юліан|Ю. Матвіївим]] («Недобитим»).
<br>
 
<br>Зобр:9шт.
----
Назва:[[Be My Guest (пісня Гайтани)]]
 
-Знайдено: + '''«Be My Guest»''' ({{lang-uk|Будь моїм гостем}})&nbsp;— пісня української співачки [[Гайтана|Гайтани]], з якою вона представляла [[Україна на пісенному конкурсі Євробачення 2012|Україну]] на [[Пісенний конкурс Євробачення 2012|пісенному конкурсі Євробачення 2012]]<ref> [http://1tv.com.ua/uk/eurovision/2012/song/national_candidate/1 Гайтана - "Be my guest"]</ref>, який проходив у [[Баку]]. За результатами другого півфіналу, який відбувся [[24 травня]], композиція пройшла до фіналу.<ref> [http://www.eurovision.tv/page/news?<br>
 
----
Назва:[[Лабенок Леонід Васильович]]
[[Файл:МД Лабенок.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Леонід Васильович Лабенок''' ([[24 травня]] [[1927]], [[Ленінград]]&nbsp;— [[2 вересня]] [[2000]])&nbsp;— український радянський [[живописець]], [[заслужений художник УРСР]] (з [[1973]] року), [[Народний художник України]], лауреат державної премії АРК, член правління [[Спілка художників СРСР|Спілки художників СРСР]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[24 травня]] [[1927]] року в [[Ленінград]]і. Учасник радянсько-німецької війни. Член [[ВКП (б)]] з [[1953]] року. Випускник Кримського художнього училища імені М. Самокиша і Ленінградського вищого художньо-промислового училища імені В. Мухіної ([[1956]]).
<br>
 
<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Історія Дрогобича]]
[[Файл:Drogobych P5200062.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + З [[22 квітня]] до [[24 травня]] на заводі «Польмін» заарештовано 17 поляків під керівництвом Леона Рулофа.
<br>
-Знайдено: + Ув'язнення Степана Бандери та Ярослава Стецька за відмову відкликати «Акт відновлення Української держави» відгукнулося ехом й на Дрогобиччині. [[15 вересня]] силами гестапо та фельджандармерії заарештовано близько 50 членів ОУН, серед яких майже весь обласний провід, і відправлено в концтабір Монтелюпіх поблизу [[Краків|Кракова]] (ймовірно, заклад пов'язаний з в'язницею на вулиці Монтелюпіх ([[:pl:Więzienie Montelupich]]) в [[Краків|Кракові]], куди влада післявоєнної Польщі [[24 травня]] [[1948]] року перевела 112 полонених в [[Чехословаччина|Чехословаччині]] під час спроби пробратися на Захід бійців [[УПА]] з [[Концентраційний табір в Явожні|концтабору]] в місті [[Явожно]]). Врятуватися вдалось небагатьом, зокрема районний провідник Дмитро Білий (псевдо «Лис») зумів утекти, а референта обласного проводу з питань ідеології [[Кобільник Володимир|Володимира Кобільника]] та члена проводу Адольфа Гладиловича на той час не було в місті. Після Андрія Шукатки обласний провід очолив його заступник Василь Николяк.
<br>
 
<br>Зобр:21шт.
----
Назва:[[Сезон ФК «Карпати» (Львів) 1975]]
 
-Знайдено: + | [[24 травня]] [[1944]]
<br>
 
----
Назва:[[Жупінас Дмитро Васильович]]
[[Файл:Coat_of_Arms_of_UNR.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Дмитро Васильович Жупінас''' ([[24 травня]] [[1892]]&nbsp;— † [[26 серпня]] [[1968]])&nbsp;— [[полковник]] Армії [[УНР]] ([[генерал-хорунжий]] в еміграції).
<br>
 
<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Сезон ФК «Карпати» (Львів) 1976 (весна)]]
 
-Знайдено: + | [[24 травня]] [[1944]]
<br>
 
----
Назва:[[Сезон ФК «Карпати» (Львів) 1976 (осінь)]]
 
-Знайдено: + | [[24 травня]] [[1944]]
<br>
 
----
Назва:[[Декерменджі Михайло Дмитрович]]
[[Файл:Декерменджі Михайло Дмитрович автограф.png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Декерме́нджі Миха́йло Дми́трович''' ({{н}} [[22 січня]] [[1927]], с. [[Максимівка (Мар'їнський район)|Максимівка]] [[Донецька область|Донецької області]]&nbsp;— {{†}} [[24 травня]] [[1971]], [[Київ]])&nbsp;— український радянський [[скульптор]].
<br>
 
<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Дрогобицька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 14]]
[[Файл:Drogobych school P5220121.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Файл:Drogobych сканирование0002.jpg| Фото колишніх випускників "восьмирічки" № 10, згодом учнів 9-А класу на сходах школи по закінченні навчального року (фактично, вже 10-А). [[24 травня]] [[1974]] року. В центрі — класний керівник Гаран Антоніна Миколаївна.
<br>
 
<br>Зобр:24шт.
----
Назва:[[Демба Туре]]
[[Файл:Demba-Touré.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | пк-поновлення = [[24 травня]] [[2012]]
<br>
-Знайдено: + | збірна-поновлення = [[24 травня]] [[2012]]
<br>
 
<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Закон України «Про засади державної мовної політики»]]
[[Файл:Possible regional languages in regions Ukraine.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[22 травня]] [[2012]] року стає відомо, що законопроект таки винесено на голосування у [[Верховна Рада України|Верховній Раді]] [[24 травня]]. Цього ж дня активісти кампанії оголошують про те, що «День „X“ настав» (день, коли мають голосувати відповідний законопроект, «яким знищується українська мова»)&nbsp;— [[24 травня]].<ref>[http://www.soli.com.ua/2012/05/22/tvoji-dity-rozmovlyatymut-rosijskoyu%E2%80%A6-yakscho-ty-ne-vyjdesh-na-vulytsyu/ Твої діти розмовлятимуть російською… якщо ти не вийдеш на вулицю!</ref><br>
-Знайдено: + Увечері [[23 травня]] [[2012]] року Голова [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]] [[Володимир Литвин]] зробив заяву, якою спробував зняти з себе відповідальність за заплановане на [[24 травня]] прийняття законопроекту №&nbsp;9073 та назвав організаторів протестів з цього приводу циніками та провокаторами.<ref>[http://portal.rada.gov.ua/rada/control/uk/publish/article/news_left?</ref><br>
-Знайдено: + art_id=309209&cat_id=37486 Заява Голови Верховної Ради України В.&nbsp;М.&nbsp;Литвина]&nbsp;— Верховна Рада України</ref> Учасники кампанії зранку [[24 травня]] дали відповідь з порадами на це звернення, де, зокрема, аргументували міру участі та відповідальності [[Володимир Литвин|Володимира Литвина]] та його фракції у парламенті за попередні та ймовірні подальші дії.<ref>[http://maidan.org.ua/2012/05/u-vidpovid-na-isteryku-lytvyna-predstavnyky-hromadyanskoho-suspilstvo-spokijno-rozpovily-scho-vin-maje-robyty/ У відповідь на істерику Литвина представники громадянського суспільства спокійно розповіли, що він має робити]&nbsp;— Сайт «Майдан»</ref>
<br>
-Знайдено: + »]], відбулася [[бійки у Верховній Раді України#24 травня 2012|бійка у залі засідань Верховної Ради України]] при першій спробі його прийняття у першому читанні. Мали місце і акції на підтримку законопроекту (у східних та південних областях України).
<br>
 
<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Каряка Андрій Костянтинович]]
[[Файл:Karyaka2009.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[24 травня]] [[2001]] року Андрій Каряка отримав запрошення до збірної України. У той же час в його послугах була зацікавлена і [[збірна Росії з футболу|російська національна команда]]. [[29 травня]] Андрій Каряка прийняв рішення виступати за збірну Росії. [[7 серпня]] Андрій отримав запрошення до збірної, яку тренував тоді [[Олег Романцев]] і [[16 серпня]] дебютував в її складі. Він провів перший тайм у матчі з [[збірна Греції з футболу|національною командою Греції]], який завершився з рахунком 0:0.
<br>
 
<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Сидоренко Леонід]]
[[Файл:Coat_of_Arms_of_UNR.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + - † [[24 травня]] [[1919]]) — старшина Дієвої армії [[УНР]].
<br>
 
<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Владислав Орліч]]
 
-Знайдено: + '''Владислав Орліч''' (*[[24 травня]] [[1903]], с. [[Охцим]], село близ [[Краків|Кракова]], [[Польща]]&nbsp;— † [[9 серпня]] [[1990]], [[Познань]],[[Польща]]) &nbsp;— польський [[математик]], [[доктор фізико-математичних наук]], [[професор]].
<br>
 
----
Назва:[[Дацко Антон Володимирович]]
 
-Знайдено: + '''Дацко Антон Володимирович''' ({{н}} [[24 травня]] [[1983]])&nbsp;— [[українці|український]] [[легка атлетика|легкоатлет]], [[майстер спорту міжнародного класу|майстер спорту України міжнародного класу]]<ref name="para шлях">[http://www.paralympic.org.ua/images/paralympic2012.pdf Національна паралімпійська збірна команда України: шлях до Лондону-2012] на сайті [[Національний комітет спорту інвалідів України|Національного комітету спорту інвалідів України]]</ref>, срібний призер [[Літні Паралімпійські ігри 2012|Літніх Паралімпійських ігрор 2012 року]].
<br>
 
----
Назва:[[Всеукраїнський центральний повстанський комітет]]
 
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + З ВУЦПК були пов'язані впливові на Київщині отамани [[Мордалевич Юліан Арсентійович|Юліан Мордалевич]] та [[Артеменко Федір Петрович|Орлик (Федір Артеменко)]]. Перший 12 квітня 1921&nbsp;р. був призначений ВУЦПК керівником повстанських сил у районі Київ&nbsp;— [[Козятин]]&nbsp;— [[Фастів]]&nbsp;— Київ, а розпорядженням Симона Петлюри від [[24 травня]] [[1921]]&nbsp;р.&nbsp;— командуючим Другою повстанською групою. Повноважними представниками ВУЦПК з організації повстанського руху на [[Полтавщина|Полтавщині]] та [[Чернігівщина|Чернігівщині]] було затверджено [[Гринь Юрій Сидорович|Юрія Гриня]], на [[Катеринославщина|Катеринославщині]] і [[Таврія|Таврії]]&nbsp;— голову Катеринославського губернського повстанкому [[Рибалко Андрій Олександрович|Андрія Зірку]], а в Холодноярській військовій організації&nbsp;— [[Чупринка Григорій Абрамович|Григорія Чупринку]].
<br>
 
----
Назва:[[Кубок України з футзалу]]
 
-Знайдено: + |[[24 травня]] [[2003]] 14:00<br/> ''[[Київ]], НУФВіС'' <br/>Глядачів: 500
<br>
 
----
Назва:[[Список прем'єр-міністрів України]]
[[Файл:Mykola Azarov 27 April 2010-1.jpeg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | [[24 травня]] [[1921]]
<br>
 
<br>Зобр:87шт.
----
Назва:[[Дьомін Мефодій Михайлович]]
 
-Знайдено: + '''Мефодій Михайлович Дьомін''' ([[24 травня]] [[1903]] — [[3 березня]] [[1988]])&nbsp;— [[архітектор]], містобудівник, в радянський час займався реставрацією пам'яток архітектури (у тому числі культових). У 1944 році був заступником головного архітектора міста Києва.
<br>
 
----
Назва:[[Костел Матері Божої Громничої та домініканський монастир (Старокостянтинів)]]
[[Файл:Кам’яниця.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Починаючи з [[1997]] року, {{iw2|Хмельницька єпархія УПЦ (МП)|Хмельницьке єпархіальне управління Української православної церкви Московського патріархату|ru|Хмельницкая и Староконстантиновская епархия}} розпочало процес з «повернення церкві будівель колишнього монастиря». У владні інстанції усіх рівнів, починаючи від органів місцевого самоврядування, закінчуючи прем'єр-міністром і президентом України, регулярно надсилалися листи з проханням про «повернення» монастиря. Внаслідок проведеної кампанії і на виконання указу президента України від [[24 травня]] [[2000]] року «Про заходи щодо повернення релігійним організаціям культового майна», Державним комітетом України у справах релігій розроблено «Графік повернення релігійним організаціям культових будівель, які не використовуються за призначенням», згідно з яким будівлі колишнього Домініканського монастиря повинні бути передані у власність [[УПЦ (МП)]]. Окремо [[Кабінет міністрів України]] доручив Хмельницькій обласній державній адміністрації прискорити будівництво нової адміністративної будівлі для Старокостянтинівського районного відділу Управління МВС України в Хмельницькій області, яке тим часом займало будівлі колишнього монастиря.
<br>
-Знайдено: + Протягом [[2004]]–[[2013]] років на території колишнього Домініканського монастиря тривали будівельні роботи, зокрема, був демонтований «давній» монастирський корпус, в якому раніше розташовувався паспортний стіл Старокостянтинівського РВ УМВС; зведена будівля для релігійних потреб. Митрополит Хмельницький і Старокостянтинівський, священноархімандрит монастиря Воздвиження Чесного Хреста Антоній особисто контролював здійснення будівельних робіт і робив вказівки щодо їх ведення<ref>{{cite web|url=http://www.golosgromady.com.ua/2009-05-08-14-40-51/259-2010-05-24-19-46-44.html |title=N. N. Нарешті знайшлися люди, що вирішили упорядкувати територію замку|publisher=«Голос громади»|date=24 травня 2010|accessdate=4 квітня 2013
</ref><br>
 
<br>Зобр:13шт.
----
Назва:[[Климовська Іванна]]
 
-Знайдено: + Народ. [[24 травня]] [[1908]]&nbsp;р. у [[Самбір|Самборі]] ([[Галичина]]). Закінчила торгівельні курси, працювала у Промбанку в Самборі. Через Німеччину в повоєнний час потрапила до [[США]]. Була активною в жіночих організаціях, «Театрі в п'ятницю» в Філадельфії. Проводила вечори гумору в Канаді, США, Франції. Померла 22 березня 1982&nbsp;р. в Філадельфії.
<br>
 
----
Назва:[[Сидоренко Микола Якович]]
 
-Знайдено: + Народився [[24 травня]] [[1947]] (селище [[Ярова]], [[Краснолиманський район]], [[Донецька область]]); [[українець]].
<br>
 
----
Назва:[[Хавронюк Микола Іванович]]
 
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[24 травня]] [[1961]] року (село [[Гостра Могила]] Ставищенського району Київської області). У 1963–1970 роках проживав в [[Німецька Демократична Республіка|Німецькій Демократичній Республіці]], у 1970–1983 роках&nbsp;— у [[Москва|Москві]].
<br>
 
----
Назва:[[Медуниця Михайло Михайлович]]
 
-Знайдено: + '''Медуниця Михайло Михайлович''' (* 24 травня 1938, Стара Оржиця&nbsp;— нині [[Згурівський район]]&nbsp;— літо 2009)&nbsp;— український письменник. Працював у редакціях газет і журналів.
<br>
 
----
Назва:[[Билінкін Федір Іванович]]
 
-Знайдено: + '''Билінкін Федір Іванович''' (* 24 травня 1882-?<br>
 
----
Назва:[[Левицький Йосип Іванович]]
[[Файл:Flag of the Habsburg Monarchy.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Левицький Йосип Іванович''' (* 24 травня 1801, Баранівці&nbsp;— нині [[Самбірський район]]&nbsp;— † 24 травня 1860, [[Дрогобич]], похований у Нагуєвичах)&nbsp;— український громадсько-культурний діяч, мовознавець, музикознавець, педагог, письменник, фольклорист.
<br>
 
<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Говорущенко Микола Якович]]
 
-Знайдено: + '''Говорущенко Микола Якович''' (* 24 травня 1924, Клинове&nbsp;— [[Борисовський район (Росія)|Борисовський район]] Бєлгородської області&nbsp;— † 14 квітня 2011)&nbsp;— 1954&nbsp;— кандидат наук, 1958&nbsp;— доцент, 1982&nbsp;— заслужений діяч науки і техніки УРСР, доктор технічних наук, академік Транспортних Академій України і Росії, професор Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, 2006&nbsp;— кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеню.
<br>
 
----
Назва:[[Хайтарма (фільм)]]
 
Підзаголовок:== Скандали ==<br>
Знайдено: + 17 травня 2013 року на прем'єру фільму «Хайтарма» [[Консульство (дипломатія)|Генеральне консульство]] [[Російська Федерація|Росії]] в Сімферополі не пустило радянських льотчиків&nbsp;— учнів Амет-Хана Султана, які приїхали в Сімферополь з Росії. Російський консул Володимир Андреєв «настійно не рекомендував» їм участь в прем'єрі фільму тому, що він, на думку консула, не відображає всієї правди про колабораціонізм кримських татар і делегація від Росії не може бути присутньою на «фільмі, що викривляє правду про [[Велика Вітчизняна війна|Велику Вітчизняну війну]]»<ref>[http://crimea.comments.ua/news/2013/05/17/184957.html Российский генконсул сорвал визит советских летчиков на премьеру «Хайтармы»] Комментарии: Крым. 17.05.2013. {{ref-ru}}</ref>. Пізніше в прямому ефірі [[ATR (телеканал)|телеканалу ATR]], пояснюючи свій вчинок, Андрееєв заявив, що він вважає очевидним фактом «масову зраду кримських татар в роки Великої Вітчизняної війни» і його погляди відповідають офіційній позиції Росії<ref>[http://www.nr2.ru/crimea/440335.html Генконсул РФ, напомнивший крымским татарам о массовом предательстве в Отечественной войне, уходит в отставку] РИА Новый Регион&nbsp;— Крым. 24.05.2013 {{ref-ru}}</ref>. Заяви російського [[дипломат]]а отримала різку негативну реакцію з боку спільноти кримських татар, які поставили вимогу що до відкликання консула, та МЗС України<ref>[http://www.radiosvoboda.org/content/article/24994317.html В МЗС висловили занепокоєння заявами генконсула Росії у Криму про «зраду» кримських татар] [[Радіо Свобода|Українська редакція «Радіо Свобода»]]. 24.05.2013.</ref>. [[24 травня]] МЗС Росії визнало заяви свого генконсула недоречними, а Андреєв змушений був подати у відставку<ref>[http://podrobnosti.ua/power/2013/05/24/906751.html Генконсул РФ: «МИД России опозорился. Я ухожу»] [[Подробности]]. 24.05.2013. {{ref-ru}}</ref>.
<br>
 
----
Назва:[[Бадло Петро Климентійович]]
 
-Знайдено: + '''Бадло́ Петро́ Климе́нтійович''' ({{н}} [[24 травня]] [[1976]], [[Тернопіль]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]])&nbsp;— український та казахський [[футболіст]], універсальний [[захисник (футбол)|захисник]] футбольного клубу [[Актобе (футбольний клуб)|«Актобе»]]. Один з найтитулованіших гравців [[Чемпіонат Казахстану з футболу|чемпіонату Казахстану]]. Змінив українське громадянство на казахське, однак жодного матчу за збірну цієї країни так і не провів.
<br>
 
----
Назва:[[Рибальченко Михайло Іванович]]
 
-Знайдено: + З [[24 травня]] по [[13 червня]] [[1937]] року проходив 1-й Український велотур загальною довжиною у 2265&nbsp;км. М. Рибальченко став його переможцем, випередивши киянина Савельєва, що посів друге місце, на 8 годин 8 хвилин 20 секунд. Це є максимальним відривом лідера, що занесений до [[Книга рекордів Гіннеса|«Книги рекордів Гіннеса»]] й неперевершений до сьогодні.
<br>
 
----
Назва:[[Кибалко Василь Васильович]]
 
-Знайдено: + '''Киба́лко Васи́ль Васи́льович''' ({{н}} [[14 січня]] [[1918]], [[Одеса]]&nbsp;— {{†}} [[1 жовтня]] [[1992]], [[Москва]])&nbsp;— [[полковник]] [[Авіація|авіації]] [[Радянська армія|радянської армії]], учасник [[Вторгнення СРСР до Польщі (1939)|Вторгнення СРСР до Польщі]] та [[Радянсько-фінська війна|Радянсько-фінської війни]], [[Герой Радянського Союзу|герой радянського союзу]] ([[24 травня]] [[1943]]).
<br>
Підзаголовок:== Життєпис ==<br>
Знайдено: + Указом Президії Верховної Ради СРСР від [[24 травня]] [[1943]] року за «зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому відвагу і геройство» капітан Василь Кибалко був удостоєний звання [[Герой Радянського Союзу]] з врученням [[Орден Леніна|ордена Леніна]] та [[Медаль Золота Зірка|медалі «Золота Зірка»]].
<br>
 
----
Назва:[[Янковський Ігор Миколайович]]
 
-Знайдено: + '''Ігор Миколайович Янковський''' ([[24 травня]] [[1974]], місто [[Дніпродзержинськ]] [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]])&nbsp;— український підприємець, фінасист, меценат, голова Наглядової ради [[Благодійний фонд «Ініціатива заради майбутнього»|Всеукраїнського благодійного фонду «Ініціатива заради майбутнього»]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[24 травня]] [[1974]] року в місті [[Дніпродзержинськ]]у [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]]. Українець.
<br>
 
----
[[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/13 лютого | 100 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/4 квітня | 50 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/14 травня | 10 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/23 травня | Попередня]] - [[Користувач:Alex Blokha/Події, згадані у Вікіпедії/ | Про проект]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/25 травня | Наступна]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/3 червня | 10 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/13 липня | 50 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/1 вересня | 100 вперед]]
-----
 
==Примітки==
{{Примітки}}
[[Категорія: Дні загаднізгадані в Вікіпедії/Україна]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Користувач:Alex_Blokha/Дні_згадані_в_Вікіпедії/Україна/24_травня