Сутківці: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Addbot (обговорення | внесок)
м Вилучення 2 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:q4446810
Немає опису редагування
Рядок 38:
}}
 
'''Суткі́вці''' — село на заході [[Поділля]], [[Ярмолинецький район|Ярмолинецького району]] [[Хмельницька область|Хмельницької області]].
 
Село розташованеРозташоване в глибокій долині річки [[Ушиця (річка)|Ушиці]], на відстані 6  км дещо східніше від містечка [[Ярмолинці (смт)|ЯрмолинцівЯрмолинець]].
 
Населення Сутківців Сутковець — 1 249 осіб (для порівняння: у [[1963]] році тут проживало 3 400 осіб).
 
Орган місцевого самоврядування  — Сутковецька сільська рада.
 
Традиційно Сутківці поділяються на частини: ''Березина, Забрід, Королівка, Замогила, П’ятирічкаП'ятирічка, Румунія, Кабінети, Гичинці, Хутора''.
 
== Назва ==
 
За переказами, назва села походить від місцевого діалекту «сутки», що означає вузьку стежину, прохід, коридор між горбами, горами. Давня місцева легенда розповідає, що йшов чоловік полями, оглядаючи місцевість. Розмірковував як назвати таку місцину. А тоді ще раз озирнувся, подумавши трохи, склав частини двох слів докупи, й вимовив: «Сутки» й «рівці», отож хай і зветься це місце '''«Сутківці»'''.
 
== Історія ==
Рядок 56:
Село виникло у вузькій улоговині серед [[вапняк]]ових скель, що дало змогу населенню ще з давніх часів перетворити його на неприступну фортецю на Південо-Західній частині Поділля.
 
Сутківці мають давню історію  — уперше вони згадуються в історичних документах початку1407 [[15 століття|XV століття]]року.
[[Файл:Sutkivci by Napoleon Orda.Jpg|thumb|left|220пкс|[[Наполеон Орда]]. Сутківці]]
 
ЗіПісля старихзахоплення архівнихПоділля джерелвеликий відомо, після захоплення Поділлякнязь литовський [[Вітовт]]ом, він поділив Поділля на дві частини по ріці Морахві, та західну частину віддав королю [[Ягайло|Ягайлу]], який почав роздавати подільські землі своїм наближеним,. тоді в числіСеред тих, щохто одержувалиодержав володіння на цій землі, бувбули ''Ходько Кроате''Кроат та його син Олександр. ОнукиСини ХодькаОлександра поділилися маєтками: один з них, Дахно, зостався власником Ярмолинець і став називатися ''Ярмолинським'', а другий — Федір одержав суміжне село Сутківці і став називатися ''Сутківським''. Від цих землевласників пішло два покоління православної української шляхти  — ''Ярмолинських'' і ''Сутківських''. Сутківські володіли селом до кінця XVI століття.
 
Сутківці, як посаг, дісталися [[Вінниця|вінницькому]], теребовлянському, рогатинському старості Олександру Балабану. Олександр Балабан, як і весь цвіт подільської та руської шляхти попав після битви під [[Цецорська битва 1620|Цецорою]] (Могильовом-Подільським) в татарський полон. З полону він був викуплений через три роки за 10 000 зл.злотих та в [[1623]] вибудував в Сутківцях обороний замок (досі збереглися його руїни).
Федір Сутківський будує мурований [[Сутковецький замок]] (збереглися руїни). Сутківці також відомі своєю [[Покровська церква (Сутківці)|церквою-фортецею]], зведеною з сірого каменю, з гостроконечними баштами, амбразурами та бійницями.
 
Федір Сутківський будує мурований [[Сутковецький замок]] (збереглися руїни). Сутківці також відомі своєю [[Покровська церква (Сутківці)|церквою-фортецею]], зведеною з сірого каменю, з гостроконечними баштами, амбразурами та бійницями.
Сутківці, як посаг, дісталися [[Вінниця|вінницькому]], теребовлянському, рогатинському старості Олександру Балабану. Олександр Балабан, як і весь цвіт подільської та руської шляхти попав після битви під [[Цецорська битва 1620|Цецорою]] (Могильовом-Подільським) в татарський полон. З полону він був викуплений через три роки за 10 000 зл. та в [[1623]] вибудував в Сутківцях обороний замок.
 
Наприкінці [[17 століття|XVII століття]] Сутківці стають власністю роду Грабянків. У [[Тадеуш Грабянка|Тадея Грабянки]] в Сутківцях гостював Джузеппе Бальзамо (граф [[Граф Каліостро|Каліостро]]). На прохання Грабянки він розробив для майдутніх українських масонських лож ритуал «Непереможного Скіфського сонця».
 
Грамотою [[Станіслав Август Понятовський|Станіслава Понятовського]] Сутківці отримали статус містечка.
 
29 жовтня 1921  р. під час [[Другий зимовий похід|Листопадового рейду]] через Сутківці проходила Подільська група (командувач [[Палій-Сидорянський Михайло|Михайло Палій-Сидорянський]]) [[Армія Української Народної Республіки|Армії Української Народної Республіки]].
 
== Сучасність ==
 
У теперішній час Сутківці  — достатньо велике село. Тут працюють 2 школи  — ЗОШ I - III I–III ст. (повна середня) і ЗОШ I  ст. (початкова), ФАП.
 
У селі діють незначні сільськогосподарські підприємства й приватні господарства, функціонують декілька магазинів і млин (приватизований).
 
Культурна сфера в Сутківцях представлена сільським будинком культури, при якому існує колектив художньїхудожньої самодіяльності.
 
У селі є власна [[футбол]]ьна команда «Колос».
 
== Пам’яткиПам'ятки історії та архітектури ==
 
У Сутківцях збереглися такі історико-архітектурні пам’яткипам'ятки:
* '''[[Покровська церква (Сутківці)|Покровська церква-фортеця]]'''  — унікальний зразок зодчества [[14 століття|XIV]]—[[15 століття|XV]] століть, який не має аналогів за своїм архітектурно-планувальним рішенням. Збудовано храм [[1467]] року;
* '''[[Сутковецький замок|руїни Сутковецького замку]]''' ([[161623 століття|XVI століття]]рік).
 
На північний захід від села, на відстані 2-3  км у понизині рельєфу, розташовані джерела з чистою цілющою водою. Сутківчани називають їх ''«Біла криниця»'' і ''«Попова криниця»''.
 
У Сутківцях за [[СРСР]] було встановлено обеліск на честь полеглих у [[Друга світова війна|ІІ Світовій війні]], за незалежності України  — відкрито пам’ятнийпам'ятний знак жертвам Голодомору і політичних репресій 1930-х років.
 
== Галерея ==
Рядок 103:
{{Commonscat|Sutkivci}}
* [http://www.oblrada.km.ua/map/yarsutsilra.php ПАСПОРТ територіальної громади Сутковецької сільської ради] на [http://www.oblrada.km.ua/ Хмельницька обласна рада]
* [http://www.pamjatky.org.ua/DetailedNews.aspx?NewsID=9465 Шедевр у Сутківцях на межі катастрофи. Українське товариство охорони пам’ятокпам'яток історії та культури]
* {{ЕУ}}
* [http://mskifa.narod.ru/sutkivci.html Сутківці]
* [http://www.castles.com.ua/sutkovtsy.html Замки та храми України. Сутківці]
* [http://ua.vlasenko.net/sutkivtsi/index.html Фотографії]
* [http://tutbuv.com/?p=1929 Мандри Україною. Сутківці]
Рядок 112:
* http://ukraine.kingdom.kiev.ua/region/22/sutkivzi.php
* {{SgKP|XI|610|Sutkowce}}
*{{книга
* Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
|автор = І. Курус, Л. Баженов, Ю. Боєв та ін.
|частина =
|посилання частина =
|заголовок = Путівник. Хмельницька область
|оригінал =
|посилання =
|вікітека =
|відповідальний =
|видання =
|місце = Київ
|видавництво = «Богдана»
|рік = 2010
|том =
|сторінки =
|сторінок = 320
|серія =
|isbn = 978-966-425-010-5
|тираж = 3000
}}
* Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року.  — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
 
{{Ярмолинецький район}}