Трибун: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Addbot (обговорення | внесок) |
Dgho (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 13:
Трибуни мали право накладати [[вето]] на розпорядження або ухвали будь-якого магістрату (окрім [[диктатор]]а і [[цензор]]а) і сенату, заарештовувати і засуджувати до штрафу магістратів (окрім диктатора) і пересічних громадян, скликати збори плебеїв, засідання трибутних коміцій і [[сенат|сенату]] і головувати на них, видавати [[едикт|едикти]] і пропонувати законопроекти.
Особа народного трибуна вважалася [[Недоторканність особи (право)|недоторканною]]. Народні трибуни були зобов'язані постійно тримати двері будинку відкритими для громадян, що потребують захисту, і не могли покидати Рим більш ніж на добу. Їх влада була обмежена міською межею Риму. Вищий підйом римської демократії пов'язаний з діяльністю народних трибунів [[Тіберій Семпроній Гракх|Тіберія]] і [[Гай Гракх|Гая Гракхів]]. Зі встановленням імперії інститут народних трибунів втратив самостійне значення, але продовжував існувати у формі «трибунської влади» імператора.
[[Цезар|Гай Юлій Цезар]] став першим довічним трибуном, що забезпечувало йому особисту недоторканність. [[Октавіан Август]], Тіберій і подальші [[принцепс]]и також приймали довічну трибунську владу.
| |||