Ромул Август: відмінності між версіями

'''Флавій Ромул Август''' ({{lang-la|Flavius Romulus Augustus}}); [[460]]-й або [[470]]-й — після [[476]]) -— останній імператор [[Західна Римська імперія|Західної Римської імперії]] ([[475]]—[[476]]), був проте [[Узурпація|узурпатор]]ом влади. Останнім визнаним [[Візантійська імперія|Константинополем]] імператором був [[Юлій Непот]]. Ромула Августа часто називають '''Ромул Августул''' ({{lang-la|Augustulus}}), тобто ''малим Ромулом Августом''.

Флавій Ромул народився у [[Паннонія|Паннонії]]<ref>Edward Gibbon, ''The History of the Decline and Fall of the Roman Empire'', vol.3, 1781, ré-éd. par David Womersley, Penguin Books, Londres, 1994. Vol. 3, p. 312. ISBN-713991240 </ref>. Його батьком був [[Magister militum|магістр]] італійської армії [[Флавій Орест|Орест]], який раніше почав свою кар'єру як дипломат у [[Аттіла|Аттіли]]. У серпні [[475]]&nbsp;року він підняв у [[Равенна|Равенні]] заколот проти імператора [[Юлій Непот|Юлія Непота]]. Пізніше у жовтні, вступивши в [[Рим]], проголосив імператором свого сина Ромула, якому було тільки близько десяти років. За нього правив, звичайно ж, його батько Орест. Трохи раніше римляни взяли в якості союзників [[алани|аланів]], а також [[Скіри|скірів]] та деякі інші [[готи|готські]] племена. І наскільки за цей час військовий стан варварів зміцнів, настільки впало значення римських військових сил; врешті-решт варвари побажали, щоб римляни поділили з ними всі землі в [[Італія|Італії]].

[[Одоакр]], один з імператорських охоронців, взявся придушити заколот Ореста. Він пообіцяв варварам виконати для них те, на що вони заявили претензії, однак у тому випадку, якщо вони поставлять його на чолі правління. Захопивши Равенну, [[Одоакр]] передав варварам обіцяну третю частину земель. Він стратив Ореста та скинув Ромула Августа [[23 серпня]] [[476]] року, проте зберіг йому життя і вислав у (''castellum Lucullanum'') біля [[Неаполь|Неаполя]]. Одоакр відправив листа у [[Константинополь]] до імператора Сходу [[Флавій Зенон|Зенона]], в якому просив визнати його правителем Італії. [[Флавій Зенон|Зенон]] погодився, але зажадав, щоб [[Одоакр]] визнав [[Юлій Непот|Юлія Непота]] імператором Заходу, на що [[Одоакр]] також погодився. Хоча Непот вже не зміг відновити реальний контроль над Італією, він продовжував признаватися імператором аж до його смерті у екзилі в Далмації у [[480]] році.

Повалення останнього імператора Західної Римської імперії Ромула Августа німецьким вождем Одоакром [[4 вересня]] [[476]]&nbsp;р. вважається традиційною датою падіння Західної Римської імперії. Ромул продовжував жити в своєму кампанському маєтку і одержував платню від Одоакра та інших королів Італії, в тому числі [[Теодоріх Великий|Теодоріха]] сумоюв сумі 6000 [[Солідус (монета)|Солідусів]]. Він був ще живий у 511 році. В останні роки життя колишній імператор заснував монастир. Мабуть, він помер до відновлення візантійської влади в Італії (тобто до 536 року). З усуненням останнього імператора західньої римської імперії завершується і її історія як державного утворення, в той час як історія [[Візантійська імперія|Східньої Римської імперії]] тривала до 1453 року.