Окупація Судет: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок)
м →‎Судетське питання: replaced: млн. ч → млн ч, млн., → млн,
мНемає опису редагування
Рядок 19:
В результаті аншлюсу територія Німеччини збільшилася на 17%, населення — на 10% (на 6,7 млн чоловік). До складу [[вермахт]]у було включено 6 сформованих в Австрії [[дивізія|дивізій]].
 
Залякуючи західні держави війною, Гітлер, по суті, блефував. Бо до моменту підписання [[Мюнхенська угода 1938 року|мюнхенської угоди]], одна лише Чехословаччина була спроможна мобілізувати мільйон [[солдат]]ів, і разом з [[Франція|Францією]] могла виставити проти Німеччини втричі більшу кількість військ. Більш цього, співвідношення сил Чехословацької Республіки і Німеччини було на користь Чехословаччини. У 1938 році Чехословаччина мала 45 дивізій; вона мала в своєму розпорядженні 2 мільйони навчених солдатів. Всі [[збройні сили]] [[Третій Рейх|гітлерівської Німеччини]] складалися у той час з 35 піхотних, 5 [[Танкова дивізія|танкових]], 4 моторизованих, 4 легких, 3 гірсько-стрілецьких дивізій і 1 кавалерійської бригади. Загальна чисельність фашистського [[вермахт]]у становила 2 мільйони 200 тисяч чоловік. (При цьому, за умовами [[Версальський договір 1919|Версальського мирного договору]] німецька армія майже не мала навченого [[резерв]]у.) По суті, [[нацизм|нацисти]] не мали в своєму розпорядженні необхідних для наступальних операцій сил. <ref name="а"> Свобода Л. От Бузулука до Праги.&nbsp;— М.: Воениздат, 1963.</ref>
 
Більш цього, Чехословаччина була вписана в систему міжнародних зобов'язань. Територіальна цілісність Чехословаччини була захищена цілим рядом міжнародних пактів і угод. Перш за все, непорушність суверенних кордонів Чехословаччини і колективний захист її від зовнішньої агресії були гарантовані основоположним документом [[Версальський договір 1919|Версальської]] ([[Версальсько-Вашингтонська система|Версальсько-Вашингтонської]]) системи післявоєнного устрою світу&nbsp;— Статутом [[Ліга Націй|Ліги Націй]], включеним як перша частина у всі мирні договори [[Паризька мирна конференція 1919—1920|Паризької конференції 1919—19201919–1920&nbsp;рр.]]
 
Колективний захист кожного члена Ліги Націй у випадку [[агресія|агресії]] або її загрози був конкретно передбачений статтями ''10, 11, 16'' і ''17'' Статуту Ліги.
Рядок 37:
=== Планування та проведення анексії ===
[[Файл:Bundesarchiv Bild 146-2006-0019, Anschluss sudetendeutscher Gebiete, Komotau.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Krupp-Protze]] Kfz.70 на вулиці Хомутова. 9 жовтня 1938]]
[[20 травня]] [[1938]] генерал [[Вільгельм Кейтель]] направив Гітлеру новий варіант плану нападу на Чехословаччину. Ймовірно, по каналах [[ВійськоваВоєнна розвідка|розвідки]] ця інформація дійшла до [[Прага|Праги]], і в Чехословаччині була оголошена часткова [[мобілізація]]. Посли [[ВеликобританіяВелика Британія|ВеликобританіїВеликої Британії]] і Франції в [[Берлін]]і попередили німецьке МЗС, що агресія проти Чехословаччині означає європейську війну. [[Гітлер]] злякався. Час для великої війни ще не прийшов.
 
За його розпорядженням [[23 травня]] чехословацький посол в Берліні був проінформований про те, що [[Німеччина]] не має агресивних намірів відносно Чехословаччині.
Рядок 120:
 
== Література ==
* История второй мировой войны. 1939—19451939–1945.&nbsp;— М., Воениздат, 1974. Т. 2
* Кризис и война: Международные отношения в центре и на периферии мировой системы в 30-40-х годах, М.: МОНФ, 1998
* Свобода Л. От Бузулука до Праги.&nbsp;— М.: Воениздат, 1963.
 
== Виноски ==
{{reflist}}