Інститут української наукової мови ВУАН: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Brunei перейменував сторінку з ІУНМ на Інститут української наукової мови ВУАН: повна назва
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Інститут Української Наукової Мови ВУАН''' ('''ІУНМ''') — науково-дослідна установа, заснована [[1921]] року на базі Правописно-термінологічної комісії при Історико-філологічному відділі [[ВУАН]] і Термінологічної комісії [[Українське наукове товариство|Українського наукового товариства у Києві]]. У [[1930]] році '''Інститут''' разом з іншими мовознавчими установами [[ВУАН]] було реорганізовано в Інститут мовознавства при Академії Наук (сьогодні – [[Інститут мовознавства]] імені О.О. Потебні НАН України та [[Інститут української мови НАН України]]) [http:<ref name=iunm//movahistory.org.ua/wiki/Інститут_Української_Наукової_Мови><ref 1]; [http:name=hist//www.nbuv.gov.ua/institutions/potebnya/index.html 5]>.
 
== Історія інституту і розвитку української наукової термінології ==
Розвинена наукова мова є ознакою високого культурного рівня держави. У свою чергу стрімкому розвитку та засвоєнню наукових знань сприяє досконала [[термінологія|термінологічна]] система. Таким чином, основною метою '''ІУНМ''' було проведення досліджень у галузі термінології та укладання спеціалізованих тлумачних словників. Загалом діяльність '''Інституту''' була спрямована на підтримку процесу [[українізація|українізації]], встановлення зв’язків з іншими науковими установами та видавництвами, здійснення контролю над збереженням чистоти української наукової мови і забезпечення її плідного розвитку.
Перші спроби систематичної термінологічної праці в Україні можна віднести до 80-90 pp.&nbsp;XIX століття, коли галичани [[Володимир Левицький]] та [[Іван Верхратський]] почали друкувати у «Записках [[Наукове товариство імені Шевченка|Наукового Товариства імені Шевченка]]» невеликі словнички термінів. Політична відлига 1905 року призвела до інтенсифікації термінологічної роботи. Новостворені [[Українське наукове товариство|Київське Наукове Товариство]] (засноване 1918 року), Київська "Просвіта" (1906-1910) активно працюють над термінологією. До цієї роботи стали і студентські гуртки: термінологічні комісії "Гуртка Натуралістів" при Київськім Політехнікумі, " Агрономічного гуртка" при Московському Сільсько-Господарському Інституті й Термінологічній Комісії при [[Товариство імені Григорія Квітки-Основ'яненка (Харків)|Товаристві імені Григорія Квітки-Основ'яненка в Харкові]]. 1913 року (після нелегальної наради представників від термінологічних гуртків у Київі) Київське Наукове Товариство вирішило взяти на себе роль організаційного осередку всієї справи. Студентські гуртки вели й далі свою роботу, але всі свої матеріали &mdash; кільки тисяч карток із записами сільсько-господарської, природничої і технічної термінології та номенклатури &mdash; вони передали Науковому Товариству. Ці карточки стали початком формування термінологічної картотеки [[Українське наукове товариство|Київського Наукового Товариства]]. У роботі були задіяні численні громадські організації, гуртки та приватні особи, що значно пожвавилося у 1917 році після створеня [[УНР]]. Унормування термінології було покладено на утворену 11 серпня 1918 року Термінологічну Комісію Природничої Секції [[Українське наукове товариство|Київського Наукового Товариства]]. Протягом 1918-20 років утворено ботанічну, зоологічну, геологічну, метеорологічну, антропологічну, хімічну, математичну, фізичну, сільськогосподарську, медичну, ветеринарну підкомісії.
 
У 1919 році організовано Ортографічно-термінологічну (Правописно-Термінологічну) Комісію при Всеукраїнській Академії Наук, до складу якої увійшли природнича, технічна, правнича та орфографічна секції.
'''ІУНМ''' також мав на меті наблизити наукову мову до розуміння широких мас. '''Інститут''' здійснював ретельне збирання народних матеріалів, організацію сітки кореспондентів, її удосконалення, організацію термінологічних експедицій на місця, вивчення здобутих матеріалів, класифікацію і застосування до різних галузей знання. У нормативній діяльності співробітники '''Інституту''' приділяли пильну увагу очищенню мови від невиправданих запозичень, що надзвичайно ускладнювали засвоєння наукових понять. '''ІУНМ''' також забезпечував безпосереднє застосування своєї роботи до живої практики, підтримуючи видання довідкової та навчальної літератури [http://movahistory.org.ua/wiki/Холодний_Г._Стан_та_перспективи_наукової_роботи_ІУНМ 6].
 
Про об'єднання термінологічної роботи говорили з перших днів свого існування і Термінологічна Комісія Товариства, і Правописно-Термінологічна Комісія, але справу було вирішено тільки під час злиття Наукового Товариства з Академією Наук.
== Історія ==
30 травня 1921 року Спільне Зібрання Академії затвердило умови об'єднання Товариства й Академії, за якими всі термінологічні установи обох інституцій зливалися в єдиний '''Інститут Українськоїукраїнської Науковоїнаукової Мовимови АкадеміїВУАН<ref Наук'''name=koch/><ref ('''ІУНМ''') [3; 8]name=hol28/>.
 
== Мета і задачі інституту ==
Перші спроби систематичної термінологічної праці в Україні можна віднести до 80-90 pp.&nbsp;XIX століття, коли галичани Володимир Левицький та Іван Верхратський почали друкувати у «Записках [[Наукове товариство імені Шевченка|Наукового Товариства імені Шевченка]]» невеликі словнички термінів. Політична відлига 1905 року призвела до інтенсифікації термінологічної роботи. Новостворені [[Українське наукове товариство|Київське Наукове Товариство]] (засноване 1918 року), Київська "Просвіта" (1906-1910) активно працюють над термінологією. До цієї роботи стали і студентські гуртки: термінологічні комісії "Гуртка Натуралістів" при Київськім Політехнікумі, " Агрономічного гуртка" при Московському Сільсько-Господарському Інституті й Термінологічній Комісії при [[Товариство імені Григорія Квітки-Основ'яненка (Харків)|Товаристві імені Григорія Квітки-Основ'яненка в Харкові]]. 1913 року (після нелегальної наради представників від термінологічних гуртків у Київі) Київське Наукове Товариство вирішило взяти на себе роль організаційного осередку всієї справи. Студентські гуртки вели й далі свою роботу, але всі свої матеріали &mdash; кільки тисяч карток із записами сільсько-господарської, природничої і технічної термінології та номенклатури &mdash; вони передали Науковому Товариству. Ці карточки стали початком формування термінологічної картотеки [[Українське наукове товариство|Київського Наукового Товариства]].
РозвиненаОсновною науковазадачею мова є ознакою високого культурного рівня держави. У свою чергу стрімкому розвитку та засвоєнню наукових знань сприяє досконала [[термінологія|термінологічна]] система. Таким чином, основною метою '''ІУНМ''' було проведення досліджень у галузі [[термінологія|термінології]] та укладання спеціалізованих [[тлумачний словник|тлумачних словників]]. Загалом діяльність '''Інституту''' була спрямована на підтримку процесу [[українізація|українізації]], встановлення зв’язків з іншими науковими установами та видавництвами, здійснення контролю над збереженням чистоти української наукової мови і забезпечення її плідного розвитку.
 
'''ІУНМ''' також мав на меті наблизити наукову мову до розуміння широких мас. '''Інститут''' здійснював ретельне збирання народних матеріалів, організацію сітки кореспондентів, її удосконалення, організацію термінологічних експедицій на місця, вивчення здобутих матеріалів, класифікацію і застосування до різних галузей знання. У нормативній діяльності співробітники '''Інституту''' приділяли пильну увагу очищенню мови від невиправданих запозичень, що надзвичайно ускладнювали засвоєння наукових понять. '''ІУНМ''' також забезпечував безпосереднє застосування своєї роботи до живої практики, підтримуючи видання довідкової та навчальної літератури [http:<ref name=holod//movahistory.org.ua/wiki/Холодний_Г._Стан_та_перспективи_наукової_роботи_ІУНМ 6]>.
Надзвичайне зростання активності у цій справі спостерігається з 1917 року і пов’язане зі створенням [[Українська Центральна Рада|Центральної Ради]] та проголошенням [[УНР]]. У роботі були задіяні численні громадські організації, гуртки та приватні особи. Унормування термінології було покладено на утворену 11 серпня 1918 року Термінологічну Комісію Природничої Секції [[Українське наукове товариство|Київського Наукового Товариства]]. Протягом 1918-20 років утворено ботанічну, зоологічну, геологічну, метеорологічну, антропологічну, хімічну, математичну, фізичну, сільськогосподарську, медичну, ветеринарну підкомісії. У 1919 році організовано Ортографічно-термінологічну (Правописно-Термінологічну) Комісію при Академії Наук, до складу якої увійшли природнича, технічна, правнича та орфографічна секції.
 
Про об'єднання термінологічної роботи говорили з перших днів свого існування і Термінологічна Комісія Товариства, і Правописно-Термінологічна Комісія, але справу було вирішено тільки під час злиття Наукового Товариства з Академією Наук.
30 травня 1921 року Спільне Зібрання Академії затвердило умови об'єднання Товариства й Академії, за якими всі термінологічні установи обох інституцій зливалися в єдиний '''Інститут Української Наукової Мови Академії Наук''' ('''ІУНМ''') [3; 8].
 
== Структура ==
Спочатку в '''ІУНМ''' діяло 4 секції (природничо-математична, технічна, філософська і правова), в яких працювали переважно нештатні співробітники.
 
Спочатку в '''ІУНМ''' діяло 4 секції (природничо-математична, технічна, філософська і правова), в яких працювали переважно нештатні співробітники.
 
Наприкінці 1925 року на їхній базі було створено 6 відділів:
Рядок 24 ⟶ 23:
* соціально-економічний (секції: соціологічна, економічна, педагогічно-психологічна, філологічна, філософська, діловодства);
* правничий (відійшов від '''ІУНМ''' на початку 1926 р. та існував окремо при ІІІ-му Відділі ВУАН);
* мистецький (секції: археологічна, архітектурна, малярства, різьбярська, художньої промисловості, музична, театральна) [1;<ref 6]name=iunm/><ref name=holod/>.
 
Інститут мав філіал у Харкові [1]. Найвищим органом '''ІУНМ''' до 1926 р. була Рада. У червні 1926 р. створено '''Редакторат ІУНМ''', що виконував усі організаційні, наукові та методологічні функції. На початку 1927 р. створюється низка допоміжних органів '''Редакторату''': Методологічна Комісія, Філологічна Колегія, Арбітражна Комісія та Колегія «[[Вісник Інституту української наукової мови]]». Центральна Картотека була підпорядкована Арбітражній Комісії. З 1926 року також діяло Бюро Народних Матеріалів [6].
 
Інститут мав філіал у Харкові <ref>[1http://movahistory.org.ua/wiki/Інститут_Української_Наукової_Мови Українська мова. Енциклопедія]</ref>. Найвищим органом '''ІУНМ''' до 1926 р.року була Рада. У червні 1926 р.року створено '''Редакторат ІУНМ''', що виконував усі організаційні, наукові та методологічні функції. На початку 1927 р.року створюється низка допоміжних органів '''Редакторату''': Методологічна Комісіякомісія, Філологічна Колегіяколегія, Арбітражна Комісіякомісія та Колегія «[[Вісник Інституту української наукової мови]]». Центральна Картотека була підпорядкована Арбітражній Комісії. З 1926 року також діяло Бюро Народних Матеріалів [6]<ref name=holod/>.
 
== Співробітники ==
 
Очолював '''Інститут'''інститут академік [[Агатангел Кримський]]. У 1923-26 роках заступником директора Інституту був історик права[[Черкаський Іринарх Ювеналович|Іринарх Черкаський]]. До квітня 1926 року '''Інститут''' мав одну штатну посаду секретаря. Після підписання угоди з Державним Видавництвом України на укладання 34 термінологічних словників у штаті працювали керівник '''Інституту''' [[Григорій Холодний]], 12 редакторів, 3 філологи, 2 технічних працівники і рахівник. Число позаштатних працівників (членів) '''ІУНМ''' на 1 листопада 1928 року становило 223 особи. Серед них - 3 академіки, 44 професори, 40 викладачів вищої школи, 6 директорів наукових установ<ref [3]name=koch/>. В '''Інституті''' плідно працювали відомі діячі науки та культури – П.Тутковський, Л.Ревуцький, Ф.Кричевський, М.Садовський та ін.<ref [1]name=iunm/>. Біографії співробітників '''ІУНМ''' подані у переліку Персоналій '''ІУНМ''' [9].
 
У зв'язку зі сфабрикованим процесом у «справі СВУ» (1929) багато працівників '''ІУНМ''' зазнали репресій та переслідувань. Їхня діяльність, а згодом і значна частина термінологічних праць були схарактеризовані як «націоналістично-шкідницькі»<ref [1]name=iunm/>.
 
Директор '''ІУНМ''' [[Григорій Холодний]] засуджений 1930 р. на процесі СВУ до 8 років позбавлення волі, 1938 р. засуджений до розстрілу. На лаві підсудних у процесі СВУ також опинились редактори ІУНМ (В. Шарко, В. Страшкевич, [[Осьмак Кирило Іванович |К. Осьмак]], К. Туркало, М. Кривинюк), співробітники '''ІУНМ''' (лексикографи В. Дубровський та С. Паночіні, математик В. Шарко, фізик М. Ленниченко) та ін.<ref [4]name=svu/>.
 
== Діяльність ==
 
На засіданнях '''Редакторату''' відбувалося обговорення системи укладання термінологічних словників. Було розроблено інструкції та методичні засади для упорядників і редакторів, впроваджено схему показників, позначок, покликань та ін.<ref [3;name=koch/><ref 4;name=svu/><ref 7]name=inst/>.
 
Кожний словник мав підзаголовок "проект" та містив українсько-російську або російсько-українську частину з відповідними показниками. У багатьох словниках зазначено відповідники та показники німецькою, французькою, латинською, англійською мовами. Для кожного терміна подано рекомендований варіант, а також вживані синоніми із зазначенням джерел, звідки їх було взято. Користувачів заохочували надсилати свої критичні зауваження та пропозиції. Після обговорення і доопрацювання проектів планувалося видати серію нормативних словників, які б містили тільки рекомендовані терміни.
 
Крім того, '''ІУНМ''' був головною нормативною установою, що затверджувала більшість термінологічних словників, підготованих іншими науковими установами та окремими авторами. Внаслідок активної співпраці та обговорення підготованих проектів, вироблено струнку українську термінологічну систему<ref [3]name=koch/>.
 
Кожна секція збирала і впорядковувала відповідну термінологію. Кореспонденцію дописувачів опрацьовувало Бюро народних термінологічних матеріалів. У 1926 році картковий матеріал інституту становив понад 2 млн од., здійснювалось укладання 34 термінологічних словників (вид.видано 16)<ref [1]name=iunm/>.
 
З 1923 року '''ІУНМ''' видавав «Матеріали до української природничої термінології та номенклатури»<ref [2]name=slov/>. 1928-30 вийшло 2 випуски «[[Вісник Інституту української наукової мови]]» [1]<ref name=iunm/>.
 
Після ліквідації 1930 року не репресовані працівники '''ІУНМ''' та Історично-філологічного відділу АН УСРР протягом деякого часу видавали термінологічні словники у Відділі термінології та номенклатури Науково-Дослідчого Інституту Мовознавства (згодом - Інститут Мовознавства)<ref [2]name=slov/>.
 
== Джерела ==
{{reflist|refs=
<ref name=iunm>[http://movahistory.org.ua/wiki/Інститут_Української_Наукової_Мови] Українська мова. Енциклопедія. Інститут Української Наукової Мови]</ref>
<ref name=hist>[http://www.nbuv.gov.ua/institutions/potebnya/index.html] ПроІсторія ІнститутІнституту мовознавства ім.на О.сайті О. Потебні Національної академії наукНАН України]</ref>
<ref name=koch>[http://www.ua-pereklad.org/ua/theory/termslovn/] Кочерга О., Кулик В. Українські термінологічні словники довоєнного періоду в бібліотеках Києва та Львова]</ref>
<ref name=hol28>[http://movahistory.org.ua/wiki/Холодний_Г._До_історії_організації_термінологічної_справи_на_Україні] Г. Холодний. До історії організації термінологічної справи на Україні // Вісник ІУНМ, Випуск 1,, С. 9-20. (1928). ]</ref>
<ref name=holod>[http://movahistory.org.ua/wiki/Холодний_Г._Стан_та_перспективи_наукової_роботи_ІУНМ] Холодний Г. Стан та перспективи наукової роботи Інституту Української Наукової Мови. (Доповідь Керівника ІУНМ Гр. Холодного Раді Академії 5-го листопада 1928 p.). - К.: ВУАН, 1928.]</ref>
<ref name=slov>[http://movahistory.org.ua/wiki/Словники_ІУНМ_та_НДІМ] Словники ІУНМ та НДІМ ]</ref>
<ref name=svu>[http://www.day.kiev.ua/290619?idsource=293219&mainlang=ukr] Осьмак Н. «80 років процесу «СВУ». ''Газета «День»'']</ref>
<ref name=inst>[http://movahistory.org.ua/wiki/Інструкція_«Для_укладання_словників_ІУНМ» Інструкція «Для укладання словників ІУНМ» // ''Вісник ІУНМ'', Випуск 1, С. 66-72. (1928).]</ref>
}}
 
== Література ==
*[http://movahistory.org.ua/wiki/Інститут_Української_Наукової_Мови Інститут Української Наукової Мови]
 
*[http://www.nbuv.gov.ua/institutions/potebnya/index.html Про Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні Національної академії наук України]
[http://movahistory.org.ua/wiki/Інститут_Української_Наукової_Мови] Українська мова. Енциклопедія
*[http://movahistory.org.ua/wiki/Категорія:ІУНМ_персоналії] Персоналії ІУНМ]
 
*[http://litopys.org.ua/ohukr/ohu22.htm] Інститут Української Наукової Мови у Києві // Огієнко І. Історія української літературної мови. Київ — 2001 (Перше видання [[Вінніпег]], 1949)]
[http://movahistory.org.ua/wiki/Словники_ІУНМ_та_НДІМ] Словники ІУНМ та НДІМ
 
[http://www.ua-pereklad.org/ua/theory/termslovn/] Кочерга О., Кулик В. Українські термінологічні словники довоєнного періоду в бібліотеках Києва та Львова
 
[http://www.day.kiev.ua/290619?idsource=293219&mainlang=ukr] Осьмак Н. «80 років процесу «СВУ»
 
[http://www.nbuv.gov.ua/institutions/potebnya/index.html] Про Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні Національної академії наук України
 
[http://movahistory.org.ua/wiki/Холодний_Г._Стан_та_перспективи_наукової_роботи_ІУНМ] Стан та перспективи наукової роботи Інституту Української Наукової Мови. (Доповідь Керівника ІУНМ Гр. Холодного Раді Академії 5-го листопада 1928 p.). - К.: ВУАН, 1928.
 
[http://movahistory.org.ua/wiki/Інструкція_«Для_укладання_словників_ІУНМ»]
Інструкція «Для укладання словників ІУНМ» // Вісник ІУНМ, Випуск 1, С. 66-72. (1928).
 
[http://movahistory.org.ua/wiki/Холодний_Г._До_історії_організації_термінологічної_справи_на_Україні] Г. Холодний. До історії організації термінологічної справи на Україні // Вісник ІУНМ, Випуск 1,, С. 9-20. (1928).
 
[http://movahistory.org.ua/wiki/Категорія:ІУНМ_персоналії] Персоналії ІУНМ
 
[http://litopys.org.ua/ohukr/ohu22.htm] Інститут Української Наукової Мови у Києві // Огієнко І. Історія української літературної мови. Київ — 2001 (Перше видання Вінніпег — 1949)
 
[[Категорія:Мовознавство]]