Електронні музичні інструменти: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 23:
Значним винаходами, що вплинули на електронну музику були тріодна лампа і аудіон. По суті, Лі де Форест, в 1906 році, створив першу в світі термоелектронну лампу, яка призвела до винайдення і поширення електронних сигналів, радіо, лічильних машин на лампах.
Інший ранні музичні інструменти: динамофон або телармоніум (винайшов Таддеус Кехілл в 1906 році); терменвокс (Лев Термен, 1919); сферофон і партітурофон (Йорг Магер, 1924); "Хвилі Мартено" (Маоріс Мартено, 1928); траутоніум (Фрідріх Тротвейн, 1930). Динамофон видавав прекрасні октави і квінти. В цей час, в Америці, з'явився емікон - інструмент, що контролювався за допомогою клавіатури та німецький гуллертіон, який міг грати вже цілі акорди. Ця хвиля електронних музичних інструментів не оминула і Радянський Союз.3 1937 по 1958 російський науковець Євгеній Мурзін створював свій ситезатор АНС. Пізніше цей інструмент використовували для створення "космічної" музики для фантастичних фільмів, таких як, «Соляріс».
Впродовж 40-х і 50-х років ХХ століття Х'ю ле Кейн, Джон Хенерт, Реймонд Скотт, композитор Персі Грейнджер (у співпраці з Барнеттом Кроссом) сконструювали ряд електромузичних автоматичних контроллерів. В 1959 Дафні Орам відкрила новітній метод синтезу звуку, її технологія під назвою "Орамікс" довгий час використовувалася на ВВС.
=== Телармоніум ===
== Сучасні електронні інструменти ==
| |||