Ніщинський Петро Іванович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Перенесено 2 інтервікі-посилань до Вікіданих (d:Q4321754) |
Немає опису редагування |
||
Рядок 7:
Збирав та здійснював обробку українських народних пісень («[[Байда]]», «[[Ой, гук, мати, гук]]»), писав музичні твори, організовував музичні колективи і керував ними. В [[1875]] Ніщинський створив музичну картину «Вечорниці», як вставну сцену до вистави [[Назар Стодоля (п'єса)|Назар Стодоля]] [[Тарас Григорович Шевченко|Т. Шевченка]] (вперше виконана в цьому ж році артистичним гуртком [[Кропивницький Марко Лукич|М. Кропивницького]] у [[Єлисаветград]]і). Широковідомим став чоловічий хор з «Вечорниць» — «[[Закувала та сива зозуля]]». Ніщинський підтримував зв'язки з відомими українськими культурними і громадськими діячами [[Микола Лисенко|М. Лисенком]], [[Кропивницький Марко Лукич|М. Кропивницьким]], [[Карпенко-Карий Іван Карпович|І. Карпенком-Карим]], [[Саксаганський Панас Карпович|П. Саксаганським]], [[Желябов Андрій Іванович|А. Желябовим]] та ін. З 1880 жив у с. [[Ворошилівка|Ворошилівці]] (тепер [[Тиврівський район|Тиврівського району]] [[Вінницька область|Вінницької області]]).
Ніщинський перекладав на українську мову твори античних класиків («[[Антігона (Софокл)|Антігону]]» [[Софокл]]а, [[1883]]; «[[Одіссея|Одіссею]]» [[Гомер]]а, [[1889]], [[1892]]; 6 пісень з «[[Іліада|Іліади]]» [[Гомер]]а, [[1902]]-03), а також переклав на грецьку мову «[[Слово о полку Ігоревім|Слово о полку Ігоревім]]» ([[1881]]). Автор підручника з грецької граматики та розвідок про грецьку музику.
== Посилання ==
| |||