Наше серце: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
|||
Рядок 34:
Через хворобу очей та шлунку роман давався Мопассану з надзвичайними зусиллями. Окрім постійного болю в очах письменник нездужав. Стають частішими [[Галюцинація|галюцинації]] та посилюється страх перед [[дзеркало]]м. Так, одного разу, коли Мопассан як раз працював над романом ''«Наше серце»'', йому привиділося, ніби відчинилися двері за його спиною і в кімнату неквапливо зайшов його двійник. Він зупинився перед Гі, сів навпроти нього та взяв його голову в свої руки. Не випускаючи голову з рук, він почав надиктовувати Мопассану текст. Коли письменник підняв голову — двійник щез.
Цю галюцинацію Мопассан записав того ж вечора. Подібні випадки ставалися з ним дедалі частіше, що підтверджують і спогади однієї з його коханок Жизель д'Есток<ref>''Лану А.'' Мопассан. — Москва: Молодая гвардия, 1971. — 300
У кінці березня [[1890]] року слуга Мопассана Франсуа Тассар писав<ref name="Данілін"/>:
Рядок 50:
</div>
Про безперервні авторські труднощі в написанні та «відшліфуванні» тексту говорить і той факт, що спочатку в рукописному варіанті роману перша частина включала чотири розділи, згодом Мопассан переробив початок та об'єднав два перші розділи в один, ''«значно їх скоротивши»''<ref name="Данілін"/>. І це вже не кажучи про велику кількість відкинутих та викреслених варіантів написання тих чи інших епізодів і описів<ref name="Лану 309-310">''Лану А.'' Мопассан. — Москва: Молодая гвардия, 1971. — 309,310 с. {{ref-ru}}</ref>.
За час написання роману письменник, окрім хворобливого фізичного стану, переживає ще й родинну трагедію: помер його брат, Ерве де Мопассан, який наприкінці свого життя [[Божевілля|збожеволів]]<ref name="Труайя. Стор. 18"/>. Смерть брата та його божевілля буде невідступно переслідувати письменника в останні роки його життя.
У травні-червні 1890 року новий роман друкувався у двотижневому паризькому журналі ''«[[Revue des Deux Mondes]]»''. Мопассан з гордістю писав, що ''«Наше серце»'' вихваляють у двотижневику і ''«обіцяють багато доброго»''. Хоча раніше автор роману був зовсім іншої думки про цей журнал. Так, він заявив одного разу [[Клареты Жюль|Жюлю Клареті]]<ref name="Труайя. Стор. 18"/>:
{{початок цитати}}
Рядок 62:
Однак, заради правди треба сказати, що свою обіцянку Мопассан не виконав лише стосовно журналу — ''«задушливого передпокою Академії»'', як зазначав колись сам Гі де Мопассан.
Невдовзі роман ''«Наше серце»'' виходить окремою книгою у видавництві Оллендорфа<ref name="Данілін"/>.
=== Прототипи Мішель де Бюрн ===
| |||