Полтавська округа: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
вікіфікація |
вікіфікація |
||
Рядок 8:
[[13 березня]] [[1925]] року райцентр Піщанського району перенесено із села [[Піщане (Решетилівський район)|Піщаного]] до села [[Балясне (Диканський район)|Балясного]], а район перейменовано на Баляснівський; райцентр Китайгородського району перенесено з містечка [[Китайгород (Царичанський район)|Китайгород]] до [[Царичанка (смт)|Царичанки]] і район перейменовано на Царичанський.
[[1925]] року також розформовано Білоцерківський і Ковалівський райони. [[3 червня]] того ж року Полтавській окрузі передано частину розформованого [[Красноградська округа|Червоноградської (Красноградської) округи]]: Великобучківський, [[Сахновщинський район|Сахновщанський]], [[Кегичівський район|Кегичівський]] (без Верхньоорільської сільради), Червоноградський (назва на той час [[Красноградський район|Красноградського району]]), [[Карлівський район|Карлівський]], [[Машівський район|Машівський]], [[Руновщанський район (Красноградська округа)|Руновщанський]] райони, частини [[Зачепилівський район|Зачепилівського]], Котовського і [[Нехворощанський район|Нехворощанського]] районів. Царичанський район Полтавської округи віднесено до [[Катеринославська округа|Катеринославської округи]]. Тією самою постановою до Полтавської округи віднесено частину районів Охтирської округи розформованої [[Харківська губернія|Харківської губернії]]: Грунський, [[Котелевський район|Котелевський]] і Рублівський райони. Оскільки в Полтавській окрузі стало [[Руновщанський район|два Руновщанські райони]], [[30 вересня]] [[1925]] року Руновщанський район з територією першого складу Полтавської округи було розформовано. Тоді ж розформовано й Мачуський район, а їх території приєднано до сусідніх районів. Центр Супрунівського району із села [[Супрунівка (Полтавський район)|Супрунівки]] перенесено до міста Полтави, і район перейменовано в Полтавський.
Відтак, [[1925]] року після всіх реорганізацій у Полтавській окрузі було 24 райони, 347 сільрад.
|