Відмінності між версіями «Гарад»

253 байти вилучено ,  6 років тому
оформлення
(оформлення)
[[Файл:Flag of Harad.svg|thumb|300px||Прапор Гараду]]
'''Гарад''' (синд. ''Harad'', кв. ''Hyarmen'', у перекладі&nbsp;— «Південь»)&nbsp;— у творах [[Джон Рональд Руел Толкін|Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкіна]] назва величезного краю на південь від [[Ґондор]]у та [[Мордор]]у. Також інколи називалася Haradwaith (у перекладі&nbsp;— «південний народ» від синд. ''harad'', південь, та ''gwaith'', народ) через людей, що мешкали там, або Сонячні Землі(англ. ''Sunlands'')<ref>Толкін, Дж. Р. &nbsp;Р. &nbsp;Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. &nbsp;— Львів: Астролябія, 2006, с. 603;</ref>.
 
З робіт [[Джон Рональд Руел Толкін|Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкіна]] про цю землю відомо небагато.
У "«[[Братство персня|Братстві персня]]"», розповідаючи про свої подорожі на сході та півдні, [[Араґорн]] зазначив, що він<ref>Толкін, Дж. Р. &nbsp;Р. &nbsp;Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. &nbsp;— Львів: Астролябія, 2006, с. 236;</ref>:
{{Цитата|
''бував навіть у далеких землях Руну та Гараду, де сузір'я незнайомі''.}}
З цього можна припустити, що Гарад розташовувався у південній півкулі, позаяк після Падіння [[Нуменор]]у світ перетворився з плаского на кулеподібний<ref>Толкін, Дж. Р. &nbsp;Р. &nbsp;Сильмариліон. Підготував до видання Крістофер Толкін. / Перекл. з англ. Катерина Оніщук. -&nbsp;— Львів: Астролябія, 2008, с. 290-293290–293;</ref>.
 
== Кордони та географія ==
[[Файл:Harad map.jpg|міні|200пкс|Карта Гараду]]
Від початку кордон між [[Ґондор]]ом та Гарадом проходив по ріці Гарнен<ref>Толкін, Дж. Р. &nbsp;Р. &nbsp;Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. &nbsp;— Львів: Астролябія, 2006, с. 971;</ref>, однак у часи [[Війна Перстеня|Війни Перстеня]] усі землі у міжріччі Гарнена та Пороса перебували під впливом гарадримів<ref>Толкін, Дж. Р. &nbsp;Р. &nbsp;Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. &nbsp;— Львів: Астролябія, 2006, с. 980, ;</ref>.
Кордон з [[Мордор]]ом проходив південними відрогами [[Ефель-Дуат]]. На схід від Гараду розташовуються землі Кханду.
На заході береги Гараду омивалися водами Затоки Белфалас. Там же розташовувався порт та гавані [[Умбар]]а<ref>Толкін, Дж. Р. &nbsp;Р. &nbsp;Сильмариліон. Підготував до видання Крістофер Толкін. / Перекл. з англ. Катерина Оніщук. -&nbsp;— Львів: Астролябія, 2008, с. 281;</ref>, на володіння яким претендували [[Ґондор]], Гарад та [[Чорні Нуменорці]]<ref>Толкін, Дж. Р. &nbsp;Р. &nbsp;Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. &nbsp;— Львів: Астролябія, 2006, с. 962, 970;</ref>.
 
Переважну більшість території Гараду займали пустелі та джунглі, де жили великі слоноподібні істоти ''мумаки''.
 
== Населення Гараду ==
[[Люди (Середзем'я|Людей Гараду]] мешканці [[Ґондор]]у та інших земель північно-західного [[Середзем'я]] називали гарадримами або ж південцями. У [[Гобіти|гобітських легендах]] згадувалася також інша назва "«''свертінги''"»<ref>Толкін, Дж. Р. &nbsp;Р. &nbsp;Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. &nbsp;— Львів: Астролябія, 2006, с. 603;</ref>. Для [[Дунадани|мешканців Ґондору]] «гарадримом» загалом вважався будь-який чоловік, що прийшов з-за їхнього південного кордону. Насправді ж, населення Гараду було неоднорідним та складалося з окремих гордих та войовничих народів. У "«[[Сильмариліон]]і"» гарадрими згадуються як "«величний та жорстокий народ, що жив у просторих землях на півдні від Мордору поза гирлом Андуїну"»<ref>Толкін, Дж. Р. &nbsp;Р. &nbsp;Сильмариліон. Підготував до видання Крістофер Толкін. / Перекл. з англ. Катерина Оніщук. -&nbsp;— Львів: Астролябія, 2008, с. 306;</ref>.
 
Усі гарадські племена загалом поділялися на мешканців Ближнього та Далекого Гараду, хоча у середині кожної з цих двох груп також існувало багато племен та народів, котрі часто-густо ворогували між собою.
 
У Другу Епоху першими з гарадримами зустрілися [[Нуменор|нуменорці]], мешканці великого Острову, що розташовувався тоді на захід від [[Середзем'я]]. Хоча спочатку вони прийшли як друзі та учителі, але згодом королі [[Нуменор]]у зажадали багатства та влади та почали освоювати окремі терени [[Середзем'я]]. В [[Умбар]]ській затоці на південних берегах Затоки Белфалас, де була природна гавань, вони побудували великий порт, згодом перетворивши його на добре укріплену фортецю<ref>Толкін, Дж. Р. &nbsp;Р. &nbsp;Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. &nbsp;— Львів: Астролябія, 2006, с. 281;</ref>, з якої стягували данину з навколишніх гарадських племен. Багатьох гарадримів було убито або продано у рабство.
 
Пізніше над багатьма гарадримами, що жили неподалік узбережжя, утвердили свою владу [[Чорні Нуменорці]]. Як розповідається у «[[Сильмариліон]]і», незадовго до [[Війна Останнього Союзу|Війни Останнього Союзу]] двоє могутніх та лихих нуменорських володарів Герумор та Фуінур «здобули владу серед гарадримів»<ref>Толкін, Дж. Р. &nbsp;Р. &nbsp;Сильмариліон. Підготував до видання Крістофер Толкін. / Перекл. з англ. Катерина Оніщук. -&nbsp;— Львів: Астролябія, 2008, с. 305-306305–306;</ref>. Однак про їхню подальшу долю ніде не говориться.
 
Протягом століть багатьма гарадримами усе ще правили володарі [[Чорні Нуменорці|чорних нуменорців]] або ж королі [[Ґондор]]у<ref>Толкін, Дж. Р. &nbsp;Р. &nbsp;Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. &nbsp;— Львів: Астролябія, 2006, с. 970;</ref>, однак поступово Гарад потрапив під вплив [[Мордор]]у, і перебував під ним більшу частину Третьої Епохи<ref>Толкін, Дж. Р. &nbsp;Р. &nbsp;Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. &nbsp;— Львів: Астролябія, 2006, с. 614;</ref>.
 
У Ближньому Гараді згодом утворився союз чи, можливо, навіть свого роду коаліція між [[Корсари Умбару|умбарськими корсарами]] та місцевими племенами, яка воювала з [[Ґондор]]ом за володіння Гарондором та [[Умбар]]ом<ref>Толкін, Дж. Р. &nbsp;Р. &nbsp;Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. &nbsp;— Львів: Астролябія, 2006, с. 970, 973;</ref>.
Зокрема, 933 року гарадрими допомагають [[Корсари Умбару|умбарським корсарам]] узяти в облогу [[Умбар]], який тоді належав [[Ґондор]]у. 1025 року ґондорський король Кіріанділ загинув у битві з [[Корсари Умбару|умбарськими корсарами]] та гарадримами. Однак після великої битви, виграної сином Кіріанділа Кірьягером, правителі гарадримів на деякий час визнали зверхність [[Ґондору]] та навіть змушені були сплачувати данину та віддати у заручники своїх синів, які виховувалися у [[Ґондор]]і.
 
Пізніше інший союз було укладено між людьми Близького Гараду та візниками. 1944 року армії Гараду перейшли Порос та вдерлися до [[Ітілієн|Південного Ітілієну]], однак були розбиті Південною армією [[Ґондор]]у на чолі з Еарнілом<ref>Толкін, Дж. Р. &nbsp;Р. &nbsp;Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. &nbsp;— Львів: Астролябія, 2006, с. 974;</ref>.
 
У [[Війна Перстеня|Війні Перстеня]] південці виступили на боці [[Саурон]]а та билися пліч-о-пліч з його арміями під червоними прапорами, у пішому строю, верхи або ж їздячи на спинах великих слоноподібних ''мумаків'', які також тягли величезні вежі та машини<ref>Толкін, Дж. Р. &nbsp;Р. &nbsp;Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. &nbsp;— Львів: Астролябія, 2006, с. 603, 614, 761, 763, 770, 781;</ref>. За словами [[Семуайз Ґемджі|Сема]], у [[Гобіти|гобітівських легендах]] про гарадримів говорилося, що<ref>Толкін, Дж. Р. &nbsp;Р. &nbsp;Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. &nbsp;— Львів: Астролябія, 2006, с. 603;</ref>:
{{Цитата|
''Коли вони йдуть на війну, то їдуть верхи на оліфантах. Цілі будинки та вежі ставлять їм на спини, а оліфанти кидають у ворога камінням і деревами''.}}
Однак, можливо, це була усього-на-всього легенда, позаяк подібне використання оліфантами у битві каміння й дерев у [[Джон Рональд Руел Толкін|Толкіна]] ніде не описується.
 
Один з гарадських ватажків у [[Пеленнорська битва|Пеленнорській битві]] носив прапор з чорним змієм на червоному тлі та був убитий королем [[Теоден]]ом<ref>Толкін, Дж. Р. &nbsp;Р. &nbsp;Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. &nbsp;— Львів: Астролябія, 2006, с. 781;</ref>.
 
Як розповідається у «[[Повернення короля|Поверненні Короля]]», "«південці були хоробрі, войовничі й люті у відчаї"»<ref>Толкін, Дж. Р. &nbsp;Р. &nbsp;Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. &nbsp;— Львів: Астролябія, 2006, с. 789;</ref>. Під час [[Пеленнорська битва|Битви на Пеленнорських полях]] було знищено усю ворожу силу, і якщо до [[Мордор]]у повернулися лише одиниці, то<ref>Толкін, Дж. Р. &nbsp;Р. &nbsp;Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. &nbsp;— Львів: Астролябія, 2006, с. 790;</ref>:
{{Цитата|
до землі гарадримів долинули тільки далекі чутки про страшну помсту й міць Ґондору''.}}
 
Після падіння [[Саурон]]а частина гарадримів та східнян з числа тих, що служили злу найдовше та найбільше ненавиділи Захід, не побажали шукати порятунку у втечі, як це зробили інші солдати Ворога, однак навпаки, згуртувалися для останньої безнадійної битви, адже були вони людьми гордими й відважними<ref>Толкін, Дж. Р. &nbsp;Р. &nbsp;Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. &nbsp;— Львів: Астролябія, 2006, с. 880;</ref>.
 
У Четверту Епоху після утворення [[Возз'єднане Королівство Арнору і Ґондору|Возз'єднаного Королівства]] король [[Араґорн]] уклав мир з народами Гараду<ref>Толкін, Дж. Р. &nbsp;Р. &nbsp;Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. &nbsp;— Львів: Астролябія, 2006, с. 898;</ref>. Однак у додатках згадуються військові кампанії на далеких полях Півдня, де пліч-о-пліч з [[Араґорн|Королем Елесаром]] був зі своїми вершниками і [[Роган|роганський]] король [[Еомер]]<ref>Толкін, Дж. Р. &nbsp;Р. &nbsp;Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. &nbsp;— Львів: Астролябія, 2006, с. 997;</ref>.
 
=== Зовнішність ===
У «[[Дві вежі|Двох вежах]]» наводиться досить докладний опис зовнішності принаймні деяких з людей, що населяли Гарад. У розділі ІІІ «Чорну браму зачинено» [[Ґолум]], спостерігаючи за підходом загонів з Півдня до [[Мордор]]у, розповідав про гарадримів наступним чином<ref>Толкін, Дж. Р. &nbsp;Р. &nbsp;Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. &nbsp;— Львів: Астролябія, 2006, с. 602;</ref>:
{{Цитата|
''Темні обличчя. Таких людей ми ще не бачили, ні, Смеаґол не бачив. Вони люті. Очі чорні, і волосся чорне та довге, й у вухах золоті кільця; так, красиве золото. Де в кого червона фарба на щоках, і червоні плащі, і прапори червоні, й вістря списів; і щити круглі, жовті й чорні, з великими шипами. Негарні, жорстокі, бридкі люди. Такі самі погані, як орки, але ще більші''.}}
 
Пізніше у [[Ітілієн]]і [[Фродо Торбин|Фродо]] та [[Семуайз Ґемджі|Сем]] стали свідками битви між [[Слідопити Ітілієну|слідопитами Фарамира]] та гарадримами. [[Семуайз Ґемджі|Сем]], який спостерігав за нею поруч з Маблунґом та Дамродом<ref>Толкін, Дж. Р. &nbsp;Р. &nbsp;Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. &nbsp;— Львів: Астролябія, 2006, с. 616;</ref>:
{{Цитата|
''На якусь мить вихопив поглядом смаглявих людей у червоному, котрі бігли схилом, а за ними навздогін - воїни у зеленому, рубаючи їх на шляху. Повітря рясніло стрілами. Тоді раптом просто через край їхнього сховку, потрощивши тонкі дерева, мало не на гобітів перевалився якийсь чоловік. Він упав у папороть, обличчям додолу, зелене оперення стріли стирчало з-під золотого обруча на шиї. Його багряна одіж була розірвана, мідні пластини лат - порубані, чорні коси, заплетені золотими стрічками, просякли кров'ю. Засмагла долоня все ще стискала руків'я зламаного меча''.}}
 
У «[[Повернення короля|Поверненні Короля]]» мешканці Далекого Гараду описуються як "«темнолиці напівтролі з Далекого Гараду: з білими очима та червоними язиками"»<ref>Толкін, Дж. Р. &nbsp;Р. &nbsp;Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. &nbsp;— Львів: Астролябія, 2006, с. 787;</ref>. Однак до кінця незрозуміло, чи то були просто кремезні чоловіки, яких оповідач порівнював з тролями за їхній зріст та статуру, чи якісь покручі людей та тролів. На користь останньої версії свідчить використання [[Джон Рональд Руел Толкін|Толкіном]] у «[[Дві вежі|Двох вежах]]» схожих понять «напіворки» та «ґоблінолюди», а також «орколюди» та «людоорки» у пізніших роботах (наприклад, у «[[Історія Середзем'я|Перстені Морґота]]»), якими позначалися покручі від схрещування людей та орків, здійснюваного [[Саурон]]ом та [[Саруман]]ом.
 
== Мова ==
[[Джон Рональд Руел Толкін|Толкін]] ніколи спеціально не розробляв окремої мови для гарадримів. Єдиним словом, яке, як стверджується, походить з мови південців, є «''мумак''», яке означало великих бойових слоноподібних істот з Гараду{{cite web|url=http://www.glyphweb.com/arda/m/mumakil.html|title=Mûmakil|work=The Encyclopedia of Arda|archiveurl=http://www.webcitation.org/6Irrf8WoD|archivedate=2013-08-14}}</ref>.
Хоча у «[[Дві вежі|Двох вежах]]» згадується, що «на півдні» [[Ґандальф]]а називали «''Інканусом''»<ref>Толкін, Дж. Р. &nbsp;Р. &nbsp;Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. &nbsp;— Львів: Астролябія, 2006, с. 625;</ref>, що, за деякими припущеннями, також може бути словом з гарадської мови, однак сам [[Джон Рональд Руел Толкін|автор]] вважає, що це є одним з слів Вестрону чи Синдаріну в формі, що побутувала у [[Ґондор]]і<ref>Це слово насправді походить з латини та означає «сивочолий», однак може бути лише перекладом справжнього імені ''Олорин'", так само, як Ґандальф на Вестроні;</ref>.
 
У одному з перших варіантів «[[Володар перснів|Володаря Перстенів]]» згадуються назви ''Баранґіли'' (Barangils) та ''Гарван'' (Harwan), однак невідомо, чи сам [[Джон Рональд Руел Толкін|Толкін]] відносив їх до гарадської мови.
 
== У кінематографі та іграх ==
 
=== Трилогія Пітера Джексона ===
У фільмі [[Володар Перснів (кінотрилогія)|"«Володар Перстенів"» Пітера Джексона]] гарадримів зображено подібними до ацтеків та тихоокеанських племен Кірібаті, хоча у [[Володар перснів|книзі]] мова йде скоріше про неназвані негроїдні народи. Вони воюють лише верхи мумаках, не маючи ані кінноти, ані піших воїнів, як у книзі, хоча у сцені бою в Ітілієні й показується піший перехід їхнього загону через ліс. Про існування серед них будь-яких напівтролів або тролеподібних людей також не згадується.
На відміну від [[Володар перснів|книги]], ймовірного ватажка гарадримів у [[Володар Перснів (кінотрилогія)|фільмі]] убиває не [[Теоден]], а [[Еомер]].
 
Також смерть молодого гарадрима у [[Ітілієн]]і у [[Володар Перснів (кінотрилогія)|фільмі]] коментує не [[Семуайз Ґемджі|Сем]], а [[Фарамир]], розмірковуючи над тим, як того звали, і звідки він; і чи було його серце справді зле, і які брехні чи погрози виманили його в довгий похід; і чи не залишився б він радше вдома.
Відповідний епізод було змінено заради того, аби повніше розкрити образ [[Фарамир]]а, був м'якішим у спілкуванні та більш схильним до співчуття та жалю, аніж його гордий брат [[Боромир]].
 
 
Комп'ютерні ігри, як, наприклад, «Middle-earth Role Playing game», а також «Lord of the Rings Strategy Battle Game», значною мірою базуються на фільмі «[[Володар Перснів (кінотрилогія)|Володар Перстенів Пітера Джексона]]» та включають деякі додаткові матеріали, у яких розповідається бачення концепції Гараду та гарадримів їхніми авторами. Зокрема, гарадська мова там має назву «гарадаїк», а убитий [[Теоден]]ом ватажок носить ім'я Суладан&nbsp;— Зміїний Володар (Suladân the Serpent Lord). Його військо включає також убивць, названих гашарінами (hasharin). Наводяться також інші «гарадські» імена та назви: Даламир (Dalamyr), Карна (Kârna), Бадгаркан (Badharkân), Гідар (Hidâr), Нафарат (Nâfarat), Абракан (Abrakân) та Дгаран-Сар (Dhâran-Sar).
У іграх культурі Гараду та зовнішності його населення більш притаманні африканські чи навіть арабські мотиви; хоча більшість з наведених вище імен не має нічого спільного з роботами [[Джон Рональд Руел Толкін|Толкіна]], однак деякі з них, як-от «гашарін», є реально існуючими словами у арабській мові.
 
== Примітки ==
* Толкін, Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець.&nbsp;— Львів: Астролябія, 2006, 1088 с., ISBN 966-8657-18-7;
* Толкін, Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Сильмариліон. Підготував до видання Крістофер Толкін. / Перекл. з англ. Катерина Оніщук.&nbsp;— Львів: Астролябія, 2008, 416 с., ISBN 978-966-8657-24-5;
* [[:en:Harad]]&nbsp;— стаття англомовної Вікіпедії.
 
== Див. також ==
* [[Араґорн]]
* [[Битви та війни Другої Епохи]]
* [[Битви та війни Третьої Епохи]]
* [[Боромир]]
* [[Возз'єднане Королівство Арнору і Ґондору]]
* [[Денетор]]
* [[Дол-Амрот]]
* [[Елдаріон]]
* [[Енедвайт]]
* [[Ітілієн]]
* [[Кіріт-Унґол]]
* [[Мінас-Ітіль]]
* [[Мінас-Тіріт]]
* [[Мордор]]
* [[Назґули]]
* [[Нуменор]]
* [[Роган]]
* [[Умбар]]
* [[Саурон]]
* [[Фарамир]]
 
{{Володар перснів}}