108 204
редагування
V.ost (обговорення | внесок) |
Іванко1 (обговорення | внесок) м (оформлення за допомогою AWB) |
||
Походження назви монастиря, церкви, [[Йорданський струмок|струмка]], ставка та й цілої місцевості, в основі якої лежить слово «Йордан», навів у своєму «Описании Києва» відомий дослідник історії міста [[Закревський Микола Васильович|М. В. Закревський]]. Один із київських паломників, перебуваючи на березі річки Йордан у Палестині, випустив із рук срібний коряк, яким збирався напитися води. Повернувшись до Києва і завітавши до зазначеного вище монастиря, він виявив цей коряк у його колодязі. Ця подія сталася десь у XI чи XII столітті.
Одне із джерел засвідчує, що 1544 року на цьому самому місці вже існувала дерев'яна церква в ім'я св. великомученика Димитрія Мироточивого. Інше джерело вказує на 1520-й рік і на церкву в ім'я св. Миколая. 1616 (чи 1650) року тут з'явився жіночий Микільський Йорданський монастир. В пом'янику [[Межигірський монастир|Межигірського монастиря]], в записах, що датуються до 1625 року поминається рід однієї з перших ігумень Йорданської обителі Євдокії [[Стрільбицькі|Стрельбицької]]<ref>"Болховітіновський щорічник 2011 р.
Після ліквідації монастиря залишилися 2 дерев'яні церкви, одна із яких — Микільська, згоріла 1821 (чи 1830) року, а її функції стала виконувати Димитріївська церква, що збереглася при колишній монастирській трапезній.
|