Андрій Вишневецький: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 34:
Походив з князівського та магнатського роду [[Вишневецькі|Вишневецьких]]. Син [[Вишневецький Іван Михайлович|Івана Вишневецького]] та Анастасії Олізарович. Про молоді роки мало відомостей. Уперше князь Андрій згадується у документі, датованому 1554 роком: спільно з молодшим братом Костянтином зобов’язався дати пану Ходкевичу на викуп з татарського полону своєї тітки княгині Марини 600 кіп грошей, на ту суму уступає йому маєток Сейни<ref>''Wolff J.'' Kniaziowie Litewsko-Ruscy od konca czternastego wieku. - Warszawa, 1895. - s.567</ref>.
 
1564 рік: успадкував родинні землі після смертисмерті брата [[Дмитро Вишневецький|Дмитра «Байди»]]; був серед магнатів Великого князівства Литовського, хто відмовився від своїх виняткових привілеїв у судовій сфері. Будучи власником значних маєтностей, згідно з описом війська литовського за 1564 рік, князь Андрій Вишневецький зі своїх волинських і литовських маєтків зобов’язувався виставляти до армії власним коштом 71 кіннотника, з них 57 важкоозброєних (гусарів) і 14 легкоозброєних (козаків).
 
1568 рік стає каштеляном волинським. 1569 року обирається разом з [[Василь Костянтин Острозький|Костянтином Василем Острозьким]], [[Санґушко Роман|Романом Санґушком]], Олександром Чорторийським, [[Вишневецький Костянтин Іванович|Костянтином Вишневецьким]], Андрієм Капустою послом від магнатів та шляхти українських земель на з'їзд у Любліні. Андрій Вишневецький разом з іншими зміг домогтися рівностирівності прав української шляхти, вільного віросповідання, збереження дії Другого Литовського Статуту на українських землях, гарантії цілісностицілісності воєводств, непорушностинепорушності місцевих традицій та вживання у діловодстві та публічному спілкуванні староукраїнської мови. Підписав разом з іншими згоду на унію та утворення Речі Посполитої.
 
1570 року починається конфлікт за землі з [[Курбський Андрій Михайлович|Андрієм Курбським]], тривав з перемінним успіхом, відбувались збройні сутички, судові засідання. 1572 рік стає [[Брацлавські воєводи|воєводою брацлавським]] (турбота - захист українських земель від татарівтатар).
 
Брав участь в обранні [[Генріх III (король Франції)|Генріха Валуа]] королем, розробці так званих «Генріхових артикулів». 1574 року А.Вишневецький начебто здолав Курбського&nbsp;— король [[Генріх III (король Франції)|Генріх I]] видав універсал на користь Андрія Вишневецького; незабаром Генріх втік з Польщі, тому Андрій Курбський не став виконувати королівське рішення. Новий король Стефан Баторій 1575 року ухвалив компромісне рішення.
 
1576 року призначається воєводою волинським. Наступного&nbsp;— 1577&nbsp;— року А.Вишневецький не зміг відбити напад значного загону татарівтатар на Вишневець, який був суттєво зруйнований. 1582 рік відбудував родинний замок.
 
Брав участь у Лівонській війні 1558-1583 років проти Московського царства. 1581 року під час походу короля [[Стефан Баторій|Стефана Баторія]], відзначився під час облоги [[Псков]]а.
 
1580 року А.Вишневецький отримує у керування староства луцьке, любецьке, лоївське. 16 листопада 1580 р. отримав у довічне володіння землі останніх двох староствстаростів. Разом з посадою воєводи волинського це призначення перетворило Андрія Вишневецького на найвпливовішу людину Волині.
<br/>Помер у 1584 році.