Вікіпедія

Румунське королівство: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
м оформлення за допомогою AWB
Рядок 102:
В 1913 році, за результатами [[Друга Балканська війна|Другої Балканської війни]], Румунія анексувала Південну Добруджу, що до цього належала [[Третє Болгарське царство|Болгарії]]. Масштабна зміна меж відбулася в 1918 році, з [[Розпад Австро-Угорської імперії|розпадом Австро-Угорщини]] і [[Розпад Російської імперії|Російської імперії]]. Після розпаду цих держав до складу Румунії увійшли [[Банат]], [[Буковина]], [[Трансільванія]], [[Марамуреш]], [[Бессарабія]] (остання в [[СРСР]] вважалася окупованою територією). З 1918 по 1940, кордони Румунії пролягали на півдні від [[Кранево]] на березі Чорного моря до [[Туртукайська гора|Туртукайської гори]] на березі Дунаю, далі на заході від Туртукайської гори на Дунаї, потім проходить прямою лінією до Чорного моря на південь від Кранево, потім по Дунаю до Баната; в Банаті межа повертала на північ (цей регіон був розділений на дві частини Румунією і [[Югославія|Югославією]]), а потім біля кордонів [[Угорщина|Угорщини]] на північний схід і проходила по північних районах Трансільванії до Буковини; тут вона повертала на схід і прямувала до Дністра, а потім по Дністру на південь до [[Дністровський лиман|Дністровського лиману]] і Чорного моря.
[[Файл:Romania 1887.JPG|thumb|left|Королівство Румунія з [[1881]] по 1918 роки; т.так н.зване [[Старе королівство]]]]
 
У 1940, королівство втратило низку регіонів: [[Північна Трансільванія|Північну Трансільванію]], що відійшла до Угорщини, Бессарабію і Буковину, що увійшли до складу Радянського Союзу, Південну Добруджу, знову увійшла до складу Болгарії. Тепер східний кордон королівства знову проходив по Пруту і Дунаю, а кордон в Добруджі проходив по лінії 1912 року. Румунська територія значно скоротилася. Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Румунія напала на СРСР, окупувавші Бессарабію, Буковину і межиріччя Дністра і [[Південний Буг|Південного Бугу]]. Ці території, крім [[Трансністрія|Трансністрії]], були оголошені румунською владою складовою частиною Румунії. Трансністрія була окупаційною зоною. Після Другої світової війни Румунії була повернута лише Північна Трансільванія, в свою чергу [[район Герца]], [[острів Зміїний]] і кілька островів в [[Дельта Дунаю|дельті Дунаю]] відійшли до СРСР.
Рядок 134:
−
}}</ref>: Алба (центр&nbsp; — [[Алба-Юлія]]), Арад (центр&nbsp; — [[Арад (Румунія)|Арад]]), Арджеш (центр&nbsp; — [[Куртя-де-Арджеш]]), Бакеу (центр&nbsp; — [[Бакеу]]), Бая (центр&nbsp; — [[Фелтічені]]), Біхор (центр&nbsp; — [[Орадя]]), Ботошані (центр&nbsp; — [[Ботошані]]), Брашов (центр&nbsp; — [[Брашов]]), Бреїла (центр&nbsp; — [[Бреїла]]), Бузеу (центр&nbsp; — [[Бузеу]]), Белць (центр &nbsp; — [[Бєльці]]), Васлуй (центр&nbsp; — [[Васлуй]]), Влашка (центр&nbsp; — [[Джурджу (місто)|Джурджу]]), Вилча (центр&nbsp; — [[Римніку-Вилча]]), Горж (центр&nbsp; — [[Тиргу-Жіу]]), Долж (центр&nbsp; — [[Крайова]]), Дорохой (центр&nbsp; — [[Дорохой]]), Дуростор (центр&nbsp; — [[Силистра]]), Димбовіца (центр&nbsp; — [[Тирговіште]]), Ізмаїл (центр&nbsp; — [[Ізмаїл]]), Ілфов (центр&nbsp; — [[Бухарест]]), Каліакра (центр&nbsp; — [[Базарджик]]), Караш (центр&nbsp; — [[Оравиця (місто)|Оравиця]]), Кагул (центр&nbsp; — [[Кагул (місто)|Кагул]]), Клуж (центр&nbsp; — [[Клуж-Напока|Клуж]]), Ковурлуй (центр&nbsp; — [[Галац]]), Констанца (центр&nbsp; — [[Констанца]]), Кимпулунг (центр&nbsp; — [[Кимпулунг]]), Лапушна (центр&nbsp; — [[Кишинів]]), Марамуреш (центр&nbsp; — [[Сірет]]), Мехедінць (центр&nbsp; — [[Дробета-Турну-Северін]]), Муреш (центр&nbsp; — [[Тиргу-Муреш]]), Мусчел (центр&nbsp; — [[Кимполунг]]), Несеуд (центр&nbsp; — [[Бистриця (Румунія)|Бистриця]]), Нямц (центр&nbsp; — [[П'ятра-Нямц]]), Одорхей (центр&nbsp; — [[Одорхей]]), Олт (центр&nbsp; — [[Слатіна|Слатіна]]), Орхей (центр&nbsp; — [[Оргіїв]]), Прахова (центр&nbsp; — [[Плоєшті]]), Путна (центр&nbsp; — [[Фокшани]]), Роман (центр&nbsp; — [[Роман]]), Романаці (центр &nbsp; — [[Каракал (місто)|Каракал]]), Римніку-Серат (центр&nbsp; — [[Римніку-Серат]]), Радівці (центр&nbsp; — [[Радівці]]), Сату-Маре (центр&nbsp; — [[Сату-Маре]]), Северин (центр&nbsp; — [[Лугож]]), Сібіу (центр &nbsp; — [[Сібіу]]), Сомеш (центр&nbsp; — [[Деж]]), Сорока (центр&nbsp; — [[Сороки (місто)|Сороки]]), Сторожинець (центр&nbsp; — [[Сторожинець]]), Сучава (центр&nbsp; — [[Сучава]]), Селаж (центр&nbsp; — [[Залеу]]), Текуч (центр&nbsp; — [[Текуч]]), Телеорман (центр&nbsp; — [[Турну-Мегуреле]]), Тігіна (центр&nbsp; — Тигина, сучас. [[Бендери]]), Тіміш Торонтал (центр&nbsp; — [[Тімішоара]]), Трей Скауне (центр — [[Сфинту-Георге]]), Тулча (центр — [[Тулча]]), Турда (центр&nbsp; — [[Турда]]), Тутова (центр&nbsp; — [[Бирлад]]), Тирнава-Маре (центр&nbsp; — [[Сігішоара]]), Тирнава-Міке (центр&nbsp; — [[Блаж]]), Фегераш (центр&nbsp; — [[Фегераш]]), Фелчиу (центр&nbsp; — [[Хуші]]), Хотин (центр&nbsp; — [[Хотин]]), Хунедоара (центр&nbsp; — [[Дева (місто)|Дева]]), Чернеуць (центр&nbsp; — [[Чернівці]]), Четатя-Албе (центр&nbsp; — Четатя-Албе, сучас. [[Білгород-Дністровський]]), Чук (центр&nbsp; — [[Меркур'я-Чук]]), Яломіца (центр&nbsp; — [[Келераші]]), Ясси (центр&nbsp; — [[Ясси]]).
У 1940, Румунія втратила жудець Белць, Ізмаїл, Кагул, Лапушна, Орхей, Сорока, Сторожинець, Тигина, Хотин, Чернеуць, Четатя-Албе ([[Бесарабсько-буковинський похід 1940|увійшли до складу]] [[СССР]]), Біхор, Клуж, Марамуреш, Муреш, Несеуд, Одорхей, Сату-Маре, Сомеш, Селаж, Трей Скауне, Чук ([[Другий Віденський арбітраж|увійшли до складу]] [[Угорщина|Угорщини]]), Дуростор і Каліакра ([[Крайовський мирний договір|увійшли до складу]] [[Болгарія|Болгарії]])<ref name="judeti" />.
Рядок 166:
}}</ref>.
[[Файл:Harvest time in Romania, 1920.jpg|thumb|left|Румунські селяни, малюнок 1920 року]]
Основу населення держави становили [[румуни]], їх чисельність в різні роки складала від 71,9 % (1930) до 92,2 % (1899). До 1918 року друге місце за чисельністю після румун займали [[євреї]] (близько 5 %). після 1918 року другим за чисельністю народом королівства стали трансільванські [[угорці]] ([[секеї]] та [[чангоші]]), євреї зайняли четверте місце (після [[Німці|німцівнімці]]в). в 1930 році кількість угорців в Румунії становило 7 % або 1&nbsp;400&nbsp;000 людина, німців&nbsp; — 4,1 %, євреїв&nbsp; — 4 %. Згідно з [[Перепис населення Румунії (1930)|переписом населення 1930 року]], [[русини]] та [[українці]] складали 3,2 %, [[росіяни]]&nbsp; — 2,3 %, [[болгари]]&nbsp; — 2 %. Також в Румунії проживали [[турки]], [[гагаузи]], [[чехи]], [[словаки]], [[серби]], [[хорвати]], [[словенці]], [[поляки]], [[татари]], [[вірмени]], [[албанці]] тощо.<ref name="populatia">{{cite book|title = Recens&#259;m&#226;ntul popula&#355;iei din 1930|pages=XXIV|title = Popula&#355;ia pe Neamuri|publisher = Institutul Central de Statistic&#259;|url = http://upload.wikimedia.org/wikipedia/ro/3/3d/Recensamant1930-II-XXIV.jpg|accessdate = 2008-07-20|language = Romanian}}</ref> В 1930 році 73 % жителів королівства назвали своєю рідною мовою [[Румунська мова|румунський]], 8,6 %&nbsp; — [[Угорська мова|угорський]], 4, 2 %&nbsp; — [[Російська мова|російська]], 3,6 %&nbsp; — [[Українська мова|український]], 2,9 %&nbsp; — [[їдиш]], 2 %&nbsp; — [[Болгарська мова|болгарський]], 1, 6 %&nbsp; — [[Турецька мова|турецький]] та [[татарська мова|татарський]]. Згідно з переписом населення, 72 % населення Румунії сповідували [[православ'я]], 7,9 %&nbsp; — [[Греко-католицька церква|греко-католицизм]], 8 %&nbsp; — [[Римсько-католицька церква|римо-католицизм]], 3,9 %&nbsp; — [[кальвінізм]], 2,2 %&nbsp; — [[лютеранство]]<ref name="populatia" />.
 
== Історія ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Румунське_королівство