Томас Едвард Лоуренс: відмінності між версіями

Після повернення в Англію Лоуренс, за порадою свого друга Бернарда Шоу, написав про своє життя в пустелі у книгах «7 стовпів мудрості» та «Повстання в пустелі» (1926). За останньою було поставлено фільм англійським режисером Дейвідом Ліном у 1962 р., з актором [[Пітер О’Тул|Пітером О’Тулом]] у головній ролі. Фільм отримав сім «Оскарів». Завдяки яскравим пригодам та книжкам, які їх описували, Лоуренс був дуже популярною постаттю в Британській імперії та Європі взагалі у 20-ті та 30-ті роки. Взагалі Лоуренс Аравійський був втіленням уявлень тогочасних європейців про подвиги в екзотичних колоніях, чому сприяв той факт, що живучи серед арабів, він одягався так само як вони та дотримувався їх звичаїв. Звісно, це в значній мірі було поведінкою досвідченого розвідника, який розумів значення символів та вмів ними користуватися. Наприкалад, на [[Паризька мирна конференція 1919—1920|Паризьку конференцію]] він приїхав у бедуїнському одязі, для того щоб привернути увагу до арабського питання. Рік потому, на Каїрській конференції, домовляючись про кордони, він змінив бедуїнський одяг на уніформу британського чиновника, оскільки переговори носили діловий і торгівельний характер.

Післявоєнна кар'єра в Лоуренса не скалался, тим більше, що він втомився від слави і намагався знову стати «найзвичайнішою людиною». Він спробував себе в авіації, поступивши на посаду рядового авіатехніка під псевдонімом Джона Хьюма Роса. Однак невдовзі його псевдо було розкрите. У березні 1923 року Лоуренс змінив своє ім’я на Томас Едвард Шоу і поступив в танковий корпус. Однак в червні 1925 року його знову було розкрито, що стало сенсаційною новиною в газетах - знаменитий полковник служить рядовим у танковому корпусі. Пізніше його переслали до Індії, але й там ситуація повторилася - поява знаменитого розвідника в будь -якому регіоні сприймалася як ознака майбутньої війни.