Антоній Міхал Потоцький: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 4:
| жінка = <!-- будь-яке значення, якщо жінка -->
| місце_проживання =
| інші_імена = Антоній Потоцький
| псевдонім =
| прізвисько =
Рядок 77:
В останні роки життя залишив політичну діяльність. У 1759 р.(?) взяв в оренду [[Гусятин]], 1760 р. здійснив передачу прав ґузовського старости на свого сина Яна. Прийняв опіку над дітьми брата - львівського каштеляна Юзефа Потоцького. Після смерти сина (1763 р.) займався внуком Протазієм (Протом). Лікувався у Кракові. Продав Гусятин, уступив Бельзьке воєводство Ігнацію Цетнеру (20 березня 1763 р.).
 
Тільки через свого брата Пйотра дізнавався про громадські справи, 1764 року про «коронацію варшавського короля». В 1765 р. на короткий час став почувати себе краще, в листах висловлював надію, «що всіх нас нещасливих на батьківщині дуже швидко замінять щасливими. Турки точно вдарять по Москві». Залишив у рукописі щоденник, який Зиґмунт ГлогерҐлоҐер переклав з французької, опублікував під назвою «Щоденник про повторне вибрання короля Станіслава Лещинського».
 
Помер 02 квітня 1766 р.
Рядок 83:
== Власність ==
Антоній Міхал Потоцький мав королівські маєтки (чверть складала 39 060 злотих) в київському (черкаське староство), краківському, равському, белзькому, руському воєводствах. Спадкові маєтки були збільшені маєтками дружини.
<br/>Після поділу родинного маєтку став власником устецького ключа (центр - [[Устя-Зелене]]; зокрема, записаний власником у 1730 році), підписувався ''«на Устю»''. Після його смерти власницею маєтку стала шваґерка Пелаґія - вдова львівського каштеляна [[Юзеф Потоцький (каштелян)|Юзефа Потоцького]].<ref>''Betlej A.'' Kościół parafialny p.w. Św. Trójcy w Uściu Zielonym // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.- Kraków: «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010.- Cz. I, tom 18. 386s., 509 il. ISBN 978-83-89273-79-6 s.297</ref>
 
== Посади ==
Підстолій литовський (1728 р.), белзький воєвода (1732-1762 рр.), маршалок королеви (1754-1764 рр.), крем'янецький, черкаський, ґрабовецький, ґузовський староста.<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/potoccy03.html#C1 Potoccy (03)] {{lang-pl|}}</ref>
 
== Меценат ==
1734 року надав кошти на позолочення корони для Братства Святої Трійці (католицького) в Устю-Зеленому.<ref>''Betlej A.'' Kościół parafialny p.w. Św. Trójcy w Uściu Zielonym... s.299</ref> Його коштом було виготовлено та встановлено головний вівтар в парафіяльному костелі Устя-Зеленого, 5 орнатів для ксьондзів храму.<ref>''Betlej A.'' Kościół parafialny p.w. Św. Trójcy w Uściu Zielonym... s.301</ref> На дзвіниці біля костелу Св. Трійці в Устю-Зеленому зберігся ліплений картуш з гербом А.М.Потоцького Пилява, увінчаний короною шляхетською; з боків є ініціяли: А(ntoni) P(otocki) W(ojewoda) B(ełski) D(ziedic) U(ścia) 1741.<ref>''Betlej A.'' Kościół parafialny p.w. Św. Trójcy w Uściu Zielonym... s.307-308</ref>
== Сім'я ==
Дружина (з 1727 р.) Марія Людвіка із Сапегів, вдова після смерті Александра Домініка Велопольського. Син:
Рядок 107 ⟶ 111:
 
[[Категорія:Потоцькі]]
[[Категорія:Маршалки королеви]]
[[Категорія:Белзькі воєводи]]
[[Категорія:Крем'янецькі старости]]
Рядок 112 ⟶ 117:
[[Категорія:Персоналії:Варшава]]
[[Категорія:Персоналії:Гусятин]]
[[Категорія:Персоналії:Устя-Зелене]]