Другий з'їзд монархів у Вишеграді: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 15:
|}
'''Другий з'їзд монархів у Вишеграді''' — спільна зустріч правителів [[Угорське королівство|Угорщини]], [[Королівство Польське|Польщі]], [[Королівство Богемія|Чехії]] та [[Королівство Руське|Малої Русі]], яка відбулася літом [[1338]] р. Це була друга вишеградська зустріч представників Угорщини, Чехії та Польщі (перша відбулася в [[листопад|листопаді]] [[1335]] р.).
З числа учасників так званого "вишергадського трикутника", представленого правителями Угорщини, Чехії та Польщі, особисто не з'явився король чеський [[Іоанн Люксембурзький|Іоанн I Люксембурзький]], якого репрезентував син [[Карл IV (імператор Священної Римської імперії)|Карл]], маркграф Моравії. Натомість з'явився [[Юрій II Болеслав]] з мазовецької лінії [[П'ясти|П'ястів]], князь галицько-володимирський. Останній уклав з польським монархом "спадкову угоду": визнав [[Казимир III Великий|Казимира III]] спадкоємцем свого руського князівства в разі своєї бездітної смерті. Однак з'явилася проблема, оскільки Галицька Русь, в якій панував п'ястівський князь, лежала в зоні угорського впливу. Щоб угода могла втілитись у життя, на неї мусив згодитися угорський король [[Карл I Роберт]]. У цій ситуації Казимир, щоб отримати право спадкування [[Галич|Галича]] і [[Володимир-Волинський|Володимира]], надав принцові угорському [[Людвік I Великий|Людвікові]] право на спадок в Польщі, в разі власної бездітної смерті. Казимир тоді вважав, що [[Анжуйська династія|Анжу]] не обіймуть польського трону, оскільки він мав ледве 28 років.
| |||