Мероценоз: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок) м replaced: напр., → наприклад, (2) |
|||
Рядок 1:
'''Мероценоз''' (від гр. meros - частина і ... ценоз), зазвичай ефемерні спільноти живих організмів, прив'язані до [[меротоп]]а (до окремих листків, каменів, квіток, плодів, стовбурів і т. п.), тобто мероценози це - скупчення або [[ценоз]]и органічних решток, що складаються з частин, відділення яких від тіл організмів не супроводжується загибеллю цих останніх. Структура, функціонування і стабільність мероценоза залежать від стану [[біоценоз]]а, до якого він входить, а також від середовищних факторів меротопа.
Цей термін уже давно вживається в біології. В палеонтологічній літературі термін «мероценоз» вперше використав Л.Ш. Давіташвілі (1945): «... не всяке скупчення залишків організмів є скупченням залишків мертвих організмів» (порівнюється з терміном «танатоценоз»). На поверхні можуть відкладатися також частини тіла і рештки не померлих істот, які продовжують жити. У подібних випадках не може бути мови про будь-який зв'язок між відкладенням органічних залишків, точніше - частин організмів і смертю володарів цих часток. Так можуть відкладатися,
Л.Ш. Давіташвілі зазначає, що мероценоз є одним з «типів [[ценоз]]ів рецентних організмів», тому його вживання можливе лише в разі актуопалеонтологічного і актуотафономічного вивчення сучасних організмів.
|