Вікіпедія

Спиш (комітат): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Basio (обговорення | внесок)
54 813 редагувань
Немає опису редагування
Рядок 40:
[[Файл:Zdiar1.jpg|thumb|250px|Село [[Ждяр]] в [[Бельянські Татри|Бельянських Татрах]]]]
 
Спишський коміт́ат знаходиться в сточищах рік [[Горнад|Горнада]] і [[Попрад]], також на півночі [[Дунаєць|Дунайця]] і [[Ваг]] на заході.
Головні гори:[[Західні Карпати]] - їх частина гірський масив [[Західні Бескиди]], гірські масиви [[Списька Магури]] і [[Левоцькі гори|Левоцьких гір]] , та їх хребет [[П'єніни]], невелику частину [[Високі Татри|Високих Татр]], [[Східних Татр]] ([[Бельянські Татри]]) та [[Словацькі Рудні гори|Словацьких Рудних Гір]] на півдні.
 
== Історія ==
Рядок 47:
[[Файл:Map of Spis pawned towns.jpg|мини|справа|Історичний регіон Спиш. Заставлені землі зображені відтінками зеленого]]
 
До [[1919]] року Спиш була адміністративно-територіальною одиницею в [[Угорське королівство|Угорського королівства]]. З [[1919]] Спиш входить до складу [[Словаччина|Словаччини]] та маленька частина до [[Польща|Польщі]].
Територія Спиша пізно заселена, спершу [[словак]]ами з півдня, [[поляк]]ами з півночі, пізніше (13 в.) [[німці|німцями]] (спиські міста) і (13 — [[15 століття|15 ст.]]) [[українці|українцями]], які прийшли зі сходу (етнічна група [[лемки|лемків]]). Доказом того що русини-українці почали заселюватизаселяти ці землі не пізніше 13 ст., є наприклад село [[Рускіновце]] - ([[:sk:Ruskinovce]]) (назва говорить сама за себе) звісне ще з цього століття.
В 1412 році 13 шматків території Спиша [[Угорщина]] передала Польщі в якості [[Спишська застава|застави]] за великий грошовий кредит. У зв'язку з неповерненням кредиту ці землі на три з гаком століття увійшли до складу Польщі, і були повернуті лише в результаті першого поділу Польщі .
Спиш був однією з спірних територій [[Польсько-Чехословацький прикордонний конфлікт|польсько-чехословацьких прикордонних конфліктів]] , що відбувалися після утворення обох країн в 1918 році у зв'язку з неврегульованістю питання про кордон.
Спиш належав до [[Угорщина|Угорщини]] (частина у 15 — [[18 століття|18 ст.]] до [[Польща|Польщі]]) і становив до 1919 Списький комітат, тепер входить до складу Словаччини ([[Пряшівський край|Пряшівський]] та [[Кошицький край]]) і Польщі. Українці заселюють північну і східну частини Спиша (Старо-Любовнянську округу) — частково суцільно (площа 230 км²), частково етнічними островами (найбільше на північному заході висунений о. — с. Остурня). Число українців у Спиші близько 15 000, вони живуть майже винятково в селах і займаються [[хліборобство]]м та розводять [[худоба|худобу]]; у селах на північному заході довгий час мав значення мандрівний промисел, зокрема дротярство.
 
Рядок 58:
 
Головним містом регіону спершу був [[Спишський Град]], а з [[16 століття]] — [[Левоча]]. Територія 3 654 км².
 
 
=== Населення ===
Населення 172.900 чол. ([[1910]]).Його площаПлоща Спиша в 1910 році буластановила 3654 км ². Переважна частина Спиша була заселена [[словаки|словаками]] та [[німці|німцями]], менша, північна, входила до складу [[Українська етнічна територія|української етнографічної території]]. Як видно з переписів населення Спишського комітата за 1900 та 1910 роки - тільки за це десятеріччядесятиріччя зменщилосьзменшилось русинів з 14,333 т.(8.3%) до 12,327 т.(7.1%),та [[Греко-католики|греко-католиків]] якиякі без сумніву були походженням русини-українці з 22,189 (12.9%) до 19,638 (11.4%).Дешо збільщиласьДещо збільшилась частка [[Православні|православних]] з 68 до 326 чоловік,це було пов'язано з ідеологією [[Москвофіли|москвофільства]] та в ітозірезультаті поверненням в православ'я з греко-католицизму. Ще більшу різницю ми бачимо між переписами [[1869]], [[1891]] та [[1910]] років. Це було слідством [[мадьяризація|мадьяризації]] та [[словакизація|словакизації]] [[русини|русинів]]-[[українці|українців]]. Теж саме стосувалося й німців, але головно на користь угорців.
різницю ми бачимо між переписами [[1869]],[[1891]] та [[1910]] років. Це було слідством [[мадьяризація|мадьяризації]] та [[словакизація|словакизації]] [[русини|русинів]]-[[українці|українців]].Теж саме стосувалося й німців,але головно на користь угорців.
 
=== 1869 ===
Рядок 73 ⟶ 71:
 
=== 1891 ===
Кількість жителів Спишського комітату в [[1891]] році нараховуваланараховувалась 163,291 тис.осіб і складалася з наступних мовних спільнот<ref>http://kt.lib.pte.hu/cgi-bin/kt.cgi?konyvtar/kt06042201/0_0_3_pg_22.html</ref>, серед них:
 
'''Населення:'''
Рядок 81 ⟶ 79:
* [[Угорці]]: 4 999 (3,1%)
* Інші або невідомо: 2 602 (1,6%)
 
 
=== 1900 ===
Кількість жителів Спишського комітату в [[1900]] році нараховуваланараховувалась 174,470 тис.осіб і складалася з наступних мовних спільнот<ref>http://kt.lib.pte.hu/cgi-bin/kt.cgi?konyvtar/kt06042201/0_0_3_pg_22.html</ref>, серед них:
 
'''Населення:'''
Рядок 109 ⟶ 106:
 
=== 1910 ===
Кількість жителів Спишського комітату в [[1910]] році нараховуваланараховувалась 172,867 тис.осіб і складалася з наступних мовних спільнот<ref>http://kt.lib.pte.hu/cgi-bin/kt.cgi?konyvtar/kt06042201/0_0_3_pg_22.html</ref>, серед них:
 
'''Населення:'''
Рядок 138 ⟶ 135:
== Література ==
* {{ЕУ}}
 
 
{{Комітати Угорського королівства}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Спиш_(комітат)