Яхія Олександр: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Erud перейменував сторінку з Яхія Олександер на Яхія Олександр поверх перенаправлення
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Яхія Олександр''' (* близько [[1585]]&nbsp;— ↑1648)&nbsp;— турецький авантюрист, самозванець, видавав себе за представника султанського роду [[Османи|Османів]]. Претендент на турецьке султанство під час Босфорської війни<ref>[http://rikonti-khalsivar.narod.ru/Bosfor8.htm Глава VII «Константинопольский» поход Яхьи // В. Королев. Босфорская война‎]</ref>.
'''Яхія Олександер''' (* близько [[1585]]&nbsp;— ↑1648), турецько-грецького роду (мати грекиня, православна), претендент на турецьке султанство.
 
== Біографічні відомості ==
Видавав себе за сина турецького султана Магомета III (помер 1603) і грекині Єлени з візантійської імператорської династії Комнинів. Від 1608&nbsp;р. активний організатор антиосманської християнської коаліції в Західній Європі. В Європі був відомий як «Олександер, граф Чорногорський». У 1520 роках зробив спробу організувати військову коаліцію проти Туреччини, до якої входили б запорозькі та донські козаки, військові сили претендента на кримський престол Шагін-Гірея. У 1624-25 побував у Києві в митрополита [[Йов (Борецький)|Й.Борецького]] та на Запорожжі, де пробував схилити козаків до походу на Стамбул. Деякий час жив на Запорожжі. На початку 1625 з метою залучити до цього плану Московію Й.Борецький вислав до царя Михайла Федоровича козацьке посольство, у складі якого був і посланець Я. Марко Македонянин. Після невдачі козацького посольства до Москви (цар не погодився приєднатись до антитурецької коаліції) Яхія, очевидно, відмовився від свого плану й через Путивль, Мценськ і Архангельськ виїхав за кордон. В подальшому був активним учасником організації антитурецької коаліції. Найбільшу підтримку отримав з боку північноіталійських монархів. Часто перебував на Балканах з метою організації антиосманських повстань. Під час останнього відвідування Балкан восени 1648&nbsp;р. був поранений і помер.
 
Мав турецько-грецького походження, його мати&nbsp;— [[грекиня]], православна, а відтак мав підтримку грецького населення [[Константинополь|Константинополя]]<ref>[http://pidruchniki.ws/00000000/istoriya/oleksiy_shafran_polkovnik_otaman_zaporizkih_donskih_kozakiv Олексій Шафран, полковник, отаман запорізьких і донських козаків.]</ref>. Загалом, мав на меті зруйнувати [[Османська імперія|Османську імперію]] та очолити нове Грецьке царство<ref>[http://libfree.com/121864551_politologiyavidnosini_ukrayinskih_kozakiv_krimskim_hanstvom_turechchinoyu.html Відносини українських козаків із Кримським ханством і Туреччиною, Зовнішня політика України - Кучик О.С. Бібліотека українських підручників]</ref>.
== Література ==
 
Видавав себе за сина турецького султана Магомета III (помер 1603) і грекині Єлени з візантійської імператорської династії Комнинів. Від 1608&nbsp;р. активний організатор антиосманської християнської коаліції в Західній Європі. В Європі був відомий як «Олександер, граф Чорногорський». У 1520 роках зробив спробу організувати військову коаліцію проти Туреччини, до якої входили б запорозькі та донські козаки, військові сили претендента на кримський престол [[Шагін-Гірей|Шагін-Гірея]].
 
Видавав себе за сина турецького султана Магомета III (помер 1603) і грекині Єлени з візантійської імператорської династії Комнинів. Від 1608&nbsp;р. активний організатор антиосманської християнської коаліції в Західній Європі. В Європі був відомий як «Олександер, граф Чорногорський». У 1520 роках зробив спробу організувати військову коаліцію проти Туреччини, до якої входили б запорозькі та донські козаки, військові сили претендента на кримський престол Шагін-Гірея. У 1624-25 побував у Києві в митрополита [[Йов (Борецький)|Й. Борецького]] та на ЗапорожжіЗапоріжжі, де пробував схилити козаків до походу на [[Стамбул]]. Деякий час жив на Запорожжі. На початку 1625 з метою залучити до цього плану Московію Й. Борецький вислав до царя Михайла Федоровича козацьке посольство, у складі якого був і посланець Я. Марко Македонянин. Після невдачі козацького посольства до Москви (цар не погодився приєднатись до антитурецької коаліції) Яхія, очевидно, відмовився від свого плану й через [[Путивль]], [[Мценськ]] і [[Архангельськ]] виїхав за кордон. В подальшому був активним учасником організації антитурецької коаліції. Найбільшу підтримку отримав з боку північноіталійськихпівнічно-італійських монархів. Часто перебував на Балканах з метою організації антиосманських повстань. Під час останнього відвідування Балкан восени 1648&nbsp;р. був поранений і помер.
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Література ==
* {{ЕУ}}
 
Рядок 11 ⟶ 19:
 
[[Категорія:Померли 1648]]
[[Категорія:Самозванці]]
[[Категорія:Константинополь]]
[[Категорія:Персоналії:Стамбул]]