Законодавство ЄС про компанії: відмінності між версіями

До кінця 1980-х років Рада Міністрів і Європарламент ухвалили 9 Директив з права компаній:

 

 

* Друга Директива (щодо заснування публічних акціонерних товариств і підтримання і зміни їх статутного капіталу) №&nbsp;77/91 [http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CONSLEG:1977L0091:20070101:EN:PDF «Про координацію захисних положень, які для забезпечення захисту інтересів учасників та третіх сторін вимагаються державами-членами від компаній відповідно до положень параграфу другого Статті 58 Договору стосовно створення публічних компаній із обмеженою відповідальністю, їх діяльності та змін у їхньому капіталі для того, щоб досягти еквівалентності таких положень»] від 13 грудня 1976&nbsp;р. ([http://eurodocs.sdla.gov.ua/DocumentView/tabid/28/ctl/Edit/mid/27/ID/10004677/Lang/Default.aspx Переклад] українською мовою)<ref name="adapt"/>

 

== Адаптація українського законодавства до ''acquis communautaire'' ==

Юридичною основою для процесу адаптації українського права до права ЄС є стаття 51 [http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:21998A0219(02):EN:HTML Угода про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами]<ref>Угода підписана 16 червня 1994&nbsp;р., набула чинності 1 березня 1998&nbsp;р.</ref>, яка декларує, що важливою умовою зміцнення економічних зв'язків між Україною і ЄС є наближення (approximation) законодавства України до acquis communautaire. Україна декларувала своє прагнення (endeavour) до поступового досягнення сумісності (compatibility) її законодавства до законодавства ЄС.

 

Юридична формула статті 51 Договору ЄС-Україна (т.зв. approximation clause) відтворена у багатьох договорах, які ЄС уклав у 1990-х і 2000-х роках майже із усіма країнами континенту, включаючи країни центральної і східної Євпропи, а також країни Балтії (т.зв. Europe Agreements), західних Балкан (Договори про Стабілізацію і Асоціацію) і країни&nbsp;— колишні республіки Радянського Союзу, за винятком Белорусі і Таджикістану. Загальна мета approximation clause полягає у заохоченні країни наблизити її законодавство до acquis communautaire виключено на добровільній основі.<ref>Petrov, R. (2008) «Exporting the Acquis Communautaire into the Legal Systems of Third Countries», European Foreign Affairs Review 13, p. 43 </ref>

 

 

«Россия стремится к постепенному достижению совместимости своего законодательства с законодательством Сообщества».<ref>Стаття 55 Договору ЄС-Росія</ref>