Щелепи: відмінності між версіями

689 байтів додано ,  8 років тому
нема опису редагування
м (робот вилучив: fa:آرواره (deleted))
Немає опису редагування
[[Файл:Human jawbone left.jpg|right|thumb|Людська [[Нижньощелепна кістка|нижня щелепа]], вид зліва]]
'''Щелепи''' (maxilla, mandibula) — у [[тварини|тварин]] — органи різного походження, переважно тверді ([[скелет]]ні) структури, розташовані в області [[рот]]ового отвору, що слугують для захоплення і подрібнення [[їжа|їжі]]. Щелепний апарат включає скелетні і м'язові утворення, пов'язані з цими функціями.
[[Файл:Bullant head detail.jpg|thumb|Щелепи мурашки]]
[[Файл:Pharyngeal jaws of moray eels.svg|[[Мурени]] мають два набори щелеп: щелепи, якими вони захоплюють здобич та щелепи, що розташовані далі у ротовій порожнині. Вони рухать їжу по [[стравохід|стравоходу]] для ковтання|thumb]]
'''Щелепи''' (maxilla, mandibula)  — у [[тварини|тварин]]  — органи різного походження, переважно тверді ([[скелет]]ні) структури, розташовані в області [[рот]]ового отвору, що слугують для захоплення і подрібнення [[їжа|їжі]]. Щелепний апарат включає скелетні і м'язові утворення, пов'язані з цими функціями.
 
У представників різних систематичних груп щелепи мають різну будову і утворюються в процесі індивідуального розвитку з різних зачатків, тобто є [[Аналогічні органи|аналогічними органами]].<br />
Щелепи є у багатьох [[безхребетні|безхребетних]] (деякі [[черв'яки]], [[молюски]], [[членистоногі]], [[оніхофори]], з [[голкошкірі|голкошкірих]] &nbsp;— [[морські їжаки]]). Серед [[круглі черви|круглих червів]] щелепи має більшість вільноживучих форм і ряд паразитичних. Основою щелеп у коловерток і [[кільчасті черви|кільчастих червів]] є кутикулярні структури. У [[оніхофори|оніхофор]] і [[членистоногі|членистоногих]] роль щелеп виконують зовнішні придатки голови (що іноді повторно укладаються всередину головної хітинової капсули). Найтиповішою для [[членистоногі|членистоногих]] наявність однієї пари верхніх, або передніх, щелеп (мандібули) і двох (рідше за одну) пар нижніх, або задніх, щелеп (максили). У [[комахи|комах]] друга пара нижніх щелеп, зливаючись, утворює нижню губу. У [[хеліцерові|хеліцерових]] є дві пари головних придатків, що частково здійснюють функцію щелеп: [[хеліцери]] служать для захоплення їжі, лежачі позаду них [[педіпальпи]] використовуються для її роздрібнення. У [[ракоподібні|ракоподібних]] і [[трахейнодишні|трахейнодишних]] щелепний апарат представлений [[мандибула]]ми і [[максила]]ми. У тих випадках, коли голова злиться з грудьми в головогруди, кінцівки грудних члеників зазвичай також служать для захоплення їжі і називаються ногощелепами ([[ракоподібні]], [[губоногі багатоніжки]]). Серед [[павукоподібні|павукоподібних]] складно влаштований щелепний апарат (перетворені 1 і 2 пари кінцівок, [[хеліцери]] і [[педіпальпи]]) мають [[кліщі]]. У молюсків роль щелеп виконує кутикулярний перетираючий апарат, так звана [[радула]]. Найхимерніший щелепний апарат у [[морські їжаки|морських їжаків]] (див. [[Арістотелів ліхтар]]).
 
Всі [[хребетні]] діляться на 2 великих групи: [[безщелепні]] (з [[клас (біологія)|класкласом]]ом [[круглороті|круглоротих]]) і [[щелепні]] (включають решту всіх класів) -&nbsp;— з розвиненими щелепами. У безщелепних хребетних (круглороті) щелепи відсутні. У щелепних щелепи розташовані в [[лицевий череп|лицьовій (вісцелярною) частині черепа]], [[хрящ]]ові або [[кістка|кісткові]] щелепи розвинулися з 2-ої [[вісцелярна дуга|вісцелярної дуги]], що втратила свої початкові функції опори і вентиляції [[зябра|зябер]]. У більшості хребетних щелепи оснащені [[зуби|зубами]], у деяких форм на [[череп]]і немає зубів і на них розвивається роговий покрив ([[дзьоб]]). Спочатку [[щелепна дуга]] зміцнювалася на черепі тільки власним верхнім елементом (див. [[Протостилія]]). У [[риби|риб]] область щелепного суглоба отримала додаткову опору за допомогою верхнього елементу [[під'язикова дуги|під'язикової дуга]]. Подальша еволюція щелепного апарату хребетних визначалася удосконаленням його роботи при різних типах живлення.
 
В процесі еволюції вони вперше утворилися у риб в результаті перетворення однієї з передніх (третьою) пар [[зяброва дуга|зябрових дуг]]. Її верхній і нижній елементи редукувалися, а середні відділи збільшилися, перетворившись на первинну верхню щелепу, або [[піднебінноквадратний хрящ]], і первинну [[нижня щелепа|нижню щелепу]], або [[меккелів хрящ]]. У [[хрящові риби|хрящових риб]] є тільки первинні [[хрящ]]ові щелепи, озброєні [[зуби|зубами]], похідними плакоїдних лусок, що є у [[кісткові риби|кісткових риб]], [[земноводні|земноводних]], [[плазуни|плазунів]], [[птахи|птахів]] і [[ссавці]]в в задніх відділах верхньої і нижньої щелепи розвиваються заміщаючі окостеніння, одягнені покривними кістками, з яких формуються вторинні щелепи. Верхньою щелепою, починаючи з кісткових риб, є вторинна щелепа, представлена [[передщелепна кістка|передщелепною]] і [[щелепна кістка|щелепною]] кістками. З появою вторинної щелепи, [[кістки]] якої розташовуються по краю [[рот]]а, первинна верхня щелепа відтісняється все далі назад, в [[піднебіння|піднебінну]] область [[череп]]а, і у [[плазуни|плазунів]], [[птахи|птахів]] і [[ссавці]]в втрачає зуби. У деяких форм зуби на щелепі відсутні і на них розвивається роговий покрив (дзьоб). Розвиток щелепи -&nbsp;— найважливіший етап в еволюції хребетних тварин, що визначив можливість переходу від пасивного живлення до активного захоплення здобичі.
 
== Щелепи людини ==
У [[людина|людини]] щелепи -&nbsp;— найбільші [[кістка|кістки]] [[лицевий череп|лицьового черепа]]. [[Верхня щелепа]] ([[maxilla]]) -&nbsp;— парна кістка; складена двома [[верхньощелепна кістка|верхньощелепними кістками]]. Займає половину верхньої частини обличчя, величина і конфігурація її істотно впливають на його форму. У [[верхньощелепна кістка|верхньощелепної кістки]] розрізняють тіло з передньою (медіальною, оберненою в порожнину носа) і задньою поверхнями і 4 відростки (лобовий, альвеолярний, скуластою і піднебінний). Верхня частина кістки у вигляді увігнутої пластинки складає нижню стінку орбіти. Усередині тіла знаходиться порожнина -&nbsp;— верхньощелепна (гайморова) пазуха, що сполучається з носовою порожниною через отвір на медіальній (носовий) поверхні. Альвеолярний відросток є нижнім краєм верхньої Щелепи, містить вісім лунок для зубів. Разом з відростком іншої верхньощелепної кістки утворює зубну альвеолярну дугу. [[Нижня щелепа]] ([[mandibula]]) утворена [[нижньощелепна кістка|нижньощелепною непарною кісткою]] [[лицьовий скелет|лицьового скелета]]. Ця єдина рухома кістка черепа розвивається з симетричних лівої і правої половин, що зростаються посередині; займає нижній відділ особи. Характеризується V-подібною формою. Від тіла нижньої щелепи відходять вгору вертикально або криво 2 гілки. Верхній край тіла представляє альвеолярну дугу з 16 ямочками для зубів. Кінець кожної гілки роздільний на 2 відростки: вінцевий, до якого прикріпляється скроневий м'яз, і виростковий, такий, що зчленовується зі [[скронева кістка|скроневою кісткою]]. Кут між гілкою і тілом коливається від 90 до 140°. У верхній і нижній Щелепі проходять нерви і судини, зуби, що забезпечують кров'ю.
 
== Див. також ==
 
== Джерела ==
* Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. &nbsp;С. &nbsp;Гиляров; Редкол.: А. &nbsp;А. &nbsp;Баев, Г. &nbsp;Г. &nbsp;Винберг, Г. &nbsp;А. &nbsp;Заварзин и др. &nbsp;— М.: Сов. энциклопедия, 1986.—831 с., ил., 29 л. ил.
* [http://www.referatu.ru/1/89/031.htm Челюсти. Большая Советская Энциклопедия]
 
45 178

редагувань