Відкрити головне меню

Зміни

→‎Див. також: вікіфікація
'''ЗапозиченняЗапози́чення''' — елемент чужої мови ([[слово]], [[морфема]], [[синтаксис|синтаксична конструкція]] та ін.), який було перенесено з однієї мови до іншої в результаті мовних контактів, а також сам процес (запозича́ння) переходу елементів однієї мови до іншої.
 
== Опис ==
Зазвичай запозичуються слова, а рідше — синтаксичні та [[фразеологізм|фразеологічні вирази]]. Запозичення окремих звуків та словотворчих морфем ([[суфікс]]ів, [[префікс]]ів, [[корінь (мовознавство)|коренів]]) відбувається у процесі їхнього вторинного виділення з більшої кількості запозичених слів. Запозичення пристосовуються до системи мови-позичальниці, а іноді настільки нею засвоюються, що іншомовне походження таких слів не відчувається носіями мови та виявляється лише за допомогою [[етимологія|етимологічного аналізу]]. Це стосується, наприклад, таких запозичень з [[тюркські мови|тюркських мов]] (тюркізмів) як ''гарбуз, кавун, отара, козак''.
 
Оскільки запозичення є результатом тривалої історичної взаємодії мов та їхнього змішування, то запозичення займають значне місце у лексиці багатьох мов. Підсилена взаємодія мов при зростаючій ролі культурних та економічних зв'язків між народами та країнами, а також при [[глобалізація|глобалізації]], призводить до виникнення особливого шару запозичень, що іменуються '''інтернаціональними словами (інтернаціоналізмами)'''. В [[українська мова|українській мові]] прикладами таких слів є ''комітет, проект, інфляція'' та інші. У європейських мовах основний фонд інтернаціоналізмів складають слова, запозичені з [[грецька мова|грецької]] та [[датинь|латинської мов]], на [[Близький Схід|Близькому]] та [[Середній Схід|Середньому Сході]] — слова з [[арабська мова|арабської]] та [[фарсі|перської]] мов, на [[Далекий Схід|Далекому Сході]] — слова з китайської мови. Інтернаціональні слова часто відносяться до спеціальної термінології різних галузей знань, техніки та міжнародних відносин.
 
Канали запозичень можуть бути як усні (на слух), так і книжнікнижкові (письмові) (за літерами). При усному запозиченні слово зазнає більше змін, а ніжаніж при книжномукнижковому запозиченні. Якщо слово входить до мови іншого народу з одночасним запозиченням нового предмета чи поняття, то значення цього слова не міняється; але у випадку входження нового слова у якостіяк [[синонім]]а до вже існуючого у мові слова, між цими синонімами відбувається розмежування значень та спостерігаються зсуви у первісній [[семантика|семантиці]]. Такі запозичення іноді називають '''проникненнями'''.
 
'''Етимологічні дублети''' — це слова, що розвилися з одного кореня, але були запозичені при посередництві різних мов, або запозичені у різні часи з тієї самої мови, або . Етимологічні дублети мають неоднакове значення, вимову та написання. НарикладНаприклад, ''кристал'' і ''кришталь'' (з [[грецька мова|грецької]]). При запозиченні із спорідненої мови дублетами можуть стати власне слово і запозичене, нарикладнаприклад, ''вузол'' (власне українське) та ''вензель'' (з [[польська мова|польської]]).
 
Шляхи руху слова з одної мови до іншої можуть бути ''прямими'' або ''непрямими''. Українське слово ''кришталь'' запозичене з грецької мови (κρύσταλλος «лід») через латинську (crystallus «кришталь»), [[чеська мова|чеську]] (křištál) й [[польська мова|польську]] (kryształ); а слово ''кристал'' також запозичено з грецької мови (κρύσταλλος «лід»), але вже через латинську (crystallus «кришталь») та [[німецька мова|німецьку]] (Kristall) або [[французька мова|французьку]] (cristal).
== Див. також ==
* [[Запозичені слова в українській мові]]
* [[Іншомовна історія українців]]
* [[Українізм]]
* [[Мовний контакт]]
* [[Словник іншомовних слів]]
* [[Види лексичних запозичень]]
* [[Мовний пуризм]]
* [[Пуризм]]
* [[Варваризм]]
* [[Неологізм]]
 
== Посилання ==
 
* [[Нові слова та значення: словник]] / [[Інститут української мови НАН України|Ін-т укр. мови НАН України]]; уклали [[Туровська Людмила Володимирівна|Л. В. Туровська]], [[Василькова Лада Миколаївна|Л. М. Василькова.]] — К.: [[Довіра (видавництво)|Довіра]], 2008. — 271 с. — ([[Словники України (серія)|Словники України]]). ISBN 978-966-507-248-5
 
{{Мовні запозичення}}
1614

редагувань