Відмінності між версіями «Корисні копалини Грузії»

м
→‎Окремі види корисних копалин: replaced: м. м → м м (2)за допомогою AWB
м (→‎Окремі види корисних копалин: replaced: м. м → м м (2)за допомогою AWB)
'''Нафта і газ.''' Пром. нафтоносність пов'язана з відкладами верх. крейди-пліоцену. Притбіліський нафтогазоносний район представлений родов.: Самгорі-Патардзеулі, Норіо, Сацхенісі, Телеті, Півд. купол Самгорі. У Півд.-Кахетинському нафтогазоносному районі розташовані родов.: Тарібана, Патара-Шіракі і Мірзвані. В Гурійському районі – родов. Супса і Шромісубані-Цкалцмінда, в Колхідському районі – родов. Східне Чаладіді. Нафти цих родов. як правило, малосірчисті (вміст сірки 0,2-0,5%). Глибина залягання продуктивних горизонтів – 350-3500 м. Густина нафти в межах 820-930 кг/м³.
За оцінками американської компанії Anadarko (2002-2003) на грузинському шельфі Чорного м.моря можуть бути відкриті великі родовища [[нафта|нафти]] і [[природний газ|газ]]у, причому видобуток [[нафта|нафти]] при сучасних методах їх експлуатації буде рентабельним. Багаті запаси можуть бути знайдені на родовищах [[Дедоплісцкаро]], Тарібана і інш.
 
''Ресурси нафти'' в Грузії станом на 2001 р оцінені в 600 млн т (за експертними оцінками вони можуть бути збільшені до 1100 млн т), включаючи 200 млн т на [[шельф]]і Чорного моря і до 125 млрд м³ газу [Mining Annual Review 2002].
 
'''Тверді горючі корисні копалини''' представлені кам’яним і бурим вугіллям та торфом. Пром. значення має Ткварчельське родов. кам. вугілля, а на Грузинській брилі – Ткібулі-Шаорське родов. кам. вугілля. Осн. запаси кам. вугілля зосереджені на Ткібулі-Шаорському родов. (310 млн т). Потужність вугільної товщі бл. 60 м, кут падіння 10-45<sup>о</sup>, глибина залягання – 800-1200 м. Потужність робочих пластів до 6-12 м. Вугілля кларенове, газове. Буре вугілля в пром. масштабах відоме в Ахалцихському бас., розташованому в тектонічній депресії півд. частини Аджаро-Тріалецької складчастої зони. Продуктивною є товща потужністю до 180 м, в якій виділяються 5 пластів складної будови. Робочими з них є 2 крутоспадних пласта потужністю до 6 м. Вугілля гумусове, буре, високозольне – зольність 45%, теплотворна здатність до 6,475 МДж. Запаси бур. [[вугілля]] – 70 млн т. Запаси торфу бл. 65 млн т. Вони приурочені до низин узбережжя Чорного м.моря в районах Поті, Анакліа, Ланчхуті.
 
'''Марганцеві руди''' приурочені г.ч. до піщано-силіцитової товщі олігоцену. Понад 90% запасів марганцю зосереджено в унікальному [[Чиатурський марганцевий басейн|Чиатурському родовищі]] в олігоценовій осадовій товщі з пологим заляганням рудних шарів. Прогнозні запаси руд марганцю бл. 500 млн т. Марганцевоносний горизонт залягає на глибині від 10 до 100-150 м. Загальна потужність марганцевого горизонту 0,5-10 м. Потужність промислової пачки біля 5 м. Руди окисні, карбонатні та окиснені з вмістом марганцю 17-25%. Переважають карбонатні руди (біля 47%) з середнім вмістом марганцю 16.5%. Змішані руди становлять 11.6% запасів родовища (при середньому змісті марганцю 20.9%); оксидні легкозбагачувані – біля 28% (26.4% Mn), в т.ч. пероксидні 2.4% (38.5% Mn); важкозбагачувані оксидні («мцварі») – 0.3% (24.3% Mn); окиснені – 13.6% (21.3% Mn). Видобуток руд проводиться і підземним, і відкритим способами.