Кремень Василь Григорович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Naps ua (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Naps ua (обговорення | внесок)
Рядок 50:
== Життєпис ==
 
Народився [[25 червня]] [[1947]] року в селі [[Любитове]] [[Кролевецький район|Кролевецького району]] [[Сумська область|Сумської області]]. Українець. Батько Григорій Мусійович (1921–1990) і мати Варвара Іванівна (1928) — селяни. У 1965 році із золотою медаллю закінчив середню школу, після чого два рокирік працював слюсарем в автопарку у місті Конотопі. Упродовж 1966–1971 років він навчався у Київському державному університеті імені Шевченка на філософському факультеті, де протягом 1971–1979 роках пройшов шлях від аспіранта до заступника декана факультету.
 
У 1976 році захистив кандидатську<ref>«Критика В.&nbsp;І.&nbsp;Леніном лівоопортуністичних збочень питань теорії соціалістичної революції і сучасність»</ref>, а в 1991-му&nbsp;— докторську<ref>«Проблема співвідношення колективності і індивідуальності в історії соціалістичної думки і сучасність»</ref> дисертації. 3 1979 по 1986 рік працював у ЦК Компартії України, а в 1986–1991 pp.&nbsp;— у ЦК КПРС, де займався питаннями розвитку освіти і науки. Протягом 1991–1992 років був заступником директора Інституту соціально-політичних досліджень РАН, упродовж 1992–1994 років обіймав посаду заступника директора з наукової роботи та завідувача відділу методології соціально-політичного розвитку Національного інституту стратегічних досліджень України.
 
У 90-х роках працював в Адміністрації Президента України: керував службою з питань гуманітарної політики і був заступником керівникаГлави Адміністрації Президента України - керівником управління внутрішньої політики. 1997 року він став президентом АкадеміїНаціональної академії педагогічних наук України. У 1998 році В.&nbsp;Г.&nbsp;Кремень обраний депутатом Верховної Ради України<ref>Народний депутат України 3 скликання 03.1998-02.2000 від СДПУ(О), №&nbsp;8 в списку. Обраний народним депутатом України 4 скликання з 04.2002 від СДПУ(О), №&nbsp;6 в списку. На час виборів: Міністр освіти та науки України, член СДПУ(О). Зняв кандидатуру.</ref>, там він очолював підкомітет з фахової освіти Комітету з питань науки і освіти. Упродовж 1999–2005 років обіймав посаду міністра освіти і науки України.
 
Загалом В.&nbsp;Г.&nbsp;Кремень&nbsp;— автор близькобільше 370800 наукових праць з проблем філософії, педагогіки та соціально-політичного розвитку суспільства та педагогіки. Головний редактор науково-теоретичного та інформаційного журналу АПН України «Педагогіка і психологія», голова редакційної колегії науково-практичного журналу «Директор школи, ліцею, гімназії», член редколегій: теоретичного та науково-методичного часопису «Вища освіта України», науково-практичного журналу «Гуманітарні науки», соціально-гуманітарного наукового журналу «Людина і Політика», науково-педагогічного журналу [[Рідна школа (журнал)|«Рідна школа»]], наукового часопису «Філософія освіти». З 1999&nbsp;р. очолює [[Товариство «Знання» України]].
 
За визначні здобутки ученого нагороджено орденом «За заслуги» ІІ і ІІІ ступенів, Почесною грамотою Верховної Ради, орденом Нестора-літописця. Він удостоєний Державної премії України в галузі науки і техніки.