Марія-Антуанетта: відмінності між версіями

У другій половині [[XVIII століття]] австрійські та французькі дипломати прагнули до союзу двох династій: [[Бурбони|Бурбонів]] і [[Габсбурги|Габсбургів]]. Запорукою міцності цього союзу повинні були стати династичні шлюби між 14-ма ерцгерцогами і ерцгерцогинями і нащадками династії Бурбонів, представники якої в той час правили у Франції, в Іспанії, в Королівстві Обох Сицилій і Пармі. Цей захід покликаний був поліпшити політичні відносини Австрії з іншими державами та зміцнити її положення ву Європі. Французька і австрійська сторони розглядали різні варіанти: передбачалося одружити Людовика XV на принцесі династії Габсбургів, імператора [[Йосип II|Йосипа II]] на одній з дочок французького короля. Першим шлюбним союзом між династіями Бурбонів і Габсбургів стало одруження ерцгерцога Йозефа Йосипа II і [[Ізабелла Пармська|Марії-Ізабелли Бурбон-Пармської]]. Наступним був брат Йозефа Леопольд, майбутній імператор Леопольд II, одружився з принцесою Марією-Луїзою Іспанської. Третій син, ерцгерцог Фердинанд Карл, одружився на спадкоємиці Модени з дому Есте, герцогині Беатрисе Моденської-Есте.

Неповноцінність чоловіка, її ненормальний шлюб зробили Марію Антуанетту одержимою підвищеною активністю. Вона допізна проводила час на балах і маскарадах, які любила, тому що під маскою її не впізнавали або робили вигляд, що не впізнавали, і спала декілька годин на добу. Проста схильність до розваг перетворилося на нескінченну гонитву за задоволеннями, що скандалізувала весь двір. За легковажністю Марії Антуанетти ховалася внутрішня розчарованість, усвідомлення негідного стану, що триває багато років. Королівська сім'я неминуче перебувала у фокусі загальної уваги. Неспроможність короля була прекрасно відома всьому двору і служила темою памфлетів, а поведінка Марії Антуанетти породило чутки про її розбещеність, що поширилися по всій Франції.