Крейдове вимирання: відмінності між версіями

# Падіння [[астероїд]]а&nbsp;— одна з найпоширеніших версій<ref>[http://www.bbc.co.uk/russian/science/2010/03/100304_dinosaur_extinction_crater.shtml Динозаври вимерли через падіння астероїда] // Російська служба Бі-бі-сі, 5 березня 2010 </ref> (т. зв. «[[гіпотеза]] [[Луїс Альварес|Альвареса]]»). Вона заснована здебільшого на приблизній відповідності часу утворення [[кратер Чікшулуб|кратера Чікшулуб]] (який є наслідком падіння астероїда розміром близько 10 км приблизно 65&nbsp;млн. років тому <ref name="Tytell"> [http://www.skyandtelescope.com/news/3306656.html? page = 1 & c = y David Tytell. Did a Comet Swarm Kill the Dinosaurs? // Sky & Telescope, May 14, 2004.] </ref>) на [[Юкатан (півострів)|півострові Юкатан]] у [[Мексика|Мексиці]] і часом вимирання більшості зі зниклих видів динозаврів <ref>[http://www.pnas.org/cgi/content/abstract/101/11/3753 Keller, G . et al. ''Chicxulub impact predates the KT boundary mass extinction''// Proc. Nat. Academy of Sci. of the USA, vol. 101, no. 11, pp. 3753-3758 (2004 )].</ref>. Крім того, астрофізичні розрахунки (засновані на сучасних спостереженнях астероїдів) доводять, що астероїди розміром більше 10 км падають на Землю в середньому один раз на 100&nbsp;млн років, що за порядком величини відповідає, з одного боку, датуванням відомих [[Астроблеми|кратерів]], створених такими [[метеорит]]ами <ref>[http://www.unb.ca/passc/ImpactDatabase/index.html Earth Impact Database] </ref>, а з іншого&nbsp;— проміжкам часу між великими вимираннями біологічних видів у [[фанерозой]] <ref>. Цікаво відзначити, що така ж гіпотеза залучається серед інших для пояснення [[Масове пермське вимирання|масового пермського вимирання]] </ref>. Слід зауважити, що автори і прихильники цієї гіпотези в науковому середовищі, в більшості своїй, є не [[палеонтолог]]ами, а представниками інших наукових напрямків ([[фізик]]ами, [[астроном]]ами, [[геолог]]ами тощо) Теорію підтверджує підвищений вміст [[платиноїд]]ів у шарі на межі крейди й палеогену. Підвищений вміст платиноїдів відзначається на межі мезозою та кайнозою всюди на Землі. Ці елементи, зокрема ізотоп [[Os]]-187, у такій концентрації не могли утворитися з якихось інших причин і мають вочевидь метеоритний генезис.

# Посилення [[вулкан]]ічної активності <ref> {{cite journal | author = Keller G, Adatte T, Gardin S, Bartolini A, Bajpai S | title = Main Deccan volcanism phase ends near the KT boundary: Evidence from the Krishna -Godavari Basin, SE India | year = 2008 | doi = 10.1016/j.epsl.2008.01.015 | journal = Earth and Planetary Science Letters | volume = 268 | pages = 293-311}} </ref>, з якою пов'язують низку ефектів, які могли б вплинути на [[Біосфера|біосферу]]: зміна газового складу [[Атмосфера Землі|атмосфери]]; [[парниковий ефект]], викликаний викидом [[Діоксид вуглецю|вуглекислого газу]] при виверженнях; зміна освітленості Землі через викиди [[Вулканічний попіл|вулканічного попелу]] ([[вулканічна зима]]). На користь цієї гіпотези свідчать гігантські виливи [[Магма|магми]] між 68 і 60&nbsp;млн. років тому на території [[Індостан]]у, внаслідок чого утворилися [[деканські трапи]].