Рейхсвер: відмінності між версіями

Структура рейхсверу остаточно склалася до початку [[1924]] року. Вона будувалася з розрахунком, щоб на базі рейхсверу в майбутньому без докорінної організаційної ломки розгорнути масову армію. Міністерство рейхсверу створило дві [[Армійська група|військові (армійські) групи]] (1-а — зі штабом в [[Берлін]]і в складі 4 [[Піхотна дивізія|піхотних]] і 2 [[кавалерійська дивізія|кавалерійських дивізій]], 2-а — зі штабом в [[Кассель|Касселі]] в складі 3 піхотних і 1 кавалерійської дивізій) і 7 [[військовий округ|військових округів]], кожен з яких включав 1 піхотну дивізію (12 тис. чол.). Діяльність керівництва рейхсверу була спрямована головним чином на нелегальну підготовку кадрів і розгортання масових збройних сил, поступове переозброєння армії і флоту.

 

 

Велика робота проводилася зі створення [[Люфтваффе|ВПС]]. Підготовка та перепідготовка військових льотчиків здійснювалися нелегально у військових округах і через [[цивільна авіація|цивільну авіацію]]. Зважаючи на те, що Німеччині заборонялося мати власну воєнну промисловість, виробництво зброї і військової техніки було організовано за кордоном. За проектами німецьких конструкторів у багатьох країнах будувалися літаки, [[Підводний човен|підводні човни]] та надводні кораблі новітніх типів. З перших років свого існування і особливо з кінця 20-х рр. рейхсвер був тісно пов'язаний з [[націонал-соціалізм]]ом. У роки [[Велика депресія|економічної кризи 1929-33]] його керівництво зіграло вирішальну роль у встановленні в Німеччині нацистської диктатури. [[Machtergreifung|З приходом Гітлера до влади]] почали втілюватися в життя плани створення масової армії. До жовтня [[1934]] було завершено розгортання 21 піхотних дивізії, збільшилася чисельність армії до 300 тис. ос., швидкими темпами розвивалися ВПС і [[танкові війська]].