Боспорська держава: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Addbot (обговорення | внесок)
м Вилучення 29 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:q321371
IvanBot (обговорення | внесок)
м →‎Історія: replaced: млн. п → млн п
Рядок 70:
Період найбільшого економічного і культурного розквіту Боспору припадає на 4-3 століття до нашої ери. Сільське господарство, [[рибальство]], різні ремесла, [[торгівля]] за тих [[час]]ів і в наступні століття були основними галузями його економіки, що базувалася на експлуатації рабів і пелатів (залежного землеробського населення). В Боспорській державі виробляли велику кількість товарного хліба, виловлювали багато риби, вирощували виноград. На базі рибальства та виноградарства розвинулися рибозасолювальний (особливо в перших століттях до нової ери) та виноробний промисли (залишки рибозасолювальних господарств археологи виявили в Тірітаці, Пантікапеї, Фанагорії, Мірмекії). Значного розвитку набули в Боспорі будівельна справа, виробництво покрівельної черепиці, суднобудування (за свідченням [[Страбон]]а, в Пантікапеї були доки для 30 суден), [[гончарство]], обробка дерева та кістки (в багатих похованнях знайдено чимало майстерно зроблених дерев'яних саркофагів). Розвивалися архітектура, монументальний живопис. У Пантікапеї був [[театр]], його прийнято вважати першим подібним закладом на теренах сучасної України. Боспорський хліб вивозився морем у міста Греції і [[Мала Азія|Малої Азії]].
 
Тільки до Афін в 4 столітті до нашої ери, як про це свідчить [[Демосфен]], з Боспору щороку довозилося близько 1 млн. пудів хліба. Найбільшими хліботорговцями були правителі Боспорської Держави і тісно пов'язані з ними грецька та місцева знать. З Боспора також вивозили рибу, шкіру, почасти — рабів. У міста Боспорської держави з Греції, Малої Азії, островів Егейського моря імпортували [[вино]], оливкову олію, [[посуд]], тканини, зброю, прикраси (зокрема, ювелірні вироби), предмети мистецтва тощо. Імпортовані товари та продукцію боспорських [[ремісник]]ів продавали на внутрішньому ринку або обмінювали у родоплемінної знаті скіфів, [[Сармати|сарматів]] та інших племен на продукти скотарського господарства, хліб та рабів. Свідченням широких економічних зв'язків Боспорської Держави з представниками верхівки племен Північного Причорномор'я є численні знахідки виробів боспорських ремісників у так званих царських скіфських курганах на території України та [[Прикубання]].
 
В другій половині [[2 століття до н. е.]] Боспорську державу спіткала гостра [[соціально-економічна криза]], що посилювалася загрозою з боку скіфської держави в [[Крим]]у, яка зазіхала на незалежність Боспору. Невпевнений у своїх силах боспорський цар [[Перісад V]] близько 107 року до нашої ери передав владу понтійському цареві [[Мітрідат VI Євпатор|Мітрідату VI Євпатору]]. Під час переговорів про передачу влади між полководцем Мітрідата VI [[Діофант (полководець)|Діофантом]] і Перісадом на Боспорі вибухнуло повстання скіфів, на чолі якого став [[Савмак]]. [[Повстання]] охопило весь [[Керченський півострів]]. Повстанці вбили [[Перісад]]а і проголосили [[Савмак]]а царем. Діофант, який встиг втекти, наступного року очолив каральну експедицію, що жорстоко придушила повстання. Боспор увійшов до Понтійського царства. [[Мітрідат VI]] намагався перетворити Боспор на свою опорну базу в боротьбі проти [[Римська імперія|Риму]]. Але, зазнавши в цій боротьбі цілковитої поразки, [[Мітрідат VI]] в 63 році до нашої ери покінчив [[життя]] самогубством у Пантікапеї. Відтоді почався період політичної залежності Боспорської Держави від [[Рим]]у.