Відмінності між версіями «Джироламо Савонарола»

Ніяких змін в розмірі ,  6 років тому
Савонаролу важко визнати гуманістом, він швидше особа, що не оминула панівного впливу доби, яким і був [[гуманізм]]. Гуманісти не закликали палити твори античних [[філософ]]ів чи книги [[Бокаччо]] та [[Петрарка|Петрарки]] як Савонарола, а закликали відшукувати їх, вивчати і зберігати. Підхід — принципово різний.
 
Щира віра в Христа, непідкупність, чернеча порядність, глибина почуттів свідчили про духовну наповненість його буття і тим самим робили його зразком палкої релігійності доби Відродження, де перебувало чимало як пророків і святих, так і злодіїв, перевертнів і тиранів різного штибу чи впливу. Сама його загибель (спочатку його повісили, а потім спалили) говорить про суперечливість і неоднорідність ставлення до Савонароли як з боку простих вірян, так і папиПапи і папськогоПапського двору і очолюваноіочолюваної ними католицькоїКатолицької церквиЦеркви, здатної вщент знищувати кожного зі своїх супротивників. Сама поява особистості Савонароли підтверджує той факт, що культура італійського [[Відродження]], не маючи під собою народної основи, торкнулася лише верхів суспільства. Загальний стиль ренесансного мислення, модифікація релігійної свідомості не зустріли відгуку в душах простого народу, хоча проповіді Савонароли і його щира віра вразили його. Саме добре розуміння проблем народу допомогло Савонаролі, по-суті, перемогти гуманістичний, життєствордний ентузіазм флорентійців. Ідеї індивідуалізму, теж притаманні Відродженню, в більш повному обсязі воскресли значно пізніше, в XVIII ст., в мистецтві доби пізнього [[бароко]] і [[Просвітництво|Просвітніцтва]]. Наприкінці 15 століття вони були лише надбанням свідомості великих мислителів і художників, коло яких було досить обмеженим, незважаючи на їх значний вплив на світогляд і культуру.
 
== Див. також ==
Анонімний користувач