Самурай: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 18:
Сьогодні самураями часто називають усіх військовиків Японії середньовічної і нової доби. Такий підхід можна зустріти у науково-популярній або художній літературі. Однак у професійних наукових працях використання терміну самурай є більш виваженим, оскільки враховується змістове навантаження слова «самурай» у конкретний історичний період.
 
=== БусіБуші ===
Часто синонімом поняття «самурай» виступає слово «бусібуші» (武士, «військовий муж», «вояк»). Однак ці терміни не є абсолютно тотожними.
 
Перше використання слова «бусібуші» міститься у «Продовженні Анналів Японії» (続日本紀, [[721]]) і немає відношення до феномену самурайства. Термін «бусібуші» вживається як антонім до слова «цивільний чиновник» <ref>日本国語大辞典、全14巻 (Великий словник японської мови. У 14 томах) 小学館、2001、— 第11巻、P.825</ref>. Лише з кінця [[11 століття]] слуг-''сабураїв'' почали асоціювати із військовими&nbsp;— «бусібуші».
 
У середині [[12 століття]] смислові навантаження слів «самурай» і «бусібуші» збігалися. Проте вже наприкінці того ж століття, у зв'язку із оформленням законодавства [[камакурський сьоґунат|першого сьоґунату]], сфера застосування даних понять була чітко розмежована. Терміном «самурай» позначали елітного воїна, а словом «бусібуші» решту японського воїнства.
 
У [[15 століття|15]]&nbsp;— [[16 століття]]х ці два слова знову стали синонімами, однак після встановлення [[сьоґунат Токуґава|сьоґунату Токуґава]] і створення нового законодавства, поняття "самурай "знову було атрибутовано до найзаможніших верств японського суспільства. Тобто, у [[17 століття|17]]&nbsp;— [[19 століття|19 столітті]] кожен вояк зі стану «мужів» (士) належав до ''бусібуші'', але не кожен ''бусібуші'' міг бути самураєм.
 
На сьогодні обидва поняття&nbsp;— «самурай» і «бусібуші»&nbsp;— часто використовуються як взаємозамінюючі, але така практика є недостатньо виправданою з огляду на історію і смислове навантаження обох термінів.
 
=== Інші слова ===