Антоній Міхал Потоцький: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м суміш розкладокза допомогою AWB
Немає опису редагування
Рядок 25:
| титул =
| посада =
| військове звання = генералґенерал-лейтенант
| платня =
| термін =
Рядок 33:
| головував_(-ла) =
| віросповідування = католик
| батько = [[Александр Ян Потоцький]]
| матір = Тереза з Тарлів
| рід = [[Потоцькі]]
Рядок 59:
 
== Коротка біографія ==
Народився у січні 1702 р., син смоленського воєводи [[Александр Ян Потоцький|Александра Яна Потоцького]] (помер в 1714 р.) і його другої дружини Терези, доньки завихостського воєводи Александра Тарла, онук кам’янецького каштеляна [[Павел Потоцький|Павела Потоцького]], небіж (племінник) [[примас]]а Польщі [[Теодор Анджей Потоцький|Теодора Потоцького]], брат львівського каштеляна [[Юзеф Потоцький (каштелян)|Юзефа Потоцького]].<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/potoccy03.html#C1 Potoccy (03)] {{lang-pl|}}</ref>
 
Був під опікою свого дядька (стрия) примаса, за його підтримки починав у 1726 р. публічну кар’єру (ґузовський староста). У кінці 1727 р. добивався посади в житомирському старостві. У 1728 р. отримав посаду заступника стольника литовського. З ініціативи примаса Теодора Потоцького влітку 1729 р. їздив у Варшаву до нового посла Франції Монтеґю ({{lang-fr|Montiego}}), щоб переконати його у необхідності зірвати сейм. З цього часу відраховують його близькі стосунки з французькою дипломатією. Був депутатомделеґатом вгродненського гродненський сеймсейму 1729 р. Травня 1730 р. відісланий сенатом (senatus consilium) як надзвичайний посол до Москви з поздоровленнями для нової цариці Анни Іоанівни. Офіційною метою місії було вирішення спірних питань: присутности російських військ у Курляндії, опіки Росії над православ’ям у Польщі, власних маєтків Хори і Хорки у Литві, незаконно придбаних міністром А.Мєньшиковим у Сапеги. А.М.Потоцький віз таємного листа від примаса з критичними зауваженнями на адресу Сасів; мав доручення проведення переговорів з царицею з питання виходу Росії із військового союзу. У Москві контактував із керівником староруської партії П.Я.Яґужинським, французьким дипломатом Магнанем. Французька дипломатія сподівалася, що А.М.Потоцький зможе послабити позицію австрійського віце-канцлера А.Остермана. Спроби А.М.Потоцького домовитися з Анною Іоанівною за спиною А.Остермана не увінчалися успіхом. Відзначений орденом Святого Андрія Потоцький виїхав із Москви в липні 1730 р.
 
Після повернення був депутатом в гродненський сейм в 1730 р. Влітку 1731 р. виїхав до Москви як посол короля Авґуста ІІ (віз орден Білого Орла для цариці); мав виконати додаткову, таємну місію, доручену йому дядею-примасом і, нібито, надихнутою Авґустом ІІ – доведення до зриву російсько-пруського договору, направленого проти виборів королевича (король Людовік XV мав надію, що за допомогою А.М.Потоцького скине А.Остермана). Дипломатичні антипруські заходи А.М.Потоцького були розбиті Остерманом (довів Яґужинського до падіння). А.М.Потоцький отримав в Москві маєтки після А.Мєньшикова (викупив собі). В кінці 1731 р. залишив Москву.
Рядок 107:
 
[[Категорія:Потоцькі]]
[[Категорія:Польська шляхта]]
[[Категорія:Белзькі воєводи]]
[[Категорія:Крем'янецькі старости]]
[[Категорія:Черкаські старости]]
[[Категорія:Персоналії:Варшава]]
[[Категорія:Персоналії:Гусятин]]