|
=== Литовсько-польська доба ===
На українських землях у складі Польщі суд.судова влада перейшла з кін.кінця [[14 століття|14 ст.]] до королівських намісників (старостів); 1435у 1435р. уведено поль.польську систему станово-шляхетських с.судів: міські с.суди, практика яких ґрунтувалася (із змінами) на нім.німецькому праві ([[Маґдебурзьке право]]); сіль.сільські с.суди вирішували менші справи місц.місцевого населення, а домініальні — важливіші й оскарження ухвал сіль.сільських ссудів.
На українських землях у В.[[Велике Князівствікнязівство Лит.Литовське|Великому князівстві Литовському]] зберігся спершу С.суд княжої доби з тим, що В.Великий кн.князь мав право с.суду над удільними князями. З [[1386]] Ср. судоустрій змінився під поль.польським і зах.західно-евр.європейським впливами.
Існували чотири роди с.судоустрою:
# держ.державні с.суди — провінціальні (для вільного населення) і центр.центральні (гол. як апеляційна інстанція під проводом В.Великого кн.князя або з його уповноваження);
# міськ.міські с.суди, упривілейованихпривілейовані м.містом, звич.зазвичай з виборною лавою присяжних (у деяких м.містах діяли с.суди для окремих національностей);
# гром.громадські с.суди, звані також [[копні суди|копними]], які ґрунтувалися на звичаєвому праві давньої доби (див. [[Копні суди]]);
# домініальні с.суди для справ панів проти невільного і напіввільного населення, а згодом і проти всього, навіть вільного населення, поселеного на панській території.
Деякі зміни уведено до С.судоустрою другим [[Литовські статути|Лит.Литовським Статутом]], а від [[Люблінська унія|Люблінської унії]] [[1569]]р. на землях, приєднаних до [[Польща|Польщі]], уведено поль.польський Ссуд. Тоді виникло, вже урядово визнане, автономне станове коз.козацьке судівництво.
=== Період [[Гетьманщина|Гетьманщини]] ===
| 