Від найдавніших часів княжої доби с.суди мали прилюдний характер. Існувало п'ять родів с.судів:
# княжий с.суд, на якому кн.князі, інколи ним уповноважені заступники ([[тивун]], метельник тощо), чинили с.суд над населенням у столиці або поза нею під час роз'їздів; нау провінції судили від імениімені [[князь|князя]] його посадники;
# [[віче]]вий с.суд вирішував спершу різні, потім найважливіші справи;
# гром.громадський або народивсянародний с.суд — найдавніша звичаєва форма (колись єдиний суд.судовий орган, пізніше існував поряд з княжим с.судом); основою його був вервний с. (див. [[Вервверв]]),ний суд., судові функції виконували «судні мужі»;
# приватні (землевласницькі) с.суди давали право [[Бояри|боярам]] судити справи своїх [[невільник]]ів, інколи і закупів;
# церк.церковні с.суди мали [[Юрисдикція|юрисдикцію]] над церковними людьми, а в церк.церковних справах (злочини проти [[Віра|віри]], подружжя тощо) - і над ініншими.
