Вікіпедія

Козлов Петро Кузьмич: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Orestsero (обговорення | внесок)
16 045 редагувань
Немає опису редагування
Orestsero (обговорення | внесок)
16 045 редагувань
Немає опису редагування
Рядок 10:
| місце смерті = Петергоф
| резиденція =
| громадянство = {{Російська імперія}}, {{УРСР}}
| національність =
| галузь = [[Археологія]]
Рядок 31:
}}
 
'''Козлов Петро Кузьмич''' ({{ДН|15|10|1863}} — {{ДС|26|09|1935}}) народився 15 жовтня 1863 р. в невеликому містечку [[Духовщина]] [[Смоленська губернія | Смоленської губернії]] в сім'ї небагатого [[прасол]]апрасола (торговця худобою). У 1887 р. закінчив військове училище.
 
Все його подальше життя змінила зустріч в 1881 р. з [[Пржевальський Микола Михайлович | М. М. Пржевальським]]. Свою першу подорож Петро Козлов здійснив у складі четвертої експедиції Пржевальського в [[Центральна Азія | Центральну Азію]]. За своє життя Петро Кузьмич брав участь у шести експедиціях до [[Тибет]]у і [[Монголія | Монголії]]. Ним було вивчено багато районів Центральної Азії, відкрито стародавнє місто [[Хара-Хото]], при розкопках якого знайдено понад 2 тис. рукописних книг.
Рядок 74:
«Треба пам'ятати, що Асканія-Нова не є надбання тільки України або навіть Росії,&nbsp;— Асканія-Нова є надбання всього культурного Сходу, Заходу та Америки»<ref name="2abc"> Козлов П.&nbsp;К.&nbsp;Аскания-Нова // Наука и ее работники.&nbsp;— 1921.&nbsp;— №&nbsp;6.</ref>,&nbsp;— ці слова П. Козлова актуальні і зараз. Необхідно також відзначити, що П.&nbsp;К.&nbsp;Козлов, напевно, єдиний автор, який опублікував у радянській пресі в 1921&nbsp;р. статтю, де з усією відвертістю описує знищення унікальних асканійських тварин не тільки білими, але і червоними.
 
«Протягом березня місяця червоногвардійцями знищені: пара чорних лебедів, єгипетськийєгипетська гуска, пара сірих гусей … У жовтні через Асканію-Нова проходила перша Конармія Будьоного і 44 бригада 15 дивізії. Результатом цього проходу військ стало: смерть п'яти страусів нанду, що вбилися під час втечі, трупи з вогнепальними ранами&nbsp;— оленя-аксиса, самця лані білої, трьох болотних журавлів, знайдені з відрубаними головами і одного манчжурського журавля»<ref name="2abc"/>. Більше подібних матеріалів, які з такою негативного боку показують дії червоних, аж до 1990&nbsp;р., не з'являлося в радянській пресі.
 
В радянський час Козлов організував у 1923–1926&nbsp;рр. ще одну експедицію в центральну частину Монголії, очолював кафедру географії АН УРСР.
 
П.&nbsp;К.&nbsp;Козлов був обраний [[академікАкадеміки АН УРСР | академіком АН УРСР]], почесним членом Географічних товариств&nbsp;— Російського, Голландського, Угорського, нагороджений золотими медалями географічних товариств ряду країн.
 
У 1931–1933&nbsp;рр. Петро Кузьмич брав активну участь в організації експедицій українських науковців у [[Тянь-Шань]], але за станом здоров'я не зміг вирушити з ними.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Козлов_Петро_Кузьмич