Плацкартний вагон: відмінності між версіями

'''Плацкартний вагон''' (від {{lang-de|«Platz-Karte»}}) — один з [[клас]]ів пасажирських [[вагон]]ів в [[СРСР]], Україні й країнах [[пострадянський простір|СНД]], який призначався для перевезень в межах СРСР. Звичайний плацкартний вагон містить 9 відкритих [[купе]], розрахований на 54 спальних місця, по 6 місць в кожному купе: два нижніх місця, два верхніх і два бокових — нижнє та верхнє. В кожному купе є складний стіл, третя полиця для речей і місце для багажу під кожним нижнім пасажирськім місцем. Вагон обладнаний двома туалетами, є титан для нагріву води. Вартість квитка у плацкартний вагон нижча від вартості квитка у купейний вагон і вища від вартості квитка у загальний вагон. Вартість також залежить від [[Фірмовий пасажирський потяг|фірмовості поїзду]] і [[коефіцієнт]]у фірмовості вагону (якій, в свою чергу, залежить від строку експлуатації вагону). Фірмовість, клас поїзда (вагону) та коефіцієнт фірмовості встановлюються [[Укрзалізниця|Укрзалізницею]] залежно від рівня комфорту та послуг, що надаються. В залежності від фірмовості, класу, маршруту і призначення пасажирського [[поїзд]]у в його склад включають різну кількість різнотипних вагонів. В окремих поїздах міжнародних напрямків плацкартні вагони [[стандарт]]у СРСР відсутні.▼

Назва вагону походить від [[плацкарта|плацкарти]] — додаткової до проїзного [[квиток|квитка]] карточці або квитанції, яка дозволяє займати визначене нумероване місце. Квитки в плацкартні вагони продаються зразу із зазначенням місця на відміну від квитків в загальні вагони. В квитках у вищі класи вагонів (купейні, спальні) також проставляється вартість плацкарти.▼