Відкрити головне меню

Зміни

З.Олесницький проявив себе як вправний [[політик]] та дипломат, який підтримував інтереси церкви та дворянства на противагу королю. В березні [[1430]] року за його участі була заключена польсько-[[Угорське королівство|угорська]] [[унія]], а в [[1440]] році він домігся обмеження королівської влади в обмін на визнання [[магнат]]ами [[Владислав III Варненчик|Владислава III]] спадкоємцем престолу.
 
В [[1439]] році [[Римський Папа|Папа]] [[Євгеній IV|Евґеній IV]] призначив Збіґнєва Олесницького кардиналом, (став першим польським [[ієрарх]]ом, який прийняв цей [[титул]]).
 
Після загибелі [[1444]] року короля Владислава III здійснював значний вплив на політичне життя в країні. До початку правління [[Казимир IV Ягеллончик|Казимира IV ЯгеллончикаЯґеллончика]] фактично зосередив владу в країні у своїх руках.
 
Був рішучим противником поширення [[Гуситський рух|гуситського руху]] на територію Польщі; для придушення руху гуситів закликав до [[Краків|Кракова]] проповідника [[Йоан Капістран|Йоана Капістрана]] та [[францисканці]]в. Єпископ сприяв створенню релігійних [[Братство|братств]] та розвитку освіти, зокрема, в Краківському університеті, пропагував [[культ]] Святого Станіслава. 4 травня 1439 року його війська виграли битву проти [[Конфедерація Спитка з Мельштина|конфедерації польських гуситів]] на чолі зі [[Спитко ІІІ з Мельштина|Спитком з Мельштина]]. {{main|Битва під Гротніками}}
Анонімний користувач