Історія Києво-Печерської лаври: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Tovel (обговорення | внесок) |
Aced (обговорення | внесок) м Disambiguate Нестор to Нестор Літописець using popups |
||
Рядок 30:
В одинадцятому столітті монастир став центром розповсюдження і затвердження християнства в Київській Русі. У дванадцятому столітті монастир отримав статус [[Лавра|«лаври»]] — головного великого монастиря. У вісімнадцятому столітті Києво-Печерська лавра стала найбільшим церковним феодалом в Україні: їй належали три міста, сім містечок, біля двохсот сіл і хуторів, більше семидесяти тисяч кріпаків, дві паперові фабрики, одинадцять цеглових і шість скляних заводів, більше ста шестидесяти винокурень і вітряків, біля двохсот шинків, два кінних заводи.
[[Файл:Києво-Печерська лавра Київ 1888.jpg|left|thumb|225пкс|Києво-Печерська лавра, 1888 рік]]
Києво-Печерській лаврі було підпорядковано багато дрібних монастирів і так звані пу́стелі (зокрема, Китаєвська, Микільська та інші під Києвом) з їхніми угіддями і кріпаками в Україні, Росії і Білорусі. Києво-Печерська лавра зіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром [[Літописи|літописання]]. Тут перекладалися на церковно-слов'янську мову і переписувалися твори іноземних авторів. У лаврі працювали відомі літописці [[Нестор Літописець|Нестор]] (автор [[Повість временних літ|«Повісті временних літ»]]), Нікон, Сільвестр. У тринадцятому столітті було складено «[[Києво-Печерський патерик]]» — важливе джерело історії Києва.
Києво-Печерська лавра здійснювала широке будівництво ще з одинадцятого століття (Успенський собор, Троїцька надбрамна церква). Наприкінці дванадцятого століття навколо Києво-Печерської лаври було зведено оборонні стіни. У 1698—1701 році паралельно до них було споруджено нові фортечні стіни з бійницями і баштами. У 1731—1744 році споруджено [[Велика Лаврська дзвіниця|Велику Лаврську дзвіницю]], висота якої — 96,52 метра.
| |||