Наратологія: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: '''Наратологія''' — розділ літературознавства, об'єктом дослідж... |
доповнення |
||
Рядок 1:
'''Наратологія''' — розділ [[літературознавство|літературознавства]], об'єктом дослідження якого є теорія [[Наратив|оповіді]]. Наратологія дозволяє здійснювати аналіз структурної організації художнього твору та діалогічної взаємодії автора та читача, що надає змогу об'єктивно оцінювати результати творчої роботи автора.
Як окрема галузь наратологія почала формуватись наприкінці 60-х років ХХст. у результаті перегляду [[структуралізм|структуралістської доктрини]] з позицій комунікативних уявлень про природу мистецтва. У широкому значенні предметом вивчення наратології є природа, форма і функціонування [[наратив]]а. У вужчому значенні — наратологія фокусує увагу на можливих співвідношеннях між розповіддю і наративним текстом, наратуванням і наративним текстом, розповіддю і наратуванням. Зокрема, вона досліджує проблеми часу, способу й голосу. У теорії наратології актуальним є також дослідження певних наративів за допомогою
моделей, розроблених так званою [[наративістика|наративістикою]].
== Література ==
* Шмид В. Нарратология. — Москва: Языки славянской культуры, 2003. — 312 с.
* Бехта І. А. Дискурс наратора в англомовнійпрозі / І. А. Бехта. — К.: Грамота, 2004.
– 304 с.
{{lit-stub}}
| |||