Гальба: відмінності між версіями

Ґальба походив зі славетної та багатої патриціанської родини Сульпіціїв. В дитинстві він був усиновлений своєю мачухою Лівією та прожив майже все життя під прізвищем Луцій Лівій. За [[Тиберій Клавдій Нерон|Тиберія]] його обирали на почесні посади: призначали [[Претор (Давній Рим)|претором]], у 31 р. отримав намісництво в [[Аквітанія (римська провінція)|Аквітанії]], а в 33 р. — [[Консул|консульство]]. [[Калігула|Гай Калігула]] відправив його [[Легат|легатом]] до [[Верхня Германія|Верхньої Германії]]. Очоливши [[Римський легіон|легіон]], показав себе суворим та вибагливим полководцем. Він здобув рішучу перемогу над хаттами, що прорвалися у 41 р. майже до самої [[Галлія|Галлії]]. Принцепса, який відвідав його табір, Ґальба порадував гарною виучкою військ, а ще більше тим, що після навчань пробіг за його [[Колісниця|колісницею]] цілих 20 миль. Після повідомлення про вбивство [[Калігула|Калігули]] багато хто радив Ґальбі скористатися нагодою та захопити владу, але він віддав перевагу залишитися осторонь. Цим він здобув прихильність [[Клавдій|Клавдія]], був прийнятий у коло його друзів і досяг такої шани, що через його раптову і тяжку хворобу був відкладений навіть похід у [[Римська Британія|Британію]]. В 45 р. він без жеребкування отримав проконсульство на два роки в [[Африка (римська провінція)|Африці]], щоб навести порядок в цій провінції, неспокійній через внутрішні розбрати та повстання варварів. Він навів там порядок з ревною строгістю та справедливістю навіть у дрібницях. І відтоді майже до середини правління [[Нерон|Нерона]] він жив переважно у спокої. У 61 р. він отримав призначення в [[Тарраконська Іспанія (римська провінція)|Тарраконську Іспанію]]. Цією провінцією він керував вісім років, але непостійно та по-різному. Спочатку він був суворий і крутий, і не знав навіть міри в покаранні за провини, але поступово впав у бездіяльність та ледарство.