Вікіпедія

Повстання на СКР-112: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Рядок 36:
== Перебіг подій ==
 
* Ранок [[21 липня]] — на корабель СКР-112, який стояв на 2-му майданчику прибули: [[Анатолій Данілов]], флагманський мінер бригади капітан 3-го рангу Олег Шитіков і помічник командира дивізіону капітан-лейтенант Василь Горобець. Вони зустрілися з [[офіцер]]ами і [[мічман]]ами корабля, обговорили можливість підіймання на кораблі Українськогоукраїнського прапора і переходу до одного з портів України. Врахували те, що весь особовий склад ще у [[січень|січні]] [[1992]] року присягнув народу України. Була отримана одностайна підтримка і від кожного командира бойової частини, і від особового складу корабля.
[[Файл:Микола Жибарєв.jpg|праворуч|180пкс|міні|Микола Жибарєв.]]
* '''8:15''' — на борт СКР-112 прибув начальник штабу 307-го дивізіону капітан 3-го рангу С. Семенов, який був старшим на тренуванні (саме на цей день була запланована участь СКР-112 у підготовці до святкування Дня ВМФ).
* Корабель отримав дозвіл іти на тренування до штабу Кримської ВМБ. Коли корабель знявся з якоря і швартових, я піднявся на ходовий мостик і оголосив: ''«Начальнику штабу 307-го дивізіону капітану 3-го рангу Семенову і командиру корабля капітан-лейтенанту Настенку. Як старший на посаді і за військовим званням, приймаю управління кораблем на себе. Ставлю завдання командиру корабля: йти на зовнішній рейд»''. СторожовикВартовик ліг на курс ізз бази.
* '''8:30'''&nbsp;— капітан 3-го рангу Семенов спробував завадити українцям вступити в управління кораблем, проте безуспішно, після чого був нейтралізований чотирма офіцерами&nbsp;— флагманським мінером бригади капітаном 3-го рангу Шитикова, помічником командира дивізіону капітан-лейтенантом Горобцем, капітан-лейтенантом Настенко, і капітаном 2-го рангу Жибаревим <ref>[http://www.avtonomka.ru/tales/document358.shtml Отрывок из мемуаров адмирала флота Владимира Чернавина «Флот в судьбе России», Москва, Андреевский флаг»] {{Перевірено|19|11|2011}}</ref>.
* При підході до першого причалу, що на виході з озера, щоб не дати СКР-112 вийти ізз озера, кораблі ЧФ, 112-ї бригади намагалися знятися з причалу, щоб не дати вийти СКР-112 з Донузлава. Паралельно з цим команда СКР-112 прослуховували всі радіопереговори оперативного чергового бази і кораблів про те, як швидко вони готуються в погоню за СКР-112.
* '''8:56'''&nbsp;— СКР-112 підняв український прапор. Прапор підняв командир відділення сигнальників старшина 2-ї статті Анатолій Палашов.
* Вийшовши з озера [[Донузлав]], команда СКР-112 виявила, що малий десантний корабель на повітряній подушці ([[МДК-184]]) і малий протичовновий корабель ([[МПК-93]]) вже йдуть за ними. При цьому командир МДК-184, порахувавшиподумавши, що команда МПК-93 діє заодно з СКР-112, спочатку став перешкоджати йому виходити з озера. Непорозуміння російських кораблів тривало близько 15 хвилин.
* '''9:25'''&nbsp;— віце-адмірал Гурінов (начальник штабу флоту) наказав, підняти черговий гідролітак [[Бе-12]] для контролю за діями СКР-112 і встановлення з ним зв'язку. Але зліт був негайно заборонений начальником зміни Київського зонального центру управління польотами підполковником Гриненко. Заборона була підтверджений начальником управління ВПС України генералом Тимошенко. <ref>[http://translate.google.com.ua/translate?js=n&prev=_t&hl=uk&ie=UTF-8&layout=2&eotf=1&sl=ru&tl=uk&u=http%3A%2F%2Fwww.avtonomka.ru%2Ftales%2Fdocument358.shtml&act=url Уривок з мемуарів адмірала флоту Володимир Чернавін «Флот у долі Росії», Москва, Андріївський прапор»] {{Перевірено|19|11|2011}}</ref>
* '''10:00'''&nbsp;— оперативна інформація про несподіваний перехід сторожового корабля СКР-112 в п. Одеса надходить командувачу Військово-Морськими Силами України контр-адміралу [[Кожин Борис Борисович|Борису Кожину]]. Він негайно телефонує начальнику штабу Чорноморського флоту віце-адміралу Г. Гурінову і пропонує: «Якщо є воля людей, то хай корабель іде в Одесу». Віце-адмірал Г. Гурінов відповідає: «Якщо буде потрібно, ми застосовуватимемо по ньому зброю».
* В цей час з радіообміну команда СКР-112 зрозуміла, що начальник штабу дивізіону капітан 3-го рангу С. Тушев, який знаходивсяперебував на МДК-184, отримав наказ при необхідності застосувати зброю. Останній, оцінивши положення і наслідки своїх дій, віддав наказ вести вогонь з артилерійської установки АК-230 не по кораблю, а попереду нього. Було зроблено 3-4 черги прямо по курсу на дистанції 2 КБТ.
* Через декілька хвилин Тушев вийшов на зв'язок з Жибарєвим: «''Отримав наказ усіма способами зупинити корабель і повернути СКР-112 на базу»''. Жибарев дав відповідь: ''«Я йду під Державним прапором України в її територіальних водах і слідую в український порт Одеса. На провокації відповідати не буду, але готовий себе захищати».''
* Командувач ВМС України контр-адмірал Б. Кожин на автомобілі відбуває на севастопольське радіо. Звертається до головного редактора місцевого радіо Ірини Котвалюк з проханням надати йому прямий ефір для термінового звернення до севастопольців у зв'язку з імовірним застосуванням зброї командуванням ЧФ проти СКР-112. Бориса Кожина пропускають до оперативного залу для передачі звернення. Ірина Котвалюк припиняє планову радіопередачу і надає радіо ефіррадіоефір командувачу ВМС України контр-адміралу Кожину. Ось ті слова, з якими він звернувся до радіослухачів:
[[Файл:Разітєльний переслідує СКР-112.jpg|праворуч|300пкс|міні|«Разітєльний» переслідує СКР-112.]]
{{cquote|Шановні севастопольці! До вас звертається командувач Військово-морськими Силами України контр-адмірал Кожин. 20 хвилин тому мені стало відомо, що екіпаж сторожового корабля СКР-112, що дислокується в Донузлаві, підняв Державний прапор України, вийшов в морі і зараз прямує в порт Одеса. Раніше особовий склад цього корабля на чолі ззі своїм командиром капітан-лейтенантом Сергієм Настенко прийняв військову присягу на вірність народу України. Корабель з мирною метою вийшов в море, підняв Державний прапор України, йде в її територіальних водах і прямує в український порт Одеса. Коли я звернувся до начальника штабу Чорноморського флоту віце-адміраловіадмірала ГуріновуГурінова не протидіяти сторожовому кораблю СКР-112, то отримав відповідь, що по кораблю буде застосовано зброю, а це може призвести до людських жертв. У складі екіпажа цього корабля служать і представники міста Севастополя, ваші діти і внуки.
 
Тому, дорогі севастопольці, не втрачаючи часу, дзвоніть по всіх телефонах на командний пункт Чорноморського флоту і вимагайте від його командування у жодному випадку не застосовувати проти сторожового корабля СКР-112 зброї. З прибуттям корабля до Одеси компетентною комісією будуть оперативно і всесторонньо вивчені мотиви такого відчайдушного кроку екіпажа, про що ви будете своєчасно проінформовані через всі засоби масової інформації".''(Анатолій Данилов «Український флот: біля джерел відродження»)''}}
 
* '''10:25'''&nbsp;— через годину після того, як літак повинен був злетіти, [[Бе-12]] піднявся в повітря. Але тут же наперехватна перехоплення йому з [[Бельбек (аеропорт)|аеродрому Бельбек]] стартував український винищувач.
* У МДК-184 закінчувалося пальне, тому з КП Чорноморського флоту він отримав наказ: «Йти на таран». Враховуючи те, що МДК йшов на відстані всього 15 метрів від СКР-112, це було великою загрозою для СКР-112, тому йому доводилося раз по раз міняти курс, щоб уникнути зіткнення.
* '''13:00'''&nbsp;— за годину після проходження Тарханкутского маяка в МДК-184 закінчилося пальне, про що С. Тушев доповів ОЧ ЧФ і отримав дозвіл на повернення.
* Під Тарханкутом підійшов прикордонний катер України і супроводжував СКР-112 в Одесу, проте він тримався осторонь і надавав тільки моральну підтримку.
* В повітря були підняті два літаки ЧФ Бе-12. З флотського командного пункту їм поступиланадійшла команда імітувати торпедні атаки на СКР-112. Відчувши провокацію, командир ланки літаків попросив повторити команду при включеному магнітофоні. Повторної команди не поступилонадійшло.
* В цей же час з Одеси на допомогу СКР-112 вийшли два українські прикордонні кораблі (бортові номери 632 і 626) та вилетів винищувач [[Су-27]], який вислало командування Одеського військового округу. Він відігнав гідролітаки, які повернулись на Качинський аеродром. Надалі Су-27 баражував над СКР-112, охороняючи його від захоплення. <ref>[http://ukrlife.org/main/uacrim/daniloff20.htm Український "Потьомкін"] {{Перевірено|19|11|2011}}</ref>
* З подальших радіопереговорів команда СКР-112 зрозуміла, що командування ЧФ наказало тим, що вийшли з Севастополю СКР «[[Разітєльний]]» (пізніше переданий ВМС України ву 1997 році) і ракетному катеру РК-260, які вийшли з Севастополя, переслідувати їх.
* Через 30 хвилин Жибарєв побачив справа по борту ракетний катер. Він також намагався небезпечно маневрувати. Жибарев дав команду зіграти на кораблі бойову тривогу. На бойові пости СКР-112 віддана команда: «Боєзапас тримати в готовності до подання на гармати».
* На дистанції 100 метрів ракетний катер почав кидати швартові кінці, щоб вони намоталися на гвинти СКР-112, що змусило останнього маневрувати.
* '''17:00'''&nbsp;— з'явився СКР «Разітєльний», який переплутав кораблі і замість СКР-112 спочатку пішов до МПК-93. Коли розібралися, то «Разітєльний» і МПК-93 узяли курс на СКР-112, щоб трьома кораблями узяти СКР-112 в лещата і зупинити. «Разітєльний», приспустивши правий якір, почав небезпечне зближення із СКР-112 з метою [[таран]]у і висадки групи захоплення, яка розміщувалася на баку, проте цей маневр не вдався.
* Під час наближення у МПК-93 вийшов ізз ладу кермовий прилад, і він пройшов декількау метрівдекількох метрах від СКР «Разітєльний» вздовж корми, ледь випадково його не протаранивши. Після цього МПК-93 остаточно відстав і повернувся назад на базу.
* Командир «Разітєльного» капітан 1-го рангу Силін вийшов на зв'язок ізз СКР-112. Жибарев погодився провести переговори. З командиром СКР-112 C. Настенко Жибарев домовився, що якщо черезвін за 30 хвилин не повернеться або не вийде на зв'язок на [[Ультракороткі_хвилі|УКХ]] (ультракоротких хвилях), то йому слід продовжити рухатися в Одесу самостійно. Застопорили хід. СКР-112 передав вимогу, щоб «Разітєльний» не наближався до СКР-112 ближче, ніж на два [[Кабельтов|кабельтових]]. З «Разітєльного» за Жибаревым вислали шестивесловий ял. В ході переговорів Жибарев пояснив Силіну свою позицію. Останній готувався присягнути Україні і не став перешкоджати Жибареву. Незабаром, коли в конфлікт втрутилися [[Морозов Костянтин Петрович|міністр оборони України генерал-полковник К. Морозов]] і командувач Одеським військовим округом генерал-лейтенант В. Радєцкий, гонитва і переслідування СКР-112 були припинені.
* '''18:50'''&nbsp;— корабель зайшов до внутрішньої гавані порту Одеса, пришвартувалисяпришвартувався біля потапівського молу на території 18-ї бригади прикордонних кораблів.
* '''21:30'''&nbsp;— на корабель прибули командувач ВМС України контр-адмірал Б. Кожин, капітан 2-го рангу Ю. Шалит, командир Кримської ВМБ контр-адмірал О. Цубін, офіцери штабу ЧФ капітани 1-го рангу Александров і Кучин, від Севастопольської міської держадміністрації М. М'ясоєдов. Пізніше на корабель прибули командувач ОдВО генерал-лейтенант В. Радецький з групою офіцерів і представник Президента України в Одеській області В. Ільїн.
 
== Подальша доля ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Повстання_на_СКР-112