Вікіпедія

Венеційський націоналізм: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
EmausBot (обговорення | внесок)
Боти
711 076 редагувань
м Перенесено 5 інтервікі-посилань до Вікіданих (d:Q1890981)
Рядок 2:
'''Венеціа́нський націоналі́зм''' (''венетизм'' від {{lang-vec|Venetismo}})&nbsp;— [[ідеологія]] й регіональний рух за більш широку автономію або навіть незалежність [[Венето]] від [[Італія|Італії]], відродження спадщини [[Венеціанська республіка|Венеціанської республіки]], її традиції, культури та мови. За словами Паоло Поссамаї, ''венетизм''&nbsp;— «зусилля Венето та венеціанців визнати їхню ідентифікацію та автономію»<ref>Francesco Jori, ''Dalla Łiga alla Lega. Storia, movimenti, protagonisti'', Marsilio, Venice 2009, p. 98</ref>. Це широкий рух, який включає в себе венеціанські партії та широкі верства населення.
 
Основна вимога венетизму&nbsp;— визнати [[Венето]] державою, відокремленою від Італії, і заперечити достовірність результатів референдуму, за якими Венето об'єдналась [[1866]] року з Італією<ref name="Beggiato">Ettore Beggiato, ''1866: la grande truffa'', Editrice Universitaria, Padua 1998</ref><ref name="Borsetto">Giampaolo Borsetto, ''Venezia 1866: el grande inbrogio. El plebisito de l'anexion a l'Italia'', Raixe Venete, Treviso 2006</ref><ref>Luigi Zanon, ''[http://www.raixevenete.com/materiale/1866/vergogna_1866.pdf 1866: anno della vergogna italiana. 19 ottobre 1866: giorno di lutto per le genti venete]'', 2000</ref><ref>{{cite web|url=http://www.palmerini.net/blog/?p=62 |title=L’ Italia è occupante abusivo del Lombardo-Veneto &#124; L'opinione di Loris Palmerini |publisher=Palmerini.net |accessdate=18 October 2011-10-18|archiveurl=http://www.webcitation.org/6ILc2cclh|archivedate=2013-07-24}}</ref>. Деякі політики, зокрема з Венеціанської національної партії, політичних рухів «Держава Венето» та «Венеціанська незалежність»<ref>{{cite web|url=http://www.pnveneto.org/about/ |title=Chi siamo &#124; PNV. Press News Veneto |publisher=Pnveneto.org |date=15 January 2008 -01-15|accessdate=18 October 2011-10-18|archiveurl=http://www.webcitation.org/6ILc3qRLo|archivedate=2013-07-24}}</ref>, закликають до проведення [[референдум]]у і розгортання кампанії за незалежність Венеції (Venetia), історичних земель Венеціанської республіки, а саме північно-італійських областей Венето, [[Фріулі-Венеція-Джулія]], деяких районів [[Ломбардія|Ломбардії]] ([[Провінція Брешія|Брешеї]], [[Провінція Бергамо|Бергамо]], [[Крема]], частково [[Провінція Мантуя|Мантуї]]) і [[Провінція Тренто|Тренто]]<ref>{{cite web|url=http://www.iveneti.org/independensa/index.php?option=com_content&task=view&id=21&Itemid=72 |title=Venetia |publisher=Iveneti.org |accessdate=2011-10-18 October 2011|deadurl=404}}</ref>.
 
== Досягнення ==
[[Файл:Veneto_is_not_Italy.jpg|thumb|right|200px|«Ми&nbsp;— нація, Венето&nbsp;— не Італія», передвиборча кампанія 2009 року у Венето]]
Статут міст регіону Венето закріпив поняття «венеціанського народу»<ref>{{cite web|url=http://www.consiglioveneto.it/crvportal/leggi/1971/71ls0340.html#Heading4 |title=Statute of Veneto |publisher=Consiglioveneto.it |accessdate=18 October 2011-10-18|archiveurl=http://www.webcitation.org/6ILc6izug|archivedate=2013-07-24}}</ref>. [[Венеційська мова|Венеційській мові]], згідно з даними [[ЮНЕСКО]], не загрожує зникнення<ref>{{cite web|url=http://www.helsinki.fi/~tasalmin/europe_index.html |title=http://www.helsinki.fi/~tasalmin/europe_index.html |publisher=Helsinki.fi |date=22 September 1999 -09-22|accessdate=18 October 2011-10-18|archiveurl=http://www.webcitation.org/6ILc7gFHK|archivedate=2013-07-24}}</ref>, оскільки нею розмовляють у Венето, деяких частинах [[Фріулі-Венеція-Джулія|Фріулі-Венеції-Джулії]], [[Хорватія|Хорватії]], у [[Ріу-Гранді-ду-Сул]] і [[Санта-Катаріна (штат)|Санта-Катаріні]] в [[Бразилія|Бразилії]] і [[Чипіло]] у [[Мексика|Мексиці]].
 
[[1998]] року Регіональна рада Венето схвалила резолюцію про самовизначення венеціанського народу. Документ закріпив «права венеціанців на демократичний і прямий референдум для вільного висловлювання свого права на самовизначення»<ref>http://www.bepinsegato.net/documenti/Risolusion_42_1998.pdf</ref>. [[2006]] року Регіональна рада офіційно звернулась до уряду з ініціативою змінити Конституцію Італії з метою надання Венето статусу автономної області, який мають його сусіди [[Фріулі-Венеція-Джулія]] та [[Трентіно-Альто-Адідже]]<ref>[http://www.consiglio.regione.veneto.it/commissioni/primacommissione/allegati/pdlstat6tadc.PDF «MODIFICA DEGLI ARTICOLI 116 E 119 DELLA COSTITUZIONE» D'INIZIATIVA DEL CONSIGLIO REGIONALE DEL VENETO.] {{ref-it}}</ref>.
 
2007 року Венето надав венеційській мові разом з італійською статус офіційної, заснував офіційний веб-сайт стандартною венеційською мовою і проголосив [[25 березня]] ''Днем венеціанського народу'' (Festa del Popolo Veneto) на річницю заснування [[Венеція|Венеції]]<ref>{{cite web|url=http://www.consiglioveneto.it/crvportal/leggi/2007/07lr0008.html?numLegge=8&annoLegge=2007&tipoLegge=Alr |title=Consiglio Regionale Veneto – Leggi Regionali |publisher=Consiglioveneto.it |accessdate=18 October 2011-10-18|archiveurl=http://www.webcitation.org/6ILc8Mb9J|archivedate=2013-07-24}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.linguaveneta.it/ |title=LINGUA VENETA – sito dedicato al patrimono linguistico veneto |publisher=Linguaveneta.it |accessdate=18 October 2011-10-18|archiveurl=http://www.webcitation.org/6ILc9JG7M|archivedate=2013-07-24}}</ref>. [[2011]] року Регіональна рада офіційно звернулась до італійського парламенту з проханням захистити спеціальним законом венеційську мову як мову національної меншини<ref>{{cite web|author=Corriere del Veneto |url=http://corrieredelveneto.corriere.it/veneto/notizie/cronaca/2011/23-marzo-2011/roma-riconosca-lingua-veneta-190287874358.shtml |title=ซRoma riconosca la lingua venetaป – Corriere del Veneto |publisher=Corrieredelveneto.corriere.it |date=23 March 2011 -03-23|accessdate=18 October 2011-10-18|archiveurl=http://www.webcitation.org/6ILcAb9fU|archivedate=2013-07-24}}</ref>.
 
У той час як ідея федералізації країни набуває дедалі ширшої підтримки у Венето, набуття незалежності ускладнюється. Останні опитування показують невпинне зростання прибічників незалежності Венето. Згідно з опитуванням, проведеним у грудні [[2011]] року, таких виявилось 50 % венеціанців<ref>http://www.scenaripolitici.com/2012/01/sondaggio-gpgand-quanti-sono-favorevoli.html</ref>. А в січні [[2012]] року, за даними газети «Il Gazzettino», ця кількість зросла до 53,3 %. Місцеві вибори також показують прихильність виборців до партій, що виступають за незалежність регіону<ref>''[http://js-kit.com/blob/lad1Oh4nzGhd9aQYVmVgcw.jpg Veneto indipendente, il 53 % sarebbe favorevole]'', Il Gazzettino, 20 January 2012</ref><ref>''[http://www.lindipendenza.com/veneto-anche-gli-immigrati-favorevoli-allindipendenza/ Veneto, anche gli immigrati favorevoli all'indipendenza]'', L'Indipendenza, 20 January 2012</ref>.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Венеційський_націоналізм