Соловей Олег Євгенович: відмінності між версіями

Автор поетичних збірок «Місто» (1998), «Марґіналії» (1999), «Фієста інфікованих» (2000), «Осінній хадж» (2001), «Камінний шепіт» (2002), «Аль Катик» (2004), «Конуси і дирижаблі» (2006), «Живі і Мертві» (2007), «Час убивць» (2013); новелістичної книги «Танок, який виконують всі дівчатка» (2005), роману «Ельза» (2010), книг літературної критики «Атоми і Порожнеча» (2012), «Оборонні бої» (2013), «Утрачений погляд» (2013); численних статей зіз історії української літератури ХХ століття та з проблематики сучасного літпроцесу. Засновник і головний редактор журналу «[[Кальміюс]]» (1998). Учасник літугрупування «OST», член [[АУП]],; лауреат [[літературний конкурс видавництва «Смолоскип»|конкурсу видавництва «Смолоскип»]] 1999 року; лауреат літературної премії ім. Бориса Нечерди (2013, за збірку «Час убивць»).