Кінь дикий: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Erud (обговорення | внесок) м Erud перейменував сторінку з Кінь дикий на Кінь тарпан |
||
Рядок 1:
{{Taxobox
| name = Тарпан
| status = EX
| status_system = iucn3.1
| extinct = 1909
| image = Kherson tarpan.jpg
| image_width = 270px
| image_caption =Єдиний знімок живого тарпана
| regnum = [[Тварини]] (Animalia)
| phylum = [[Хордові]] (Chordata)
| classis = [[Ссавці]] (Mammalia)
| ordo = [[Конеподібні]] (Equiformes)
| familia = [[коневі]] [[Equidae]]
| genus = [[Кінь (рід)|Кінь]] ''[[Equus]]''
| subgenus = ''Equus''
| species = ''[[E. ferus]]''
| subspecies = '''''Тарпан'''''
| trinomial = ''Equus ferus ferus''
| trinomial_authority = [[:en:Pieter Boddaert|Boddaert]], 1785
| synonyms =''equiferus'' <small>[[Петер-Симон Паллас|Pallas]], 1811</small><br />
''gmelini'' <small>Otto Antonius, 1912</small><br />
''sylvestris'' <small>Brincken, 1826''</small><br />
''silvaticus'' <small>Vetulani, 1928.</small><br />
''tarpan'' <small>Pidoplichko, 1951</small>
}}
'''Кінь дикий, або тарпан''' (''Equus caballus ferrus'' <small>[[Pall]].</small> = ''Equus caballus gmelini'' <small>Anton</small>.) — представник роду [[Кінь (рід)|Кінь]] (''Equus''), дика форма виду ''[[Equus caballus]]'', найімовірніший пращур одомашненого [[кінь свійський|свійського коня]] (''Equus caballus caballus'').
== Таксономія ==
Один з трьох загальновизнаних підвидів виду ''[[Equus caballus]]''<ref>[http://www.bucknell.edu/msw3/browse.asp?s=y&id=14100015 вид Equus caballus // види ссавців світу 2005]</ref>:
* ''Equus caballus ferus'' — кінь дикий, або тарпан (інколи розрізняють лісову і степову форми),
* ''Equus caballus przewalskii'' — кінь Пржевальського, або тарпан джунгарський.
* ''Equus caballus caballus'' — кінь свійський (вкл. все різноманіття робочих і скакових коней)
Нерідко розглядається як підвид [[Кінь Пржевальського|Коня Пржевальського]] при визнанні останнього окремим видом.
== Опис і Поширення ==
Вимерлий європейський дикий [[кінь]], невеликий на зріст (висота в холці 107 — 130 см). однією з ознак, окрім малого зросту, є наявність темного «ременя» уздовж хребта, а також відсутність чілки і неповисла грива. Травоїд; у минулому досить поширений у [[Степ]]у і [[Лісостеп]]у [[Європа|Європи]].
:Тарпани були маленького зросту з відносно товстою горбоносою головою, загостреними вухами, густою короткою хвилястої, майже кучерявою шерстю, яка сильно подовжувалася взимку, короткою, густою, кучерявою гривою і хвостом середньої довжини. Влітку колір був рівномірний чорно-бурий, жовто-бурий або брудно-жовтий, взимку світліший, мишачий (мишаста масть) з широкою темною смугою вздовж спини. Ноги, грива та хвіст — темні. Густа шерсть дозволяла тарпанам переживати холодні зими. Міцні копита не вимагали підков.
Тарпани водилися табунами, іноді по кілька сотень голів, які розпадалися на маленькі групи з жеребцем на чолі. Тарпани були вкрай дики, обережні і полохливі.
== Історія знищення ==
Загальноприйнято вважати, що тарпани вимерли через оранки степів під поля. Їх витіснили стада домашніх тварин, які займали пасовища і водопій.
Через те, що ці коні надавали великої шкоди посівам їх почали нищити. До початку [[XVII століття]] деякі міста Європи містили загони стрільців, які полювали на диких коней, що спустошували поля.
У 1918 році в маєтку поблизу Миргорода в Полтавській губернії (Україна) помер останній (степовий) тарпан. Нині череп цього тарпана зберігається в Зоологічному музеї МГУ, а скелет — в Зоологічному інституті Академії наук Санкт-Петербурга.
У [[1814]] році в [[Пруссія|Пруссії]] кілька тисяч загоничів оточили в Дуйсбургському лісі останні табуни лісових коней і понищили їх. Всього було вбито 260 тварин.
В [[Україна|Україні]] раніше досить численний; окультурення [[степ]]ів спричинилось до зникнення тарпанів (останній екземпляр відловлено у [[1886]] біля села [[Нововоронцовка]] на [[Херсонщина|Херсонщині]]).
== Спроби відтворення виду ==
У польській частині Біловезької Пущі з особин, зібраних по селянським господарствам (у яких в різний час опинилися тарпани і дали потомство), були штучно відновлені так звані тарпановидні коні (коники), що зовні виглядають точно як тарпани, і випущені на волю. Згодом тарпановидні коні були завезені і в білоруську частину Біловезької Пущі.
У 1999 році Всесвітній фонд природи (WWF) в рамках проекту завіз в околиці озера Папес на південному заході Латвії 18 коней [2]. На 2008 р. їх там було вже близько 40.
== Джерела ==
* {{ЕУ}}
* Гептнер В. Г. О тарпанах // Зоол. журн. — 1955. — 34, № 6. — С. 1404–1423.
* Кириков С. В. Человек и природа степной зоны. Конец X — середина XIX в. (Европейская часть СССР). — М.: Наука, 1983. — 126 с.
* Кінь Пржевальського (Equus Przewalskii Pol., 1881): Проблеми збереження та повернення в природу (Матеріали VI Міжнародного симпозіуму, присвяченого 100 — річчю розведення виду в заповіднику «Асканія-Нова») // Вестик зоологии — 1999. — Окремий випуск № 11.—240 с. (у тому числі [http://www.terioshkola.org.ua/library/zag/zag-1999-(ungulata).pdf Зміни фауни унгулят України в історичні часи])
* Сокур І. Т. Історичні зміни та використання фауни ссавців України. — Київ : Вид-во АН УРСР, 1961. — 84 с.
* Кузьмина И. Е. Лошади Северной Евразии от плиоцена до современности. — СПб, 1997. — 224 с. — (Тр. ЗИН РАН; Том 273).
== Посилання ==
{{примітки}}
* [http://horses.kiev.ua/page_predki.html Дикі коні. Прямий предок коня — Тарпан. {{ref-ru}}]
[[Категорія:Кінь (рід)]]
[[Категорія:Гіпологія]]
[[Категорія:Здичавілі форми ссавців]]
{{Link FA|eu}}
| |||