Вікіпедія

Національний інститут імені Оссолінських: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Kvandr (обговорення | внесок)
25 308 редагувань
Немає опису редагування
Kvandr (обговорення | внесок)
25 308 редагувань
Немає опису редагування
Рядок 7:
[[1817]] - [[Граф (титул)|граф]] [[Юзеф Максиміліан Оссолінський]] заснував у [[Львів|Львові]], в приміщенні колишнього монастиря сестер ордену кармеліток черевичкових приватну бібліотеку, фонди якої налічували книги з колекцій графів Любомирських, Скарбків, Сапег і інших приватних збірок. У [[1827]] році на основі бібліотеки створено польське науково-дослідницьке товариство «Оссолінеум», або «Інститут Оссолінських». В австро-угорський період товариство стало центром польського наукового життя подібно до українського [[НТШ]].
 
ПідНа часпочатку першої радянської окупації [[1939]] року Інститут Оссолінських був закритий. ПідУ часгрудні німецької1939 окупаціїновим надиректором основіпризначено фондівпольського створиликомуніста Державну[[Єжи бібліотеку Львова ({{lang-deБорейша|StaatsbibliothekЄжи Lemberg}}), а частину колекції було перевезено в [[КраківБорейшу]].
 
Під час німецької окупації (1941-1944) на основі фондів Оссолінеума, об'єднаного з Бібліотекою Баворовських (нині - відділ мистецтв [[Львівська наукова бібліотека імені Василя Стефаника НАН України|ЛНБ ім. В.Стефаника]]) створили Державну бібліотеку Львова ({{lang-de|Staatsbibliothek Lemberg}}), а частину колекції перевезли до [[Краків|Кракова]]. Керівником бібліотеки став [[Мечислав Гембарович|Мечислав Ґембарович]]. За період до повторного заняття Львова радянськими військами в липні 1944 років, він намагався вберегти від знищення збірки Оссолінеуму.
[[26 червня]] [[1946]] “Радянська Україна” опублікувала комюніке уряду УРСР про передачу культурних цінностей польському уряду. У комюніке зазначалося, що уряд УРСР, враховуючи закінчення репатріації польських громадян з території України, ухвалив передати польському народу цінності Львівського книгосховища “Осолінеум”, “[[Рацлавицька панорама|Рацлавицьку панораму]]”, картини видатних художників, численні музейні експонати, цінні рукописи, а також інші художні й історичні пам’ятники польської національної культури, науки і мистецтва. [[1947]] року 30% фондів “Осолінеуму” передали [[Польська Народна Республіка|Польській Народній Республіці]]. Це становило 217 тисяч одиниць, якими заповнили два залізничні потяги. ▼
 
▲[[26 червня]] [[1946]] “[[Радянська “РадянськаУкраїна Україна”(газета)|Радянська Україна]]” опублікувала комюніке уряду УРСР про передачу культурних цінностей польському уряду. У комюніке зазначалося, що уряд УРСР, враховуючи закінчення репатріації польських громадян з території України, ухвалив передати польському народу цінності Львівського книгосховища “Осолінеум”, “[[Рацлавицька панорама|Рацлавицьку панораму]]”, картини видатних художників, численні музейні експонати, цінні рукописи, а також інші художні й історичні пам’ятники польської національної культури, науки і мистецтва. [[1947]] року 30% фондів “Осолінеуму” передали [[Польська Народна Республіка|Польській Народній Республіці]]. Це становило 217 тисяч одиниць, якими заповнили два залізничні потяги.
 
Того ж року 10 тисяч томів передали в [[Бібліотека Академії наук СРСР|Бібліотеку Академії наук СРСР]] в Москву.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Національний_інститут_імені_Оссолінських