Правосуб'єктність: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
IvanBot (обговорення | внесок)
м →‎Особливості правосуб'єктності юридичних осіб: replaced: у відповідності з → згідно з
Рядок 68:
У державних і громадських органів та організацій — суб'єктів права, як правило, немає розриву між правоздатністю і дієздатністю. Правоздатність і дієздатність у них виникають, здійснюються і припиняються одночасно.
 
Правосуб'єктність юридичних осіб може бути ''загальною'' та '' спеціальною'' . ''Загальна правосуб'єктність'' передбачає можливість наявності певних прав та обов'язків, сумісних з сутністю суб'єкта. ''Спеціальна'' — означає наявність у суб'єкта прав та обов'язків у відповідностізгідно з цілями, зазначеними у статуті, договорі, нормативно-правовому акті. Цим видом правосуб'єктності володіють юридичні особи, що, як правило, не здійснюють господарської діяльності, особливо державні органи та органи місцевого самоврядування або ж діяльність яких ліцензується. Вона визначається цілями і завданнями їх діяльності, які зафіксовані у відповідних статутах і положеннях, виникає в момент утворення тієї чи іншої організації і припиняється разом з її ліквідацією.
 
Правосуб'єктність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Припиняється правоздатність і дієздатність юридичних осіб одночасно&nbsp;— з моменту припинення [[юридична особа|юридичної особи]]. Способами припинення юридичної особи може бути її юридична ліквідація або [[реорганізація]] (поділ, злиття або приєднання).<ref> Зайчук О. В., Оніщенко Н.&nbsp;М.&nbsp;Теорія держави і права. Академічний курс підручник / За ред. О.&nbsp;В.&nbsp;Зайчука, Н.&nbsp;М.&nbsp;Оніщенко.&nbsp;— К.: Юрінком Інтер, 2006.&nbsp;— 688 с</ref>