Правосуб'єктність: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
IvanBot (обговорення | внесок) м →Особливості правосуб'єктності юридичних осіб: replaced: у відповідності з → згідно з |
||
Рядок 68:
У державних і громадських органів та організацій — суб'єктів права, як правило, немає розриву між правоздатністю і дієздатністю. Правоздатність і дієздатність у них виникають, здійснюються і припиняються одночасно.
Правосуб'єктність юридичних осіб може бути ''загальною'' та '' спеціальною'' . ''Загальна правосуб'єктність'' передбачає можливість наявності певних прав та обов'язків, сумісних з сутністю суб'єкта. ''Спеціальна'' — означає наявність у суб'єкта прав та обов'язків
Правосуб'єктність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Припиняється правоздатність і дієздатність юридичних осіб одночасно — з моменту припинення [[юридична особа|юридичної особи]]. Способами припинення юридичної особи може бути її юридична ліквідація або [[реорганізація]] (поділ, злиття або приєднання).<ref> Зайчук О. В., Оніщенко Н. М. Теорія держави і права. Академічний курс підручник / За ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. — К.: Юрінком Інтер, 2006. — 688 с</ref>
|