Кріо: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Aced (обговорення | внесок) Скасовано останнє редагування (Misha motsniy) і відновлена версія 12870778 Bulakhovskyi |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{Мова
| Колір = tan
| Назва = Кріо
| Самоназва = Krio
| Поширена_в = [[Сьєрра-Леоне]]
| Регіон = [[Західна Африка]]
| Кількість_носіїв = ~4 млн
| Місце =
| Писемність = [[латиниця]]
| Класифікація =[[Креольські мови]]
| Склад =
| Час розходження =
| Частка збігів =
| Державна =
| Офіційна =—
| Регулює =—
| ISO_639 =—
| ISO_639-2 =kri
| ISO_639-3 =kri
| Зображення =
| Ширина_зображення =
| Підпис =
|}}
'''Кріо''' (Krio) — [[Креольські мови|креольська]] [[мова]], національна мова [[Сьєрра-Леоне]]. Використовується повсюдно в якості [[лінгва франка]]. В тій чи іншій мірі нею володіють 97% населення країни. Є рідною мовою для приблизно 300 000 креолів — нащадків звільнених рабів, переселених з Вест-Індії, США і Великої Британії.
Лексика кріо запозичена, головним чином, з англійської мови, в той час як фонетика, граматика та синтаксис відчули сильний вплив з боку як мінімум 12 африканських мов, в тому числі йоруба і тві.
== Історія ==
Кріо починає складатися в епоху атлантичної работоргівлі в XVII — XVIII століттях у вигляді піджина, покликаного полегшити прибережну торгівлю між європейцями та африканцями. З часом піджин стає лінгва-франка вже серед місцевого населення та починає поширюватися вглиб континенту. Протягом XX століття мова стабілізується і починає виконувати роль лінгва-франка на всій території Сьєрра-Леоне.
== Писемність ==
Кріо використовує англійський варіант латинського алфавіту, за винятком Qq і Xx, але з додаванням Ɛɛ, Ŋŋ і Ɔɔ. Тон може позначатися умляутами, проте зазвичай вони опускаються.
== Лексика ==
Основна маса слів кріо успадкована від англійської. При цьому за фонетичному вигляді розрізняються слова успадковані через піджини, що послужили основою кріо (наприклад,''tɛm''"час " з анг.''time'',''tɛbul''"стіл " з англ.''table'') та запозичення з літературної англійської у вже сформувався мову (''transleshɔn''"переклад " з''translation'',''kɔlɛj''"коледж" з''colledge''). Ряд слів увійшли у мову обома шляхами з різними значеннями (наприклад,''drɛv''"тягнути", "тягнути "і''drayv''"водити (машину) " з англійської''drive''). Крім того, є в наявності успадковані з піджинів слова французького та португальського походження (''savo'',''sabi''"знати " з порт.''sabir''та ін.). Ряд слів для позначення місцевих реалій Сьєрра-Леоне запозичені з мови йоруба (наприклад,''gbakɔ'' "велика дерев'яна ложка " з йор. ''igbakọ'').
== Граматика ==
Слова кріо не змінюються і розділити їх на частини мови можна лише по їх синтаксичної функції. При цьому утворюються класи не збігатимуться з традиційними частинами мови. Так слова, виконуючі в кріо функції дієслів (предикативу) можуть одночасно виконувати функції прикметників і/або говірок.
Можна виділити такі класи: субстантиву, які можуть виконувати функції суб'єкта, об'єкта та визначення, предикативу, які можуть бути присудком, визначенням або обставиною (не у всіх предикативу є всі три функції), детермінатіви, які можуть бути лише визначенням, займенники, службові слова (прийменники, сполучники та частки) і нарешті вступні слова.
У субстантивом виділяється категорія числа, що різко відрізняється від такої категорії європейських мов. Протиставляються єдиність або нерозділена множинність (не мають ніякого показника) та дистрибутивної множинності, яка виражається службовим словом ''dɛn'', вартим після субстантива. ''A gɛt bɔku leta pan mi padi.''"Я отримав багато листів від свого друга або друзів (усіх разом) ". —''A gɛt bɔku leta pan mi padi dɛn.''"Я отримав багато листів від кожного з моїх друзів (окремо).
предикативами мають ряд тимчасових та видових форм (при цьому видові форми ні мають часової характеристики). Всі ці форми утворюються за допомогою службових слів. Для утворення минулого часу використовується слово''bin'', майбутнього — слово''go''. Видові форми позначають безперервність (слово''de''), завершеність (слово''dɔn''), часткову завершеність (''dɔn de''), багаторазовість (формат''kin''), багаторазовість тривалої дії (''kin de'').
== Бібліографія ==
* Дьячков М.В. Мова кріо. М.: Наука, 1981. — 60с.
* Прислів'я та приказки сьерралеонскіх креолів. М.: Наука, 1977. — 104с.
== Посилання ==
[http://linguodiversity.narod.ru/Links/Creole/engbas.htm#kri Кріо (посилання)]
{{інкубатор|kri|||кріо}}
[[Категорія:Креольські мови]]
[[Категорія:Мови Сьєрра-Леоне]]
| |||