А міська влада заходилася тим часом наводити сякий—такий лад на площі. [[1879]] року частину її забрукували (подальші брукування здійснювалися в [[1889]] і [[1899]] роках), полагодили обидві дороги до Липок: пішохідну (88 східців, нині [[Крутий узвіз (Київ)|Крутий узвіз]]) і екіпажну (нині [[Круглоуніверситетська вулиця]]), влаштували ретирадне місце.
Влітку [[1908]] року було проведено закритий конкурс проектів будівництва критого ринку на Бесарабці. Переможцем став польський [[архітектор]] Генріх[[Генрик Юліан Гай|Генрік Гай]], що мав досвід подібних робіт. Доопрацювання проекту відбувалося протягом року, і в 1910 році почалося централізоване будівництво головного об'єкту площі — першого в Україні критого Бесарабського ринку на кошти київського мультимільйонера, провідного цукрозаводчика і великого благодійника [[Бродський Лазар Ізраїльович|Лазара Ізраїлевича Бродського]], який одним з пунктів свого заповіту дарує місту на певних умовах 500 тисяч рублів на будівництво критого ринку на Бессарабській площі. Ринок згодом став міцно асоціюватися із самою площею. Урочисте відкриття Бесарабського ринку відбулося [[3 липня]] 1912 року. За досить короткий час ринок став [[Прибуток|прибутковим]] [[підприємство]]м. [[Дохід]] приносила не тільки [[оренда]] ринкових місць, але і [[ресторан]], і [[магазин]]и, розташовані в будівлі ринку. У [[1933]] році приміщення ринку на Бессарабській площі в Києві було передано судово-медичній лабораторії [[Наркомат]]у [[охорона здоров'я|охорони здоров'я]]. Історики вважають, що вибір на користь Бесарабки було зроблено через те, що лабораторії були потрібні підземні [[холодильник]]и, де можна було зберігати численні тіла померлих від голоду людей. Після руйнувань, яких зазнав Київ під час [[Друга Світова Війна|Другої Світової Війни]], Бесарабку відразу ж почали відновлювати. Будівля ринку дійшла до наших днів майже в первозданному вигляді, за винятком дрібних деталей.
З боків наприкінці XIX — початку XX ст. постали великі готелі — «Національ» (розташований на місці будинку [[Вікентій Беретті|Вікентія Беретті]]), «Пале-Рояль» (ця будівля збереглася до наших днів; протягом багатьох років тут знаходилася міська лікарня № 9, а сьогодні будову займає торговий центр «Мандарин Плаза»), «Берлін» (з 1914 — «Петербург»), «Оріон». Споруди «бессарабського трикутника», який утворювала частина цих готелів, відновлено [[2003]] року. [[2001]] року під площею було споруджено підземний торговельний комплекс «Метроград».
