Масова культура: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Pavlo1 (обговорення | внесок) Скасовано останні 8 редагувань (212.26.253.54) і відновлена версія 12416431 Lewkurdydyk |
IvanBot (обговорення | внесок) м →Походження: суміш розкладок |
||
Рядок 9:
Становлення масової культури пов'язане з явищами політичної демократії та повсюдної освіти. Ці чинники допровадили до краху монополії вищих класів у царині культури. В доіндустріальному суспільстві знаходилося місце для елітарної, а також автентичної народної культури, що походить з сільських коренів, є оригінальною, автономною й безпосередньо відображає життєвий досвід людей. Автентичне народне мистецтво ніколи не претендувало на статус мистецва, але його своєрідність була прийнятна і шанована<ref name = "Strinati">D. Strinati, Wprowadzenie do kultury popularnej, przeł. W. J. Burszta, Poznań 1998, s. 21.</ref>. Ситуація змінилася з початком індустріалізації і урбанізації. Наслідком цих процесів були зміни в суспільному укладі і моральних цінностях. Індивіди стали ізольованими, відчуженими і анонімованими, і зв'язок між ними набрав фінансово-економічного характеру. Раніше активних індивідів поглинула цілковито безіменна маса, вразлива до маніпуляцій з боку мас-медіа, що стали альтернативою спільноті і моральності<ref name="Daszkiewicz">Wojciech Daszkiewicz. [http://www.sapientiokracja.pl/index.php?option=com_content&view=article&id=107 Charakterystyka kultury masowej] // «Cyliwizacja» (2010) nr 33, s. 55-65.</ref>.
На думку експертів, масова культура постіндустріального суспільства поширилася, як «смертоносна пара, що душить народну культуру
== Ознаки і цінності ==
|